– вживання алкогольних напоїв, паління;
– проведення літнього відпочинку, заняття фізкультурою і спортом.
Важливою проблемою на сьогодні є визначення методології оцінки стану здоров'я. Зазвичай при його оцінці використовуються показники, протилежні здоров'ю: коефіцієнт загальної та дитячої смертності, коефіцієнт інвалідизації, кількість днів тимчасової непрацездатності з розрахунку на 100 днів, поширеність основних хронічний захворювань.
4. Освіта. Показники рівня освіти мають не лише кількісну, а й якісну характеристику, тому її розвиток може відбуватися в напрямі як розширення системи освіти, так і її якісного вдосконалення. Освіту характеризують такі показники як: кількість учнів і студентів у процентному відношенні до загальної чисельності населення, чоловіків, жінок; рівень освіти; витрати на освіту в процентному відношенні до ВВП країни; частка витрат на освіту на регіональному рівні; кількість державних загальноосвітніх шкіл, ВНЗ і середніх спеціальних учбових закладів, а також чисельність учнів на 1000 осіб населення.
Україна відстає за всіма рейтингами медичного обслуговування, поступаючись більше ніж сотні країн, хоча в інших сферах дещо перевищує загальносвітові показники. Так, професійне зростання та система вищої освіти в Україні вважаються одними з найкращих у світі. Україна посідає 48 місце за рівнем вищої освіти та професійної перепідготовки. Польща - на 33-му, Норвегія – на 9-му, Фінляндія - на 1-му. За якістю охорони здоров'я та дошкільної освіти наша держава знаходиться на 94-му місці. Перше місце належить Японії, десяте – Норвегії, тоді як Польща перебуває на 26-ій позиції.
Якщо в 1991 році на освіту в Україні витрачалося 6,2 % обсягу ВВП, то у 2009 - 5,9 %. Натомість у Польщі протягом цього періоду відбулося зростання з 5,2 % до 5,8 %. Норвегія, яка має значно вищі показники ВВП, збільшила витрати з 7,1 % до 7,7 %.
5. Демографічна ситуація. Основними її показниками є: загальна чисельність населення (для порівняння беруться середньорічні оцінки, крім загальної, також показується чисельність за статтю і за віком); населення, що перебуває в шлюбі; очікувана тривалість життя (років); коефіцієнт природного приросту (різниця коефіцієнтів народжуваності і смертності); коефіцієнт народжуваності (відношення числа народжених за рік до середньорічної чисельності населення); коефіцієнт смертності (відношення кількості всіх смертей до середньорічної чисельності населення); коефіцієнт нетто міграції (відношення різниці між іммігрантами й емігрантами до середньорічної чисельності населення); коефіцієнт приросту (сума коефіцієнтів природного приросту і нетто міграції); індекс старіння (відношення кількості осіб віком 65 років і старших до кількості осіб, молодших 15 років, помножене на 100).
За роки незалежності чисельність населення України зменшилася більш як на 5 млн осіб; за оцінками, ще 5–7 млн українців працюють за кордоном, із них 80 % - це жінки репродуктивного віку. Таке становище в перспективі може негативно вплинути на динаміку чисельності населення (за деякими оцінками, до 2050 року вона може знизитися до 35 млн осіб). Погіршення демографічної ситуації викликане наступними основними факторами:
• зниження якості життя;
• перегляд сімейних цінностей та усталеного життєвого порядку (значна кількість жінок віддають перевагу роботі, а не сім'ї);
• домінування міського способу життя;
• існування суттєвого розриву між багатими і малозабезпеченими прошарками населення, зменшення кількості молоді на фоні зростання кількості осіб похилого віку.
Можна припустити, що відсутність негайних дієвих заходів із покращання якості життя у нашій країні призведе до:
• збільшення розриву між багатими і малозабезпеченими верствами населення, зменшення кількості молоді на фоні зростання кількості осіб похилого віку;
• падіння конкурентноздатності держави і уповільнення потенціалу розвитку населення;
• зменшення кількості здорового населення до критичного рівня;
• скорочення числа працездатних осіб на користь непрацездатних.
Якість життя визначає темпи відновлення людського потенціалу, обсяги інвестицій, показники ефективності праці та міграції. Саме від цього чинника багато в чому залежить конкурентоздатність держави.
Поряд зі зменшенням оподаткування та врахуванням видатків на відтворення людського потенціалу повинні зростати витрати в освітній та культурній сферах. Велике значення має кредитування освітньої галузі, державне фінансування науково-дослідної та інноваційної діяльності. Загалом для реалізації програми "Людський капітал" на 2007-2013 роки передбачено фінансування в розмірі понад 9,7 млрд євро для підтримки освіти,, боротьби з безробіттям і суспільною ізоляцією, ліквідації тендерної нерівності [11].
II. Умови життя населення. Серед критеріїв щодо умов життя населення можна назвати такі:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Критерії оцінки добробуту населення, його показники“ на сторінці 3. Приємного читання.
