Розвиток теорії і практики менеджменту

Економіка і підприємництво, менеджмент

У пошуках засобів проти свідомого сповільнення роботи робітників Ф. Тейлор рекомендував дотримуватись чотирьох принципів управлінської науки: наукового вивчення кожної задачі і розвитку наукових методів; копіткого підбору працівників і стимулювання виконання задач; підтримання тісного контакту з працівниками; по можливості здійснювати розподіл кожної роботи.

Розквіт школи наукового управління відповідає періоду розвитку економіки США, коли головне завдання функціонування фірми полягало в удосконаленні механізму великомасштабного виробництва, яке супроводжувалося ростом виробництва продукції стандартної якості і зменшенням затрат. Для цього періоду характерним був мінімальний державний і соціальний контроль у діяльності фірми.

Об'єктом досліджень школи наукового управління є виробничий процес, головним елементом якого є працівник. Предметом досліджень цієї школи була розробка системи методів і прийомів аналізу робочого часу і робочих рухів, нормування праці, правил підбору і навчання працівників, керівництво за допомогою психологічного впливу на них, рекомендації стимулювання росту продуктивності праці. Пропонувалось визначити управлінські функції з організації і планування праці, що є вихідним пунктом формування управління як системи. Індустріалізація праці вимагала нових методів управління виробництвом.

Обмеженість і недоліки школи Тейлора і його послідовників у значній мірі змогли подолати представники класичного напряму в менеджменті, основоположником якого став француз Анрі Файоль (1841-1925 pp.)

Як і Тейлор, Файоль підтримував раціоналістичні погляди, але об'єктом своїх інтересів він вибрав організацію в цілому, а не окремі напрями її діяльності. Він також вивчав і описував управлінську діяльність як живу, що до нього не робив ніхто. Саме Файоль був першим дослідником, який вивчав менеджмент за його функціональними ознаками, і головним його внеском у теорію управління є розгляд останнього як універсального процесу, що складається з кількох взаємозв'язаних функцій.

Наступним важливим внеском А. Файоля в теорію менеджменту є вироблення загальних принципів побудови структури організації. Однак, на думку Файоля, ці принципи повинні бути гнучкими і здатними пристосовуватися до будь-яких запитів, оскільки "в адміністративних засадах немає нічого негнучкого та абсолютного; все в них є питанням міри. Майже ніколи не використовується один і той самий принцип у схожих умовах; потрібно враховувати різні та змінювані обставини, відмінності...".

Таких принципів управління, за Файолем, є чотирнадцять: 1. розподіл праці; 2. влада та відповідальність; 3. дисципліна; 4. єдність розпорядницгва; 5. єдність керівництва; 6. підпорядкування індивідуальних інтересів загальним; 7. винагорода персоналу; 8. централізація; 9. ієрархія; 10. порядок; 11. справедливість; 12. стабільність персоналу; 13. ініціатива; 14. єдність персоналу.

Отже, для А. Файоля джерелом ефективності системи управління є управлінські принципи, головним суб'єктом використання яких повинна бути адміністрація.

Закономірним завершенням методичних розробок класичної школи стали праці М. Вебера, що створили чітку теорію організації ідеального (бюрократичного) типу. Формальне закріплення поділу праці у керуванні стало фундаментом побудови ієрархічних структур як одного з найважливіших методів бюрократичної організації. Його основу склали рекомендації і правила примусової системи робіт і жорсткого нормування, що виключають індивідуалізований вплив працівників на виробництво. У цих умовах від людини не були потрібні ні ініціатива, ні творчість, ні самостійні рішення.

Крім того, Файоль склав перелік якостей, якими, на його думку, повинні володіти менеджери, та першим поставив проблему організованого навчання менеджменту. Відмінною особливістю цієї школи є те, що об'єктом наукового управління дослідження стає процес управління, а предметом – методи й способи організації цього процесу.

У період з 1936 по 1955 pp. відбулися істотні зміни в проблемах, що постали перед зарубіжними корпораціями. Великі підприємства, що задіяли величезні ресурси і капітали, активізували пошук шляхів і способів максимізації випуску продукції і росту ефективності виробництва. У цьому їм допомогли розробки школи людських відносин, що вивчали вплив соціальних і психологічних особливостей малих неформальних груп на результативність роботи організацій.

Серед рекомендацій школи необхідно відзначити методи залучення робітників до планування і нормування операцій, а також способи збагачення змісту і збільшення розмаїття праці, що мало ключове значення в умовах поглиблення спеціалізації. Поряд з цим у центрі розробок представників цієї школи був пошук методів удосконалення праці учасників керування.

Вивчення людських відносин і поведінки людей на робочому місці, з використанням наукових положень психології і соціології (біхевіористська теорія), призвело до обґрунтування методів, що враховують різні аспекти соціальної взаємодії, мотивації, використання влади й авторитету, оргструктури і комунікацій, лідерства, збагачення змісту роботи і якості трудового життя. Це забезпечувало підвищення ефективності роботи організації, насамперед за допомогою найповнішого використання потенціалу людських ресурсів.

У 50-ті роки XX ст. розробки в галузі менеджменту розгорталися паралельно за п'ятьма напрямами: класичному, людських відносин, поведінкових наук, кількісному і системному підходах. Така різноманітність досліджень відповідала потребам післявоєнної економіки, в якій під впливом нових технологій почали активно формуватися ринково-підприємницькі структури. Розвиток виробництва в сфері споживчих товарів і послуг призвів до значного росту числа середніх і малих організацій, які не орієнтувалися на масового споживача, а задовольняли попит окремих груп населення. Для ефективності розвитку цим організаціям були необхідні системи керування, що враховують динамізм зовнішнього середовища і дозволяють швидко пристосовуватися до її змін..

Ці запити задовольняли нові розробки, що базувалися на кількісному й системному підходах до менеджменту. Формування цих підходів було пов'язане з розвитком таких наукових напрямів, як теорія систем і дослідження операцій. Для рішення складних управлінських проблем у 60-ті роки XX ст. стали широко використовувати математичні моделі і методи оптимізації. Були розроблені і успішно застосовувалися в практиці менеджменту кількісні методи керування запасами, розподілом ресурсів, заміною застарілого устаткування. На підставі цих методів зважувалися завдання масового обслуговування, вибору стратегії поведінки в умовах невизначеності тощо.

До проблем мотивації праці теоретики менеджменту звернулися в 30-ті роки XX ст. Вчені дійшли висновку, що необхідно виробити нове розуміння ролі людської мотивації та поведінки людей в організаціях. В значній мірі людська поведінка мотивується не логікою та фактами, а почуттями. Намагатися усунути цей емоційний, в чомусь ірраціональний елемент людської поведінки – значить намагатися порушити цінності людей. У відповідь на упущення попередніх шкіл менеджменту, школу людських стосунків часто називають неокласичною.

Засновником школи людських стосунків став американський соціолог і психолог Елтон Мейо (1880-1949). Фундаментом для його досліджень були здобутки в теорії психології людини, а саме: праця Зігмунда Фрейда "Психологія підсвідомого".

Школа людських стосунків зосередилася, в основному, на методах налагодження міжособистісних відносин (концепція взаємин між членами колективу). Було доведено, що за умови кращого ставлення керівництва до своїх підлеглих, рівень задоволення працівників зростає, а це, в свою чергу, призводить до зростання продуктивності праці. Рекомендувалось використовувати прийоми управління людськими стосунками, які стосувались безпосередньо поведінки керівників, проведення консультацій з робітниками та надання їм ширших можливостей для спілкування в роботі.

Основним завданням кількісної школи в менеджменті є забезпечення керівників інформаційною базою, необхідною для прийняття рішень. Представники інженерних наук, статистики, математики зробили вагомий внесок у розвиток кількісної школи. Найчастіше проблеми кількісної школи пов'язують з дослідженням операцій (проектуванням і функціонуванням операційних систем), процесами розробки, а прийняття управлінських рішень – побудовою інформаційних систем. Найбільш відомими представниками цієї школи є Г. Саймон, Р. Акофф, Д. Вудворд, Д. Томпсон, Н. Лоуренс.

Теорія і практика менеджменту демонструє два чітко сформованих підходи в управлінні – японську та американську моделі менеджменту. При схожості загальних, стратегічних напрямів боротьби за лідерство існують і особливості в підходах провідних японських та американських компаній до того, як забезпечити свої переваги в економічному суперництві на світовому ринку. Принциповою відмінністю двох названих моделей менеджменту є те, що японська побудована на колективізмі, а американська – на індивідуалізмі та конкуренції між людьми.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і підприємництво, менеджмент» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток теорії і практики менеджменту“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Методологічні та методичні засади дослідження курсу

  • Особливості сільського господарства як галузі суспільного виробництва

  • Тема 2. ПІДПРИЄМСТВО ЯК СУБ'ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Класифікація підприємств та характеристика їх видів

  • Форми об'єднань підприємств

  • Тема 3. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

  • Державний земельний кадастр

  • Земельний кодекс України

  • Ефективність використання земельних ресурсів

  • Тема 4. ТРУДОВІ РЕСУРСИ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ТА її ОПЛАТА

  • Продуктивність праці: поняття і види

  • Поняття, види і методи мотивації праці

  • Оплата праці персоналу підприємства

  • Тема 5. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Енергетичні ресурси підприємства

  • Машинно-тракторний парк і ефективність його використання

  • Транспортні засоби та їхнє використання

  • Тема 6. КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА

  • Амортизація основних засобів підприємства

  • Показники руху, відтворення, забезпеченості та ефективності використання основного капіталу підприємства

  • Економічна суть, склад та ефективність використання оборотного капіталу

  • Тема 7. ІНВЕСТИЦІЙНІ РЕСУРСИ

  • Капітальні вкладення та їхня структура

  • Оцінка економічної ефективності капітальних вкладень

  • Тема 8. ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Показники інтенсифікації сільськогосподарського виробництва

  • Поняття і види інноваційної діяльності

  • Науково-технічний прогрес і основні його напрями в сільському господарстві

  • Тема 9. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА Й СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

  • Методика визначення собівартості сільськогосподарської продукції

  • Тема 10. ЦІНИ І ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Принципи ціноутворення на сільськогосподарську продукцію

  • Якість і конкурентоспроможність продукції

  • Стандартизація та сертифікація продукції

  • Тема 11. РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА

  • Сутність і методи визначення рентабельності виробництва

  • Поняття і сутність ефективності

  • Тема 12. РОЗМІЩЕННЯ, СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ТА КОНЦЕНТРАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Суть і об'єктивні умови розвитку спеціалізації аграрних підприємств

  • Концентрація сільськогосподарського виробництва

  • Інтеграційні процеси в сільськогосподарському виробництві

  • Тема 13. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА

  • Розвиток і розміщення виробництва зерна

  • Формування ринку зерна в Україні

  • Тема 14. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

  • Економіка виробництва цукрових буряків

  • Економіка виробництва олійних культур

  • Тема 15. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛІ ТА ОВОЧІВ

  • Економіка виробництва овочів

  • Тема 16. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА ПЛОДІВ, ЯГІД ВИНОГРАДУ

  • Економіка виробництва винограду

  • Тема 17. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА КОРМІВ

  • Джерела кормових ресурсів та їх економічна характеристика

  • Економічна оцінка кормових культур

  • Тема 18. ЕКОНОМІКА ТВАРИННИЦТВА

  • Економіка вівчарства

  • Економіка птахівництва

  • Розділ II. ПІДПРИЄМНИЦТВО

  • Суб'єкти та об'єкти підприємницької діяльності. Функції та моделі підприємництва

  • Мета та завдання курсу. Предмет і методи науки

  • Тема 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

  • Принципи підприємництва. Свобода підприємницької діяльності

  • Державне регулювання і державна підтримка підприємництва

  • Ліцензування підприємницької діяльності

  • Тема 3. ПІДПРИЄМНИЦЬКА ІДЕЯ, ДЖЕРЕЛА І МЕТОДИ ПОШУКУ ШЛЯХІВ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ФОРМУВАНЬ

  • Пошук шляхів та джерела підвищення економічної ефективності підприємництва в аграрній сфері

  • Тема 4. ВЛАСНІСТЬ НА ЗАСОБИ ВИРОБНИЦТВА І ЗЕМЛЮ ТА її ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА НА СЕЛІ

  • Визначення потреби в машинах і знаряддях та організація їх використання

  • Організація матеріально-технічного постачання та агросервісного обслуговування

  • Тема 5. МАРКЕТИНГОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ В АГРОПРОМИСЛОВІЙ СФЕРІ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОЗВИТОК УСПІШНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Комплекс маркетингу

  • Роль і риси сучасної реклами

  • Тема 6. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ФОРМУВАНЬ

  • Товариство з обмеженою відповідальністю

  • Повне товариство

  • Акціонерне товариство

  • Сільськогосподарський кооператив

  • Структура, установчі документи підприємств

  • Вимоги до змісту установчих документів

  • Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив

  • Міжгосподарські і агропромислові підприємства, об'єднання

  • Особисті підсобні господарства

  • Тема 7. ОРГАНІЗАЦІЯ СЕЛЯНСЬКИХ (ФЕРМЕРСЬКИХ) ГОСПОДАРСТВ ТА ЇХ ВИРОБНИЧО-ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Передовий досвід фермерства України

  • Тема 8. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК МАЛИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

  • Шляхи удосконалення виробничо-підприємницької діяльності в підсобних господарствах населення

  • Тема 9. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕФЕКТИВНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – ОСНОВА ПІДПРИЄМНИЦТВА В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

  • Спеціалізація підприємств та принципи раціонального поєднання галузей

  • Принципи організації праці та трудових процесів

  • Тема 10. ОРГАНІЗАЦІЯ РОСЛИННИЦЬКИХ ГАЛУЗЕЙ У ВЕЛИКИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУРАХ

  • Організація кормо виробництва

  • Організація овочівництва

  • Організація садівництва і виноградарства

  • Тема 11. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТВАРИННИЦЬКИХ ГАЛУЗЕЙ

  • Організація відтворення стада

  • Організація тваринницьких галузей

  • Тема 12. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДСОБНИХ І ДОПОМІЖНИХ ГАЛУЗЕЙ

  • Тема 13. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕРОБКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

  • Організація зберігання і переробки цукрових буряків

  • Організація зберігання і переробки овочів та картоплі

  • Організація зберігання і переробки плодів та ягід

  • Тема 14. БІЗНЕС-ПЛАН АГРАРНОГО ФОРМУВАННЯ ТА МЕТОДИКА ЙОГО СКЛАДАННЯ

  • Тема 15. ОРЕНДНІ ВІДНОСИНИ В ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ФОРМУВАННЯХ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ І ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Внутрішньогосподарські економічні взаємовідносини при оренді у виробничих підрозділах

  • Доходи і видатки орендних колективів

  • Тема 16. МОТИВАЦІЯ, ОПЛАТА ТА НОРМУВАННЯ ПРАЦІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

  • Форми, види та системи оплати праці в сільському господарстві

  • Економічна суть і функції нормування праці. Класифікація норм праці

  • Способи вивчення трудових процесів і затрат робочого часу

  • Тема 17. РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЇ ТА КООПЕРАЦІЇ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ

  • Інтеграція та міжгосподарська кооперація

  • Тема 18. ОПОДАТКУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ І ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Особливості оподаткування аграрних підприємств

  • Тема 19. КРЕДИТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА СІЛЬГОСПТОВАРОВИРОБНИКА

  • Особливості кредитування аграрного сектора

  • Розділ III. МЕНЕДЖМЕНТ

  • Завдання і принципи менеджменту

  • Функції та види менеджменту

  • Менеджмент в умовах переходу до ринкової економіки. Підприємництво і менеджмент

  • Розвиток теорії і практики менеджменту
  • Тема 2. МЕНЕДЖМЕНТ ЯК СИСТЕМА

  • Організація як система. Характеристика організації

  • Зовнішнє і внутрішнє середовище організаційних систем як об'єктів управління

  • Структуризація управління підприємством

  • Регулювання і самоуправління в системі менеджменту

  • Комунікації в менеджменті

  • Тема 3. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Поняття організаційної структури і структури управління підприємств та їх вплив на організацію менеджменту

  • Основні типи та принципи формування структур управління

  • Організаційні цілі та плани. "Дерево цілей" організації у менеджменті

  • Зміст понять "делегування повноважень" і "відповідальність" у менеджменті

  • Формування центрів відповідальності в сільськогосподарському підприємстві

  • Організація вироблення, прийняття і реалізації управлінських рішень

  • Основні типи управлінських рішень в аграрному виробництві

  • Чинники ризику та невизначеності при прийнятті управлінських рішень

  • Тема 4. МЕНЕДЖЕР В ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Сутність та основні засади керівництва, стилі керівництва

  • Влада і лідерство в менеджменті. Види влади

  • Вимоги до особистості сучасного менеджера, його саморозвиток. Роль знань та умінь менеджера

  • Оптимізація поведінки менеджера

  • Тема 5. МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Система методів менеджменту. Організаційний, економічний, соціально-психологічний механізми управління

  • Тема 6. МОТИВАЦІЇ В СИСТЕМІ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Теорії мотивації

  • Процесуальні (процесні) теорії мотивації

  • Формування мотиваційного механізму управління поведінкою працівників

  • Механізм підвищення рівня мотивації працівників галузі рослинництва

  • Тема 7. СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

  • Процес стратегічного менеджменту, його особливості

  • Методи стратегічного планування

  • Вибір, формування та реалізація стратегії. Види стратегій

  • Процес планування реалізацій стратегії

  • Управління процесами диверсифікації на сільськогосподарських підприємствах. Проблеми гнучкості і синергізму в стратегічному менеджменті

  • Тема 8. ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В УПРАВЛІННІ ВИРОБНИЦТВОМ

  • Загальні проблеми фінансування аграрних підприємств. Роль і функції фінансового менеджменту в аграрному підприємстві

  • Інвестиційна діяльність у підприємстві

  • Фінансові ресурси в реалізації інновацій

  • Фінансові стратегії підприємства, їх складові елементи

  • Фінансове забезпечення інноваційного розвитку галузі рослинництва

  • Тема 9. УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

  • Екологічна безпека й екологічна стратегія. Види і принципи екологічної політики

  • Сутність екологічного менеджменту. Предмет і задачі екологічного менеджменту

  • Мета і завдання екологічного менеджменту як наукової дисципліни, зв'язок з іншими дисциплінами

  • Стан екологічного менеджменту в Україні. Система екологічного менеджменту

  • Концепція становлення екологічного менеджменту в Україні

  • Тема 10. УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРАЦІ І ПРОДУКЦІЇ

  • Комплексна система управління якістю праці і продукції

  • Методи управління якістю

  • Механізм оцінювання якості праці управлінського персоналу

  • Тема 11. УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВИМИ ПРОЦЕСАМИ

  • Принципи, завдання та функції маркетингу

  • Система засобів маркетингу та його структура. Види маркетингу

  • Еволюція концепції маркетингового менеджменту

  • Стратегії маркетингу

  • Управління маркетинговими процесами

  • Маркетинг в контексті підприємницької діяльності

  • Механізм забезпечення розвитку виробництва сільськогосподарської продукції на основі маркетингового підходу

  • Тема 12. УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА ЇХ ГАЛУЗЕЙ

  • Організаційні зміни та організаційний розвиток як об'єкти управління

  • Управління організаційним розвитком організацій

  • Поняття, цілі і напрями інноваційного менеджменту. Інновації в системі розвитку

  • Інноваційний потенціал організації рослинницької галузі. Пріоритетні напрями інноваційного розвитку рослинництва

  • Визначення та класифікація ризиків

  • Тема 13. ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА

  • Склад і взаємозв'язок елементів організації

  • Проектування виробничого процесу

  • Оперативне управління виробництвом

  • Особливості операційного менеджменту в рослинництві

  • Тема 14. УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМУВАННЯХ АПК

  • Особливості управління в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності та організаційно-правових форм господарювання

  • Організація функціонування товариства з обмеженою відповідальністю

  • Організація функціонування акціонерних товариств

  • Організація функціонування фермерського господарства

  • Організація функціонування приватного підприємства

  • Агропромислова інтеграція

  • Організація управління матеріально-технічним та іншим агросервісним забезпеченням галузі рослинництва

  • Тема 15. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ МЕНЕДЖЕРА РОСЛИННИЦЬКОЇ ГАЛУЗІ

  • Об'єктивні основи виникнення, сутність, предмет, об'єкт та засоби організації праці менеджера

  • Зміст роботи менеджера та ΰ класифікація. Психофізіологічні дослідження

  • Сутність, значення та завдання наукової організації праці на сучасному етапі

  • Планування особистої роботи менеджера

  • Організація робочих місць. Умови праці управлінського працівника і його працездатність

  • Особливості праці менеджера рослинницької галузі

  • Тема 16. УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

  • Зміст категорії "ефективність" та "результативність" управління

  • Концепції визначення ефективності управління

  • Значення ефективності діяльності, її критерії

  • Ресурсно-потенціальний підхід до оцінки ефективності системи менеджменту

  • Механізм управління в системі забезпечення результативності функціонування рослинницької галузі