Необхідно зазначити, що підвищення продуктивності праці лише на основі збільшення її капіталоозброєності за послаблення уваги до підвищення молочної продуктивності корів неодмінно призводить до зниження капіталовіддачі.
Великі витрати на утримання основних засобів не завжди компенсуються економією заробітної плати, а це негативно відбивається на собівартості. Отже, підвищення продуктивності праці в скотарстві слід домагатися двома взаємопов'язаними шляхами – розширенням механізації виробничих процесів та підвищенням продуктивності тварин.
Таблиця 18.2
Економічна ефективність виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах України
| Показник | 2010 р. | 2011 р. | 2012 р. | 2013 р. | 2014 р.[1] |
| Удій молока від однієї корови, кг | 3975 | 4109 | 4676 | 4827 | 5060 |
| Собівартість 1 ц молока, грн | 228,85 | 264,30 | 266,5 | 304,26 | 328,26 |
| Ціна реалізації 1 ц молока, грн | 269,55 | 313,12 | 272,7 | 345,75 | 364,49 |
| Прибуток на 1 ц молока, грн | 40,70 | 48,82 | 6,2 | 41,5 | 36,23 |
| Рівень рентабельності, % | 17,8 | 18,5 | 2,3 | 13,6 | 11 |
Економічна ефективність молочного скотарства значною мірою залежить від рівня матеріально-грошових витрат на виробництво одиниці продукції в галузі. Собівартість виробництва молока залежить від багатьох факторів і, зокрема, від рівня продуктивності худоби, затрат праці та її оплати на одиницю продукції, собівартості кормів і їх витрат на 1 ц молока, тощо. Отже, виявлення причин підвищення та здійснення відповідних заходів щодо зменшення матеріально- грошових витрат на виробництво одиниці продукції, дасть змогу господарствам різних форм власності і господарювання підвищити ефективність виробництва молока.
Використання молока у великих сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення відрізняється. Товарна частина молока в сільськогосподарських підприємствах становить понад 90%, тоді як у господарствах населення – понад 50% виробленого молока залишається у виробників і використовується для власного споживання. Великі господарства-товаровибники молока, які постачають сировину вищої якості відповідно отримують кращу ціну – в середньому вдвічі вищу, ніж господарства населення.
Структура реалізація молока за різними напрямами тісно пов'язана і зумовлюється рівнем купівельної спроможності споживачів. Нині зростають обсяги продажу молока переробним підприємствам, хоча ціна реалізації за цим каналом не найвища. Все підтверджує нагальну потребу удосконалення взаємовідносин між виробниками молока, переробними підприємствами сільськогосподарської сировини та мережею з реалізації кінцевої продукції, з тим, щоб досягти максимального наближення окупності виробничих витрат у підприємствах, які виробляють, переробляють та реалізують продукцію. Це дасть можливість домогтись більш швидкого економічного розвитку господарств і молокопродуктового підкомплексу, забезпечити відповідні умови для вирішення соціальних проблем села.
Ефективність виробництва яловичини і телятини характеризується системою таких показників: продуктивністю тварин – середньодобовим і річним приростом молодняку, живою масою однієї голови відгодівельного поголів'я при реалізації; затратами праці і кормів на 1 ц приросту живої маси; собівартістю 1 ц приросту і 1 ц живої маси молодняку; ціною реалізації 1 ц живої маси; прибутком з розрахунку на 1 ц живої маси; рівнем рентабельності виробництва яловичини (табл. 18.3).
Таблиця 18.3
Економічна ефективність виробництва яловичини в сільськогосподарських підприємствах України
| Показник | 2010 р. | 2011 р. | 2012р. | 2013 р. | 2014р.[1] |
| Середньодобовий приріст однієї голови молодняку, г | 461 | 481 | 504 | 508 | 514 |
| Собівартість 1 ц живої маси, грн | 1397,2 | 1590,9 | 1754,9 | 1857,6 | 2128,43 |
| Ціна реалізації 1 ц живої маси, грн | 896,1 | 1196,7 | 1236,9 | 1053,7 | 1365,12 |
| Прибуток, збиток (-) на 1 ц живої маси, грн | -501,2 | -394,2 | -518,0 | -803,9 | -763,31 |
| Рівень рентабельності, збитковості (-), % | -35,9 | -24,8 | -29,5 | -43,3 | -35,9 |
На економічну ефективність виробництва яловичини значно впливають строки відгодівлі та вік молодняку, що реалізується при досягненні оптимальних кондицій. Інтенсифікація м'ясного скотарства, і насамперед підвищення рівня годівлі молодняку забезпечують досягнення відповідної здавальної маси у більш стислі строки і значне підвищення вгодованості худоби. Так, на вирощування однієї голови молодняку живою масою 400 кг за 2,5 року витрачається 40 ц корм, од., або по 10 ц корм. од. на 1 ц приросту.
Основним напрямом дальшого розвитку скотарства і підвищення його економічної ефективності є інтенсифікація виробництва молока і яловичини на основі зміцнення кормової бази і підвищення рівня годівлі тварин, впровадження комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів та переведення галузі на індустріальні технології, широкого використання високопродуктивних спеціалізованих порід худоби, пристосованих до машинної потокової технології.
У розв'язанні проблем збільшення виробництва м'яса надзвичайно велике значення має свинарство. Основною продукцією свинарства є м'ясо і сало. Свинина використовується у свіжому вигляді як висококалорійний продукт харчування населення, а також як сировина для виробництва бекону, шинки, ковбас, сосисок і різних консервів. Шкури, щетину та інші відходи від забою свиней використовують як сировину для легкої промисловості. Вихід м'яса і сала при забої свиней досить високий і становить 70-80% живої маси.
У м'ясному балансі України свинина займає друге місце після яловичини (близько 34%), а у світовому виробництві м'яса частка її становить майже 40%. В більшості країн Європи питома вага свинини досягає 50%, а в Данії, Угорщині та Китаї – 80%., що свідчить про важливу роль свинарства в організації раціонального харчування населення.
Такі біологічні особливості свиней, як висока плодючість, короткий ембріональний період розвитку, скороспілість, всеїдність, добра окупність кормів, зумовлюють значні економічні переваги свинарства. Свинні здатні народжувати 10-12 поросят за опорос, досягати живої маси 100 кг за шість-сім місяців з витратою на 1кг приросту до 4 кг корму. Від свиноматки можна одержати за рік 2,0-2,5 т свинини забійною масою до 70% живої маси.
Забезпечення населення продовольством безпосередньо залежить від рівня виробництва продуктів харчування, особливо тваринного походження. У світі спостерігається значна диференціація щодо обсягів виробництва і тенденцій його нарощування, що зумовлено, насамперед, розвитком продуктивних сил. В найбільш розвинених зарубіжних країнах, має місце інша тенденція, де обсяги виробництва м'яса на одну особу за цей період істотно зросли. Найвищий рівень виробництва м'яса на душу населення досягнутий в Данії, Нідерландах, Бельгії, Канаді.
У господарствах України активно займаються поліпшенням породного складу свиней. Нині в Україні займаються розведенням та селекцією 15-ти порід й спеціалізованих типів свиней різного напряму продуктивності. Серед них найчисельнішою є велика біла. В господарствах розводять свиней таких порід як українська степова ряба, велика чорна та ін.
Економічна ефективність свинарства характеризується системою натуральних і вартісних показників: продуктивністю тварин – середньодобовим приростом живої маси однієї голови молодняку або свиней на відгодівлі, виходом поросят (у 2-місячному віці) і приростом живої маси з розрахунку на одну основну свиноматку на початок року, тривалістю вирощування і відгодівлі молодняку свиней до певної живої маси; витратою корму на 1 ц приросту живої маси; продуктивністю праці; собівартістю 1 ц приросту і живої маси; середньою ціною реалізації 1 ц живої маси свиней; прибутком з розрахунку на 1 ц живої маси; рівнем рентабельності виробництва свинини (табл. 18.4).
Сільськогосподарські підприємства значно відрізняються за рівнем економічної ефективності виробництва свинини. У більшості господарств свинарство ведеться при низькому рівні інтенсивності.
Таблиця 18.4
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і підприємництво, менеджмент» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 18. ЕКОНОМІКА ТВАРИННИЦТВА“ на сторінці 2. Приємного читання.
