ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЧЕХІЇ ТА СЛОВАЧЧИНИ

Грошово-кредитні системи зарубіжних країн


Грошово-кредитна система Чехії та Словаччини: історичні аспекти розвитку



Розвиток грошово-кредитної системи Чехії


Найпершими грошима, що перебували в обігу на території сучасної Чехії, були давньоримські і старогрецькі монети, а потім кельтські: кельтське плем'я боєв, що мешкало в околицях сучасної Праги (тодішня Богемія), почало чеканити власні золоті монети близько 120 р. до н.е. [101, с. 480].

В період Великоморавської імперії в обігу перебували залізні гривні певної величини і ваги, які були подібні золотим солідам, використовуваним у візантійській грошовій системі. У обмеженій мірі проникали сюди і інші іноземні гроші, але після падіння Великої Моравії в 906 р., коли значно зросла торгівля із західними землями, прийшов час карбування і введення перших чеських грошей. 1 першою чеською монетою став срібний денарій, введений в 955 р. князем Болеславом І.

Денарії продовжували карбувати і за часів подальших правителів, але монета поступово тоншала і втрачала половину своєї початкової ваги, оскільки в монетний сплав до відносно м'якого срібла додавалася мідь.

У 1210 р. король Пржемисл Отакар І, пішовши на радикальний крок, випустив нові монети з характерним однобічним зображенням правителя або чеського лева. Ці монети – "брактеати" – виготовлялися з тонких срібних пластинок і протрималися в обігу майже ціле століття.

У 1300 р. чеським королем Вацпавом II (1287-1305 pp.) було здійснено грошову реформу: було розпочато карбування празьких грошей, зразком для яких стали французькі "гротурнуа" та італійські "гроссо". Празький гріш був 938-ї проби вагою 3,7 г та рівний 12 монетам меншого номіналу (парвуси або ж празькі денарі'і). Ці чеські гроші набули широкого міжнародного обігу.

На початку XIV ст. в Кутній Горі було засновано центральний монетний двір Чехії. І завдяки масовому карбуванню тут празького гроша, що мав твердий вміст срібла, була усунена роз'єднаність грошової системи багатьох країн.

Після появи грошей у Чехії було офіційно заборонено вільну торгівлю та обіг срібла, яке слід було в обов'язковому порядку обмінювати на монету. Власники ж срібних копалень повинні були усе видобуте срібло здавати на державний монетний двір. Саме цим пояснювалося розташування монетного двору не в столичній Празі, а в центрі видобутку срібла – Кутній Горі. Іноземцям заборонялося купувати та вивозити срібло з Чехії. Дозволялося робити це лише у змонетованому вигляді. Так держава взяла владу над грошовим ринком, король отримав доходи з торгівлі сріблом, що на той час було основою багатства Чехії та її головним вивізним товаром. В результаті цього значно активізувалася міжнародна торгівля, а м. Прага стала одним із важливіших культурних і політичних центрів середньовічної Європи.

За весь час існування, з червня 1300 р. по серпень 1547 р., гроші мали однаковий діаметр та малюнки з обох сторін. За сторіччя монета полегшала майже на грам: якщо на початку XIV ст. вона зазвичай важила 3,8-3,5 г, то в перших десятиліттях XV ст. її вага становила біля 2,4 г. Окрім того, дуже знизився вміст срібла. Спершу гроші були доброю монетою з щирого срібла 933 проби, але вже в другій декаді XIV ст. срібла в монеті зменшилося наполовину. Востаннє празький гріш з'явився в обігу стараннями Фердинанда І в 1547 р. [101, с. 481].

Найбільш дорогоцінними протягом багатьох століть вважалися дукати. Відмінною рисою даних монет була висока проба так званого дукатового золота, яка залишалася майже незмінною. Перші такі монети були викарбовані Яном Люксембурзьким. Випускали їх і Карл IV, Вацлав IV, Владислав Ягеллонський і інші правителі. Однак вони не набули широкого розповсюдження.

За часів правління короля Чехії Карла IV (1316-1378 pp.) в грошовому обігу, серед інших монет, також знаходилися дрібні срібні монети "halere" (гелери), що карбувалися в швабському місті Галл. Гелер був складовою частиною грошової системи країни до 1619 р. [101, с. 481-482].

З часів правління Вацлава IV (1378-1419 pp.) зазвичай карбувалися монети поганої якості. Так, зміна якості празьких грошей, зниження вмісту срібла та заміна його міддю були офіційно затверджені Указом 1407 р. Крім того, вага празького гроша зменшилася на 0,5-0,7 г. [101, с. 482].

Справжнього тріумфу досягли талерові срібні монети. Відкриття срібних копалень в VI ст. в Йоахімстале (область сьогоднішнього містечка Яхимова) призвело до появи у 1518 р. нових великих монет із срібла. їх почали називати "joachimthaler" (йоахімстаперами), або коротко – талерами. Вага даних монет становила 26,39 г срібла [205, с. 178]. Талери заповнили нішу, що була у той час, і відмінно служили для сплати крупних сум, тому викликали винятковий інтерес в міняйл, банкірів і купців, швидко поширившись по всій Західній і Центральній Європі [101, с. 482].

Перші паперові гроші на території габсбургської монархії були введені в обігу 1762 р., а перші банки, ощадні каси, страхові компанії в чеських і моравських землях почали з'являтися лише, починаючи з другої половини XIX ст.

Після розпаду Австро-Угорщини виникли самостійні держави. Чехословакії, як одній із них, належало вирішити ряд проблем, включаючи перетворення грошової системи. Так, нетривалий перехідний період (до середини 1919 р.) користувалися австро-угорськими кронами. На вищі номінали наклеювали чехословацьку гербову марку. Протягом цього часу була підготовлена емісія чехословацьких платіжних засобів [101, с. 482].

Перші чехословацькі паперові гроші не були банкнотами, а були державними білетами державних скарбниць. їх випускала держава, оскільки під час виникнення Чехословакії ще не функціонував емісійний банк. Випуск грошових знаків було довірено банківському відомству Міністерства фінансів. У народі ці гроші називали "статовками", від чеського слова "stat" – "держава".

Вже через рік це право було передано центральному банку, який з того часу почав здійснювати емісію банкнот. Алоїс Рашин – міністр фінансів Чехословакії, прийняв рішення, що платіжним засобом в країні будуть крони. Так, 25.02.1919 р. в обіг була введена чехословацька крона. На хвилі ейфорії звучало безліч пропозицій, як назвати нову валюту. Серед них були, наприклад, сокіл, лев, денарій і навіть "канні" (канюк – пугач) і "ржепа" – буряк, ріпа! Все ж до 1924 р. було твердо вирішено – залишити назву "крона". їх випуск було заплановано в номіналах від однієї до п'яти тисяч. Перші білети державних скарбниць було надруковано в п'яти друкарнях. Однак, друкарні не були готові до карбування грошей, оскільки в їх розпорядженні була лише проста техніка. Лише купюри номіналом в п'ять тисяч та тисячу крон, що карбувалися в США, були зроблені якісно. Цю першу емісію у 1919 р. сприймали як тимчасову [101, с. 483].

Наступна грошова емісія відбулася у період 1920-1922 pp. вже із застосуванням більш якісної техніки, в іменитих друкарнях, у тому числі і зарубіжних.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЧЕХІЇ ТА СЛОВАЧЧИНИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН СВІТУ

  • Регулюючі органи грошово-кредитної системи США

  • Інші органи регулювання грошово-кредитної системи США

  • Комерційні банки та небанківські фінансово-кредитні установи США

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Банк Англії – центральний орган регулювання грошово-кредитної системи країни

  • Другий рівень кредитної системи Великобританії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА НІМЕЧЧИНИ

  • Органи грошово-кредитного регулювання в Німеччині

  • Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини

  • Фінансова архітектура Німеччини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ФРАНЦІЇ

  • Ланка верхнього рівня регулювання кредитної системи Франції

  • Допоміжні органи регулювання та контролю за кредитною діяльністю

  • Інші централізовані служби в структурі кредитної системи Франції

  • Діяльність фінансово-кредитних установ на ринку фінансових послуг Франції

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЯПОНІЇ

  • Банк Японії – центр кредитної системи країни

  • Федеральна корпорація страхування депозитів

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ІТАЛІЇ

  • Органи регулювання грошово-кредитних відносин в Італії

  • Система фінансово-кредитних установ Італії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА КАНАДИ

  • Регуляторна система Канади

  • Канадська корпорація страхування депозитів

  • Фінансово-кредитні інститути Канади та їх діяльність на ринку фінансових послуг країни

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇН

  • Гроші та кредит СРСР в період 1917-1945 pp.

  • Грошова та кредитна системи СРСР в період 1946-1991 pp.

  • Грошово-кредитна система Російської Федерації

  • Кредитна система РФ: структура та функції

  • Асоціація кредитних організацій

  • Національне бюро кредитних історій

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

  • Національний банк Республіки Білорусь

  • Другий рівень фінансово-кредитної системи Республіки Білорусь

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН

  • Розвиток кредитної системи Казахстану

  • Національний Банк Республіки Казахстан: структура, основні завдання та функції

  • Казахська система гарантування депозитів

  • Функціонування сегментів кредитного сектору Республіки Казахстан

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

  • Національний банк Польщі: історичні аспекти, функції та організаційна структура

  • Організаційна структура центрального банку Польщі

  • Характеристика фінансово-кредитних установ Польщі

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА УГОРЩИНИ

  • Національний банк Угорщини

  • Угорська банківська асоціація

  • Діяльність Державної фінансової інспекції

  • Угорська фінансово-кредитна архітектура

  • Банківська система Угорщини

  • Система кредитно-ощадних кооперативів Угорщини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЧЕХІЇ ТА СЛОВАЧЧИНИ
  • Розвиток грошово-кредитної системи Словаччини

  • Національна система регулювання грошово-кредитних відносин в Чеській та Словацькій Республіках

  • Національний банк Словацької Республіки

  • Діяльність банківських та небанківських фінансово-кредитних інституцій в Чеській та Словацькій Республіках

  • Другий рівень кредитної системи Словацької Республіки

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК