Основні принципи наглядової діяльності в Італії сформульовані в новому Законі "Про банки", прийнятому у 1993 р. У ньому визначено статус органів банківського і фінансового нагляду, процедуру здійснення нагляду і прямого управління банком, якщо він опиняється у скрутному фінансовому становищі.
Банківський і фінансовий нагляд в Італії здійснюється Міжвідомчим комітетом з кредитів і заощаджень, Банком Італії і Національною комісією з контролю за фінансовими компаніями і фондовою біржею. Перший з цих органів відповідає в основному за загальний нагляд у сфері кредитної політики і захисту ощадних внесків. Банк Італії готує проекти рішень і пропозиції з питань нагляду за резолюціями Комітету, встановлює правила нагляду і сам безпосередньо його здійснює – як у документарній, так і в дистанційній формах. Національна комісія з контролю над фінансовими компаніями і фондовою біржею контролює діяльність фінансово-кредитних установ на ринку цінних паперів [143, с. 268; 139, с. 135].
Міжвідомчий комітет з кредитів і заощаджень – міні-уряд Італії
Міжвідомчий комітет з кредитів і заощаджень є державним інститутом, заснованим у 1947 р., який відповідає в основному за загальний нагляд у сфері кредитної політики і захисту ощадних вкладів. Комітет очолює міністр фінансів.
До функцій даного наглядового органу входить [143, с. 250-251]:
• розробка основних напрямів кредитної політики і контроль за її реалізацією;
• забезпечення ефективного функціонування кредитної системи;
• контроль за всіма важливими структурними змінами в банківській системі (відкриттям нових кредитних установ, наданням ліцензій тощо);
• ухвалення статутів банків;
• призначення осіб на керівні посади комерційних банків;
• санкціонування всіх розпоряджень, що визначають норми і правила діяльності кредитних установ, емісію цінних паперів;
• здійснення контролю за діяльністю Банку Італії та розробка основних рекомендацій щодо його діяльності.
Міжвідомчий комітет з кредитів і заощаджень не має права здійснювати безпосередній контроль за кредитною системою, оскільки ця функція делегована центральному банку країни.
Даним Комітетом керує голова, який є міністром Казначейства. Його членами виступають міністри та керуючий Банку Італії [143, с. 247]. Адміністративно Міжвідомчий комітет з кредитів і заощаджень пов'язаний із Казначейством, оскільки при Головному управлінні Казначейства є інспекторат щодо контролю і нагляду за грошовим обігом, який спільно з секретаріатом Комітету займається технічною розробкою проектів його рішень і встановлює необхідні контакти з державними і кредитними інститутами [143, с. 251; 205, с. 347] (рис. 6.1).
Рис. 6.1. Структура Міжвідомчого комітету з кредитів і заощаджень
Банк Італії – виконавчий орган в сфері грошово-кредитних відносин
Банк Італії було засновано у 1893 р. і з 1926 р. він є єдиним емісійним центром країни. Нині центральний банк Італії діє на підставі Закону "Про емісійні банки" (1910 р.) і Акту "Про Банк Італії" (1936 р.). Особливістю правового статусу Банку Італії є те, що Конституція Італії (1947 р.) не містить згадки ні про центральний банк, ні про грошово-кредитну політику (наголошується лише на обов'язку країни захищати заощадження). Отже, за Банком Італії обов'язки щодо проведення грошово-кредитної політики законодавчо не закріплені [139, с. 126].
З 1893 р. Банк Італії має тісні відносини з державою, хоча і є юридичною особою – приватним акціонерним товариством. З 1895 р. йому було передано право ведення операцій Казначейства, з 1926 р. він отримав право контролю над кредитною системою і курсом ліри, а з 1936 р. – став "банком банків".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Органи регулювання грошово-кредитних відносин в Італії“ на сторінці 1. Приємного читання.
