Розділ «6.3. Бюджетні відносини в частині України, що перебувала під владою Австрії та Австро-Угорщини»

Бюджетна система України


Законодавча база.



Державний устрій.


У результаті першого поділу Польщі 1772 р. до Австрії було приєднано Руське воєводство без Холмської землі, але із Замостям, Белзьке та окраїни Подільського й Волинського воєводств, а з власне польських земель — південні частини Краківського й Сандомирського воєводств та частину Люблінського. Ці землі дістали назву "Королівство Галичини та Лодомерії (Володимири)".

Спочатку королівство було поділене на шість округів, у 1780—1786 pp. — на 18 округів, а в 1867 р. відбувся новий поділ Галичини на 74 повіти, які на початку XX ст. включили до Східної Галичини.

Після третього поділу Польщі до Австрії приєднано Холмську землю та окраїни Берестейського та Підляського воєводств.

У1774 р. до Австрії приєднано частину Молдавії під назвою Буковина, а до Угорщини — українське Закарпаття. Усі ці три складові українських земель жили своїм окремим життям.

У Галичині цісар Йосип II змінив устрій міст, обмежив податки. У Львові в 1848 р. було засновано Головну руську раду, свого роду тимчасовий національний уряд. Ця Рада проголосила єдність усього українського народу, а українські посли в австрійському парламенті поставили вимогу надати українським землям автономію у вигляді окремого коронного краю з приєднанням Буковини та Закарпаття. Також була вимога роз'єднати Галичину на українську та польську території. Але австрійський уряд цієї вимоги не виконав. У 1849 р. він скасував конституцію і проголосив абсолютистський лад, було розпущено Державний сейм і Головну раду.

1849 р. замість губернського управління в Галичині було запроваджено намісництво на чолі з намісником, а в Буковині — крайове управління на чолі з крайовим президентом. Намісник, як і крайовий президент, був одноособовим головою краю. Поряд з намісництвом як центральним органом краю існували місцеві органи — повітові староства, які у своїй діяльності підпорядковувались намісникам. Повітові старости мали широкі повноваження — здійснювали функції нагляду за товариствами, об'єднаннями преси й органами місцевого самоврядування. Аналогічні функції в міських і сільських громадах виконували бургомістри і войти, які були підпорядковані повітовим старостам.

Поряд із центральними урядовими органами в Галичині й Буковині існували органи крайового і місцевого самоврядування. У 1861 р. була відновлена конституція й імператор створив галичанський і буковинський крайові сейми на чолі з крайовими маршалками. Уся діяльність сеймів підпорядковувалась центральній владі. Імператору належало право скликання та розпуску сеймів, призначення нових виборів. У сфері місцевого самоврядування сейм здійснював вищий нагляд за управлінням господарством у повітах, містах, селах. Будь-які рішення на місцях вимагали затвердження їх сеймом. Повсякденний нагляд за повітовими, міськими і сільськими органами здійснював крайовий комітет, який був виконавчим і розпорядчим органом сейму.

Кількість депутатів цього сейму постійно зменшувалась — від 49 у 1861 р. до 14 у 1877 р. і 11 у 1883 р.

1862 р. був ухвалений закон про міське самоврядування, і на його підставі в 1866 р. був прийнятий галичанський крайовий закон про громади, згідно з яким створювались повітові громади (гміни), які територіально збігалися з адміністративними повітами. Органом повітової громади була повітова рада (керівний орган) і повітовий комітет (виконавчий орган). Головою повітового комітету був повітовий староста, який вступав на посаду тільки після затвердження імператором. 14 жовтня 1870 р. був затверджений статут для Львова, який діяв до 1933 р. і передбачав, що влада в місті здійснюється міською радою і магістратом.

Ще гірше було становище у Віденському сеймі. Поволі вся адміністрація Галичини наприкінці XIX ст. опинилась у поляків.

У 1865—1866 pp. Австрія, зазнавши поразки у війні з Пруссією, стала Австро-Угорщиною з двома парламентами.

Буковина після приєднання до Австрії в 1774 р. деякий час управлялась військовою владою, а в 1786 р. її було приєднано до Галичини, де вона перебувала до 1839 p., після чого стала окремою провінцією.

Австрійська влада призначала на державні посади тільки румунів. У1861 р. Буковина була визнана коронним краєм Австрії з титулом воєводства з подвійними адміністративними органами: перший орган — центральний уряд — його представляв призначений австрійським урядом крайовий президент, якому підпорядковувалися староства та начальники повітів; другий орган — автономна управа, що складалася з Крайового сейму (парламенту), на чолі якого стояв маршал — найвища особа місцевого самоврядування, та Крайового відділу — виконавчого органу, який призначав місцевих урядовців. Фактично автономні інституції перебували в руках румунів та німців.

Закарпаття протягом XVI сторіччя перебувало під владою Австрії та Семигороду.

Цісар Леопольд відновив кріпацтво, яке тривало до 1848 р.

Нова доба історії Закарпатської України позначена діяльністю А. Добрянського, який виступав послом від Закарпаття на Слов'янському з'їзді в Празі та на зборах Головної руської ради в 1848 р. Після придушення угорського повстання австрійський уряд призначив А. Добрянського комісаром на Закарпатті.

У 1849 р. делегація від Закарпаття звернулася до цісаря з проханням, щоб Угорщина була розподілена на дистрикти за національністю. Це прохання було задоволено і був виділений Руський дистрикт з центром в Ужгороді, а Добрянський отримав пост намісника.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бюджетна система України» автора Пасічник Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6.3. Бюджетні відносини в частині України, що перебувала під владою Австрії та Австро-Угорщини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Частина І. ЗАРОДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ТА СТАНОВЛЕННЯ БЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН

  • Розділ 1. ЗАРОДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В ОКРЕМИХ ДЕРЖАВАХ

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ БЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН В ОКРЕМИХ ДЕРЖАВАХ

  • Частина II. БЮДЖЕТНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ І ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО (IX—XIII ст.)

  • Розділ 4. ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКА ДОБА (XIV—XVI ст.)

  • Розділ 5. КОЗАЦЬКА ДОБА (XV-XVIII ст.)

  • Розділ 6. УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ, АВСТРІЙСЬКОЇ ТА АВСТРОУГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ

  • 6.2. Бюджетні відносини в частині України, що перебувала під владою Росії

  • 6.3. Бюджетні відносини в частині України, що перебувала під владою Австрії та Австро-Угорщини
  • Розділ 7. УКРАЇНА В 1917-1922 pp.

  • Бюджетні процеси.

  • Грошово-кредитна система.

  • Розділ 8. УКРАЇНА У СКЛАДІ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ (30 грудня 1922 р. — 15 липня 1990 р.)

  • 8.2. Бюджетні відносини

  • Розділ 9. НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА ВІД ДНЯ ПРИЙНЯТТЯ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ (з 16 липня 1990 р.)

  • Частина III. СУЧАСНІ БЮДЖЕТНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • Розділ 10. СУТНІСТЬ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ БЮДЖЕТУ

  • 10.2. Бюджет як економічна категорія

  • 10.3. Призначення бюджету в ринковій економіці

  • 10.4. Взаємозв'язок бюджету і соціально-економічних процесів

  • Розділ 11. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

  • 11.2. Законодавча і нормативна база функціонування бюджетної системи

  • 11.3. Складові бюджетної системи України

  • Розділ 12. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ

  • 12.2. Організація інформаційного забезпечення

  • Розділ 13. БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ

  • 13.2. Організація бюджетного планування

  • 13.3. Бюджетна класифікація

  • 13.4. Складові бюджету

  • 13.5. Міжбюджетні трансферти

  • Розділ 14. БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС ТА ЙОГО УЧАСНИКИ

  • 14.4. Стадії бюджетного процесу на місцевому рівні

  • Розділ 15. ДОХОДИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

  • Розділ 16. ДОХОДИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

  • Розділ 17. МЕХАНІЗМ ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

  • 17.2. Склад видатків Державного бюджету

  • Розділ 18. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

  • Розділ 19. ВИДАТКИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

  • Розділ 20. КОШТОРИСИ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

  • Розділ 21. ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ, ДЕРЖАВНИЙ БОРГ ТА БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ

  • Розділ 22. ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ

  • 22.2. Характеристика окремих цільових фондів

  • Розділ 23. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

  • Розділ 24. ЕЛЕМЕНТИ БЮДЖЕТНИХ СИСТЕМ ОКРЕМИХ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 24.2. Франція

  • 24.3. Німеччина

  • 24.4. Сполучені Штати Америки

  • 24.5. Японія

  • СЛОВНИК ОФІЦІЙНИХ ТЕРМІНІВ (за нормативними актами України)

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи