Організації як системі притаманні такі ознаки:
• цілісність – передбачається, що система являє собою сукупність конкретних елементів із притаманними тільки їм властивостями і характером взаємозв'язку;
• подільність – передбачається, що система допускає розподіл її на підсистеми й елементи, що у свою чергу, мають системні властивості.
Одним з представників системного підходу, який вперше розглянув підприємство як соціальну систему, був американський дослідник Честер Бернард. Основні функції менеджменту, на його думку, полягають у визначенні цілей організації, підтримки зв'язку між її окремими елементами і забезпечення їх ефективного функціонування.
Спираючись на системний підхід, Бернард розробив концепцію соціальної відповідальності корпорації, відповідно до якої діяльність окремих організаційних систем і прийняття рішень мають соціальні наслідки як в середині організації, так і в зовнішньому середовищі, які менеджер повинен враховувати для розвитку організації.
Другим представником системного підходу є видатний теоретик у галузі управління Пітер Друкер. Основні його погляди наступні: виключна роль професійного менеджера в організації; управлінська еліта як основа підприємництва і сучасного суспільства; ідея самоуправління трудового колективу, відповідно до якої робітники і службовці повинні вибирати спеціальний орган, який буде займатися вирішенням соціальних проблем, що може підвищувати їх відповідальність за справи фірми; концепція, відповідно до якої, в основу управління покладено цілі організації. Лише тільки після їх визначення можливо визначити функції, систему і методи взаємодії елементів процесу управління.
У 80-ті роки однією з найбільш популярних теорій системного підходу стала концепція "7-S", яка була розроблена Е. Атосом, Р. Паскалем, Т. Пітерсом, Р. Уотерменом (модель Мак-Кінсі). Її назва походить від семи взаємопов'язаних перемінних: стратегія (strategy), структура (structure), система управління (systems), персонал (staff), кваліфікація працівників (skill), організаційні цінності (shared values), стиль (style).
У рамках системного підходу розповсюджувались також численні кількісні теорії управління, які виникали з розвитком кібернетики і різних математичних методів. їх прихильники спирались на вивчення різних ситуацій і за допомогою моделювання здійснювали пошук оптимальних шляхів вирішення проблем.
Процес менеджменту розглядається як послідовність етапів:
• 1. Виконання функцій менеджменту (реалізація конкретних функцій менеджменту через застосування загальних).
• 2. Формування та використання методів менеджменту.
• 3. Трансформація методів менеджменту в управлінські рішення.
• 4. Забезпечення управлінського впливу на засадах керівництва
До основних категорій (елементів) менеджменту слід віднести
поняття організації, функції та методи менеджменту, рівні управління, стилі керівництва, комунікації, управлінські рішення тощо.
У діяльності керуються наступними законами управління: спеціалізації, інтеграції, оптимального поєднання централізації і децентралізації управління, демократизації, економії часу в управлінні, пропорційного розвитку систем управління тощо.
Організація як система. Характеристика організації
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і підприємництво, менеджмент» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. МЕНЕДЖМЕНТ ЯК СИСТЕМА“ на сторінці 2. Приємного читання.
