Розділ 9. НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА ВІД ДНЯ ПРИЙНЯТТЯ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ (з 16 липня 1990 р.)

9.1. Історична довідка

9.2. Бюджетні відносини

Законодавча база. Формування законодавчої бази з бюджетних та інших правових питань розпочалась ще в 1990 p., але, на жаль, досконалої бази на 1 вересня 2001 р. ще не створено. Немає Податкового, Земельного, Цивільного кодексів.

Нагадаємо в хронологічному порядку основні віхи законотворчого процесу. До 1996 p., коли була прийнята Конституція України, акти набували чинності після затвердження парламентом, а після 1996 p., згідно з Конституцією — після підписання Президентом України і відповідного оприлюднення.

Отже, Україна майже за 15 років своєї незалежності напрацювала необхідну законодавчу базу, і цей процес продовжується.

Державний устрій.

Після проголошення незалежності Україна сформувалася як парламентсько-президентська республіка. Президент України був главою як держави, так і виконавчої влади. З березня 1992 р. в областях були запроваджені посади представників Президента. Що стосується місцевих органів влади, то у зв'язку з прийняттям у березні 1992 р. відповідного закону діяльність місцевих рад обмежувалась здійсненням функцій місцевого самоврядування, а виконавчі функції передавались представникам Президента України в областях, районах, містах Києві, Севастополі.

Починаючи з 3 лютого 1994 р., відповідно до нових законів влада на місцях почала належати радам та їх виконкомам.

У зв'язку з прийняттям у 1996 р. Конституції України структура та повноваження державних органів дещо змінилися, що зображено на рис. 9.2.1.

Повноваження окремих державних органів, які стосуються бюджетних процесів, буде розглянуто в наступних розділах.

Роки перебування на посадах президентів і прем'єр-міністрів України подані в табл. 9.2.1.

Податкові, бюджетні, кредитні відносини. З перших місяців проголошення незалежності Україна робила спроби налагодити чітке функціонування економіки, забезпечити соціальні потреби. 1992—1994 рр. виявилися найважчими. У спадщину від Радянського Союзу Україні дісталась економіка, яка виробляла лише 20 % кінцевого продукту, 2/3 її було орієнтовано на військово-промисловий комплекс, застаріле обладнання і технології на підприємствах, істотна залежність від поставок іноземного газу та нафти.

Відсутність достатньої кількості фахівців у галузі ринкових перетворень змушувало Україну йти шляхом спроб і помилок,

що досить дорого обходилось українському населенню. Практично на порожньому місці доводилось створювати Національний банк і банківську систему, посольства, консульства, експортно-імпортні організації, нові міністерства, запроваджувати нову схему господарських відносин.

Орієнтація на російські реформи, які також пробуксовували, мала негативні наслідки для України. Росія розпочала ринкові реформи з лібералізації цін на початку 1992 р., унаслідок чого ціни на газ в Україні зросли за 1992 р. у 100 разів, на нафту — в 300 разів.

Зростання цін на енергоносії почало розкручувати спіраль інфляції. Падіння виробництва, стрімке зростання собівартості продукції та послуг знизили надходження до державного та місцевих бюджетів. Водночас заходи, які вживалися Верховною Радою України щодо соціальної захищеності громадян, вимагали додаткових витрат. Україна пішла шляхом друкування грошей, і інфляція перейшла в гіперінфляцію, яку вдалося призупинити лише в 1996 р. За 1992 р. гроші знецінились у 21

раз, за 1993 р. — у 103 рази. Таких темпів інфляції не знала в цей час жодна країна світу.

Усередині 1992 p. Україна вийшла з рублевої зони і запровадила купони — тимчасові грошові знаки, які існували до 1996 p., коли була запроваджена національна грошова одиниця — гривня.

Практично скрізь порушувалися господарські зв'язки, які протягом багатьох років налагоджувались. У 1992 р. закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію виросли у 20 разів порівняно з попереднім роком, а ціни на засоби виробництва для аграрного сектору — у 38 разів, що поставило у складне становище сільське господарство. Аналогічна картина була і в 1993 р. Як наслідок, значними темпами падав обсяг валового суспільного продукту, національного доходу, зменшувалося споживання продовольчих товарів.