• соціально-психологічні (психологічна компетентність, управлінська культура, розум, лідерські здібності, уміння керувати своєю поведінкою і регулювати свій психічний стан, колегіальність, толерантність, оптимізм, екстравертність, уміння керувати конфліктами, інтелектуальність, риторичні здібності, стресостійкість, почуття гумору, уміння створювати свій імідж тощо);
• моральні (патріотизм, національна свідомість, державницька позиція, інтелігентність, людяність, порядність, почуття обов'язку, громадянська позиція, чесність, доброзичливість та ін.).
Окрім менеджера, в сучасних умовах надзвичайно важливу роль відіграє друга ключова фігура – підприємець. Підприємництво за своєю сутністю є основним механізмом здійснення структурних змін в економіці, забезпечення економічного зростання, формування заново створеного капіталу, забезпечення результативної інноваційної та інвестиційної діяльності тощо. Отож, підприємець – це людина, яка готова йти на ризик, новаторство, примноження багатства; формує і регулює процес створення чого-небудь нового, яке має цінність; приймає на себе фінансову, моральну та соціальну відповідальність; отримує грошовий дохід та особисте задоволення досягненнями. Відмінності між менеджером та підприємцем наведено у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Відмінності між менеджером та підприємцем
| Ознаки | Характерні особливості | |
| Менеджера | Підприємця | |
| 1. Формальний статус | Є найманою робочою силою, залученою на певних умовах для здійснення управлінської діяльності | Започатковує певну справу, відкриває підприємство, виступає в ролі власника, інвестора, засновника тощо, який використовує свої або позичені фінансові кошти та інші ресурси |
| 2. Виробничо- господарська орієнтація | Зорієнтований на виконання плану і досягнення ефективності наявних у його розпорядженні ресурсів | Зорієнтований на пошук нових можливостей |
| 3. Здійснення задуманого | Приймає рішення та докладає усіх зусиль для його виконання | Ризикує, тобто може замінити ідею, яка виявилась нежиттєздатною |
| 4. Залучення ресурсів | Залучає ресурси з метою забезпечення роботи підрозділів, тому зацікавлений у нагромадженні та накопиченні Лонлів | Залучає ресурси для досягнення встановленої мети, виявляє гнучкість, використовує оренду, кредит, лізинг тощо |
| 5. Фінансовий статус | Отримує за свою роботу заробітну плату | Виступає власником або розпорядником ресурсів і майна |
| 6. Побудова організації | Використовує ту організаційну структуру управління, яка склалась і має ієрархічну природу | Віддає перевагу горизонтальним організаційним структурам управління, які спираються на неформальні зв'язки |
Кардинальна відмінність між підприємцем та менеджером полягає у тому, що підприємець генерує ідею (наприклад, вирощування нових сортів пшениці), впроваджує її за власні або позичені фінансові кошти у життя (засновує підприємство з випікання хліба, фінансує увесь цей процес) та наймає менеджера для управлінської роботи, а останній – здійснює управління організацією, яку заснував підприємець.
Певною мірою ролі менеджера і підприємця можуть перекликатись. Так, підприємець, який започаткував нове підприємство, врешті-решт може його очолити, тобто стати менеджером. Своєю чергою, менеджер може відкрити свою справу і стати підприємцем. Однак ролі менеджера та підприємця можуть збігатися лише тимчасово, тобто через певний час функції працівника конкретизуються і він займе відповідну позицію в організації.
Розвиток теорії і практики менеджменту
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і підприємництво, менеджмент» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Менеджмент в умовах переходу до ринкової економіки. Підприємництво і менеджмент“ на сторінці 2. Приємного читання.
