Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ БЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН В ОКРЕМИХ ДЕРЖАВАХ

2.1. Становлення бюджетних відносин в Англії

2.2. Зародження та становлення бюджетних відносин у Франції

Як зазначає Р. Штурм, бюджетну історію Франції можна поділити на три періоди*7:

1. *7: { Штурм Р. Цитована праця. — С. 27.}

2. період Генеральних штатів;

3. період парламентів;

4. період організації сучасного ладу.

5. Розглянемо окремо кожен з них.

Період Генеральних штатів.

Початок першого періоду деякі історики відносять до 422 p., а закінчення — до 1614 p., періоду неповноліття Людовіка XIII і регентства Марії Медичі.

Саме в 422 р. за правління Фарамона був установлений салічний закон.

Потім були зібрання, відомі під назвою Марсових, або Майських, полів. Нині доведено, що загального народного зібрання, яке б вирішувало законодавчі питання, не було. Як зазначає Фюстель де Куланж, маси були представлені своїми вождями, графами або єпископами.

Король спілкувався лише зі знатними особами. Інколи король дозволяв собі звернутися до народу з промовою особисто або через мера при дворі.

У середні віки феодальні збори також складалися із значних васалів, баронів і прелатів, які, обіцяючи субсидії королю, самі ж і збирали їх зі своїх підданих, не питаючи на це їхньої згоди.

Жорж Піко у своїй класичній "Історії Генеральних штатів" вказує на збори 1302,1308 і 1314 pp. як на три перші, які мали характер Генеральних штатів у Франції, але на зборах і 1302, і 1308 pp. в основному розглядалися причини сварки короля з Папою та Орденом тамплієрів*8.

*8: { Духовно-лицарський Орден тамплієрів був заснований у XII ст. для підтримки походів хрестоносців і перебував під особливим покровительством римських пап. У XIII ст. він перетворився на могутнього землевласника, який займався лихварською діяльністю. Був розпущений згідно з рішенням церковного собору в 1312 р. У Франції за Філіппа IV магістр Ордену і 150 рицарів були спалені як єретики в саду королівського палацу, а їх майно конфісковане.}

У1305 р. була спроба Ради, яку зібрали з невеликої кількості баронів і прелатів, примусити архієпископів, єпископів, старшин, монастирі, герцогів, графів, заміжніх і незаміжніх жінок платити певну плату королю зі свого майна, але ці верстви населення не виконували такого рішення, зважаючи на недостатньо авторитетне і представницьке зібрання Ради.

Бажаючи поповнити казну, король Філіпп Красивий звернувся прямо до представників народу, внаслідок чого в 1314 р. у Парижі зібрались представники від дворян, прелатів, буржуа, синдиків комун, які оголосили про готовність допомагати королю відповідно до можливостей та бажання. Скориставшись невизначеністю такої декларації, король після закриття Генеральних штатів видав ордонанс, яким установлювались податки на житло та з продажу товарів. Як свідчать історики, деякі міста Нормандії та Пікардії не визнали такого рішення короля, що дає підстави стверджувати, що і Штати 1314 р. не були справді загальними, генеральними, але оскільки на них вперше розглядались бюджетні питання, то з них можна почати відлік. Збори Генеральних штатів, їх місце зібрання та час правління королів подані в табл. 2.2.1.

Таблиця 2.2.1. Збори генеральних штатів, які розглядали бюджетні питання