ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА КАНАДИ

Грошово-кредитні системи зарубіжних країн


Еволюція грошово-кредитної системи Канади


До 1763 р. Канада була колонією Франції, де для цієї країни з 1670 р. чеканили срібну монету – соль. Згодом, за угодою між Лондоном і Парижем, Канада перейшла до Великобританії, яка і займалася питанням грошового обігу в цій країні [143, с. 115].

У 1825 р. на території Канади англійцями було введено в обіг фунт стерлінгів, а у 1841 р. було прийнято нову систему, засновану на рейтингу Галіфакс. Однак використання у грошовому обігу між провінціями та іноземними підприємцями різних монет змусило владу законом 1841 р. визнати поряд із фунтом стерлінгів в якості платіжних засобів золоті і срібні долари та французькі срібні монети [143, с. 116].

Кредитні інститути в Канаді виникли ще в колоніальний період, функції банкірів виконували торговельні компанії. Вперше комерційний банк Канади було засновано у 1817 р. – Монреальський банк. Банк здійснював емісію першої національної грошової одиниці Канади і був банком федерального уряду аж до 1935 р. З 1818 р. Монреальський банк мав представництво у Великобританії. Згодом з'явилося ряд спеціалізованих інститутів: страхові компанії, трастові, іпотечні компанії та ін. [205, с. 163,169].

01.07.1867 р. вступив в силу прийнятий англійським парламентом Акт "Про Британську Північну Америку", що стало свідченням дня народження канадської держави [101, с. 94].

У 1870 р. в обіг було введено національну грошову одиницю – канадський долар, золотий вміст якого встановлювався на основі англійського фунта стерлінгів і прирівнювався до нього [143, с. 116].

У 1934 р. було засновано Банк Канади як акціонерне підприємство, але його акціонерами не могли бути комерційні банки, їх службовці та іноземці. У цей період посилюється державне втручання у кредитну систему, активізується діяльність спеціалізованих державних інститутів кредитування житлового будівництва і сільського господарства, банківське кредитування промисловості та сільського господарства різко знизилося, але збільшилося інвестування грошових коштів у державні цінні папери, тобто банки виступали кредитором держави [205, с. 163, 165, 166, 170].

Вдосконалення кредитної системи продовжувалося і у роки Другої світової війни, і після неї: з'являлися нові типи спеціалізованих кредитних інститутів (лізингові компанії, державні страхові компанії, компанії пенсійного забезпечення) тощо [205, с. 163].

У 1940 р. канадський долар було прив'язано до дол. СІЛА. А у 1947-1948 pp. відбулася валютна криза. Однак у 1950 р. жорсткий паритет було відмінено і відбувся перехід від фіксованого до "плаваючого" валютного курсу, що призвело до різких перепадів курсу канадського долара. В результаті було знову повернуто його прив'язку до дол. США, яка протривало до 1970 р. [101, с. 96].

На початку 50-х pp. XX ст., як і в період кризи 30-х pp., збільшилася кількість кредитних операцій, у яких основне місце займало короткострокове кредитування приватних підприємств, а згодом і зріс обсяг позик у житлове будівництво і купівель у розстрочку [205, с. 166].

У другій половині 1950-х pp. Банк Канади проявив найбільшу активність у регулюванні грошового обігу і регулятором економічної активності виступала облікова ставка, яка змінювалася у 1944 р., в 1950 р. і в 1955 р. у межах від 1,5% до 2,5%. Маніпулювання обліковою ставкою у вказаний період стримувало приплив капіталів із США, оскільки вона протягом довгого періоду була вища за ставку банків ФРС США. Низька результативність відсоткової політики, її недостатня гнучкість змушували Банк Канади в грошово-кредитному регулюванні переходити до операцій з цінними паперами на відкритому ринку. Уперше такі операції Банк Канади провів з метою захисту канадського долара під час валютної кризи 1962 р. [205, с. 166].

80-ті pp. XX ст. стали важливим етапом у розвитку кредитної системи Канади, коли до діючої системи приєднався новий тип фінансової установи, який створив конкуренцію комерційним банкам і здійснював широко диверсифіковані інвестиційно-банківські операції.

Дані установи отримали назву "торгових банків". Стрімкий розвиток цього виду фінансових інститутів багато в чому пояснювався тим, що "торговий банк" практично потрапляв під існуючі закони, які регулювали сферу фінансів у Канаді, і в першу чергу під закони про обмеження прав вкладників скуповувати великі (понад 10%) пакети акцій фінансових компаній, які мають право голосу. І якщо у 1985 р. у країні була тільки одна подібна установа (Hears International Corp), то в 1988 р. їх налічувалося вже близько півтора десятка, причому ця кількість постійно збільшувалася. Торгові банки відокремлювалися майже від усіх найбільших диверсифікованих компаній у сфері фінансів. Саме утворення фінансових конгломератів з різних за своєю спеціалізацією фінансових компаній стало найважливішою особливістю централізації капіталу в фінансово-кредитній сфері Канади в другій половині 80-х pp. XX ст. [205, с. 171].

У Канаді не було і немає обмежень на переведення капіталу із-за кордону та за кордон і на рух капіталу в іноземній валюті. В результаті концентрація банківського капіталу в країні призвела до утворення могутніх, тісно згуртованих угрупувань національного фінансового капіталу. Серед них виділялись такі сімейні групи як: Бронфмани, Реймани, Томсони, Бельцберги, Уестони, Річардсони та ін. Для посилення їх позицій усередині країни і за кордоном з 01.07.1987 р. суттєво були зменшені обмеження діяльності фінансово- кредитних інститутів: трастовим банкам було дозволено в необмеженому обсязі видавати комерційні і споживчі кредити, відкривати філії, займатися інвестиційними операціями через свої дочірні відділення. Комерційні банки змогли проводити інвестиційні та дочірні операції, займатися брокерством. Разом із тим, трастовим банкам усе ж таки заборонялося контролювати капітал комерційних банків, тоді як останнім таке право надавалося. Нове законодавство призвело до ще більш поглибленого переплетіння і взаємозалежності окремих фінансових інститутів [205, с. 164].

У 1996 р. до банківського законодавства Канади були внесені деякі зміни, направлені на подальше зміцнення надійності і стійкості фінансових установ. Вказані зміни передбачали, зокрема, створення механізму для контролю системних ризиків в крупних клірингових і розрахункових системах, а також втручання в справи проблемних банків на ранній стадії виникнення проблем [101, с. 98].

Цього ж року за рішенням канадського уряду було засновано спеціальний орган – Робочу групу з питань розвитку сектора фінансових послуг Канади. В рамках запропонованих даною групою структурних перетворень фінансово-кредитного сектора було змінено існуючу класифікацію банків (категорії І і II) на триступінчату систему, засновану на розмірі акціонерного капіталу. Нова структура банківського сектора набрала наступного вигляду [164]:

• крупні банки з акціонерним капіталом понад 5 млрд. дол. США, акціонерами яких можуть бути особи, що володіють не більше 20% голосуючих акцій будь-якого класу або не більше 30% не голосуючих акцій будь-якого класу;

• середні банки з акціонерним капіталом від 1 до 5 млрд. дол. США і обмеженою кількістю акціонерів (у руках одного акціонера може знаходитися 35% і більш голосуючих акцій);

• малі банки з акціонерним капіталом менше 1 млрд. дол. США (які-небудь обмеження на володіння акціями малих банків відсутні).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА КАНАДИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН СВІТУ

  • Регулюючі органи грошово-кредитної системи США

  • Інші органи регулювання грошово-кредитної системи США

  • Комерційні банки та небанківські фінансово-кредитні установи США

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Банк Англії – центральний орган регулювання грошово-кредитної системи країни

  • Другий рівень кредитної системи Великобританії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА НІМЕЧЧИНИ

  • Органи грошово-кредитного регулювання в Німеччині

  • Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини

  • Фінансова архітектура Німеччини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ФРАНЦІЇ

  • Ланка верхнього рівня регулювання кредитної системи Франції

  • Допоміжні органи регулювання та контролю за кредитною діяльністю

  • Інші централізовані служби в структурі кредитної системи Франції

  • Діяльність фінансово-кредитних установ на ринку фінансових послуг Франції

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЯПОНІЇ

  • Банк Японії – центр кредитної системи країни

  • Федеральна корпорація страхування депозитів

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ІТАЛІЇ

  • Органи регулювання грошово-кредитних відносин в Італії

  • Система фінансово-кредитних установ Італії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА КАНАДИ
  • Регуляторна система Канади

  • Канадська корпорація страхування депозитів

  • Фінансово-кредитні інститути Канади та їх діяльність на ринку фінансових послуг країни

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇН

  • Гроші та кредит СРСР в період 1917-1945 pp.

  • Грошова та кредитна системи СРСР в період 1946-1991 pp.

  • Грошово-кредитна система Російської Федерації

  • Кредитна система РФ: структура та функції

  • Асоціація кредитних організацій

  • Національне бюро кредитних історій

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

  • Національний банк Республіки Білорусь

  • Другий рівень фінансово-кредитної системи Республіки Білорусь

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН

  • Розвиток кредитної системи Казахстану

  • Національний Банк Республіки Казахстан: структура, основні завдання та функції

  • Казахська система гарантування депозитів

  • Функціонування сегментів кредитного сектору Республіки Казахстан

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

  • Національний банк Польщі: історичні аспекти, функції та організаційна структура

  • Організаційна структура центрального банку Польщі

  • Характеристика фінансово-кредитних установ Польщі

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА УГОРЩИНИ

  • Національний банк Угорщини

  • Угорська банківська асоціація

  • Діяльність Державної фінансової інспекції

  • Угорська фінансово-кредитна архітектура

  • Банківська система Угорщини

  • Система кредитно-ощадних кооперативів Угорщини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЧЕХІЇ ТА СЛОВАЧЧИНИ

  • Розвиток грошово-кредитної системи Словаччини

  • Національна система регулювання грошово-кредитних відносин в Чеській та Словацькій Республіках

  • Національний банк Словацької Республіки

  • Діяльність банківських та небанківських фінансово-кредитних інституцій в Чеській та Словацькій Республіках

  • Другий рівень кредитної системи Словацької Республіки

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК