Дорадчі і дослідницькі функції щодо регулювання та контролю за кредитною діяльністю надані Національній кредитній раді.
Національна кредитна рада була створена відповідно до Закону 1945 р. В її склад входять міністр фінансів (голова Ради), керуючий Банком Франції і 43 члена Ради – представники кредитних установ, підприємців і профспілок. Рада спочатку була заснована як консультуючий орган, однак, поступово стала органом, що проводить грошово-кредитну політику [46, с. 183]. Таким чином, національна кредитна рада – це консультативний орган з питань грошово-кредитної політики, який досліджує умови функціонування грошової та кредитної системи і робить щодо цих питань висновки.
Національна кредитна рада підпорядковується міністрові економіки і фінансів, а його віце-голова є керуючим Банку Франції. До складу Ради входить 51 член (представники держави, парламентських асамблей, економічної і соціальної ради, регіонів, економічних організацій, профспілкових організацій і кредитних установ, а також 6 визнаних фахівців в сфері економіки і фінансів), які призначаються урядом країни. Функції секретаріату Ради виконує Дирекція досліджень і статистики Банку Франції, яка також складає річний план Ради за вказівкою його Генерального секретаря.
При Національній кредитній раді в 1984 р. було організовано консультативний комітет з метою вивчення відносин кредитних установ з клієнтами і внесення пропозицій щодо вдосконалення цих взаємостосунків. Даний комітет переважно є форумом для обговорення кредитних питань [46, с. 185].
Обов'язки з регулювання та контролю над здійсненням кредитної діяльності розподілені між трьома різними колегіальними органами: Комітетом з регулювання банківської і фінансової діяльності, Комітетом кредитних установ та інвестиційних фірм та Банківською комісією.
Комітет регулювання банківської і фінансової діяльності має в своєму розпорядженні широкі повноваження, направлені на забезпечення належних умов функціонування та безпеки кредитної системи.
У компетенцію даного Комітету входить [143, с. 159-160; 139, с. 88-89]:
• затвердження умов здійснення кредитної діяльності;
• встановлення структури та розміру мінімальної суми капіталу, який у будь-який момент повинен мати у своєму розпорядженні кредитні установи;
• затвердження умов участі кредитних установ у капіталі підприємств;
• встановлення загальних правил надання послуг;
• характеристика операцій, здійснюваних кредитними установами і їх філіями;
• затвердження правил бухгалтерського обліку і звітності, порядку ведення кредитними установами рахунків;
• затвердження правил створення банківських відділень і представництв;
• затвердження інструментів і правил надання кредитів;
• регулювання відносин між кредитними установами та їх клієнтами щодо захисту вкладів;
• встановлення правил внутрішнього контролю;
• визначення меж, всередині яких кредитні установи можуть оперувати вкладами своїх клієнтів.
Комітет з регулювання банківської і фінансової діяльності очолює міністр економіки і фінансів. Його заступником є керуючий Банку Франції. До його складу входять 4 члени, що призначаються постановою міністра економіки і фінансів, представник від Французької асоціації кредитних установ і 2 персонально запрошені висококваліфіковані фахівці. Міністр і керуючий можуть представляти один одного, а інші члени можуть бути заміщені заступниками.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Допоміжні органи регулювання та контролю за кредитною діяльністю“ на сторінці 1. Приємного читання.
