Розділ 24. ЕЛЕМЕНТИ БЮДЖЕТНИХ СИСТЕМ ОКРЕМИХ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

24.1. Великобританія

Загальні дані.

Бюджетні відносини.

Податки.

Великобританія є батьківщиною науки про оподаткування. І сьогодні залишаються актуальними праці А. Сміта та Д. Рікардо. Сучасна система оподаткування формувалася ще в XIX ст., але суттєвих змін зазнала в 1965, 1973 pp. та в середині 90-х років. Податки в унітарній державі поділяються на загальнодержавні й місцеві. Загальнодержавні податки становлять близько 90 % усіх податкових надходжень. Місцевий податок практично один — муніципальний, але місцеві органи влади можуть вводити додаткові збори на конкретні місцеві потреби. Розглянемо основні з них.

1. Податок на доходи. Уперше був застосований у 1799 р. як тимчасовий захід з метою фінансування військових потреб у війні проти Наполеона, а з 1842 р. закріпився на постійній основі. У Великобританії застосовується шедулярна форма стягування податку, яка передбачає розмежування доходу на частини (шедули) залежно від походження доходу. Таких шедул шість, і кожна з них має особливий механізм оподаткування.

Доходи від майна: від власності на землю, від будівель і споруд, квартирна плата від здавання в найом квартир.

Доходи від лісових масивів, які використовуються у комерційних цілях.

Доходи від державних цінних паперів.

Доходи від комерційної діяльності:

доходи від ділових операцій, наприклад прибуток власника магазину;

доходи від приватної професійної діяльності — лікаря чи адвоката;

отримані відсотки й аліменти, які підлягають оподаткуванню;

доходи від цінних паперів, які розміщені за кордоном і які не ввійшли в шедулу Е;

доходи від майна, розташованого за кордоном;

усі інші доходи, наприклад, гонорар.

Заробітна плата, пенсії, допомоги, інші трудові доходи.

F. Дивіденди та інші виплати, які здійснюють компанії Великобританії на користь працівників.

Справляння податку здійснюється за місцезнаходженням джерела доходу, тому якщо працівник отримує дохід в одному місці роботи, він податкову декларацію не заповнює.