Земельний кодекс визначає зміст права власності на землю та права користування землею, а також форми власності на земельні ділянки.
Право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Суб'єктами права власності на землю є:
• 1) громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності;
• 2) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо
або через органи місцевого самоврядування, – на землі
комунальної власності;
3) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної
влади, – на землі держаної власності.
Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набути права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначання, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належить їм на праві приватної власності.
Право постійного користування земельної ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.
Земля в Україні може використовуватись на умовах оренди. Право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Земельні ділянки можуть передаватись в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою – не більше 5 років та довгостроковою – не більше 50 років.
Земельним кодексом визначені права власників земельних ділянок і землекористувачів. Власники земельних ділянок мають право:
• 1) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;
• 2) самостійно господарювати на землі;
• 3) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;
• 4) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені користі копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші властивості землі;
• 5) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
• 6) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Землекористувачі мають аналогічні права, окрім того, що вони не мають права продавати або іншим шляхом відчувати земельну ділянку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і підприємництво, менеджмент» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Земельний кодекс України“ на сторінці 2. Приємного читання.
