Інформаційна частина іміджу держави включає такі складові: економічну - організація, координація, регулювання процесів у економіці за допомогою податкової та кредитної політики, створення стимулів і пільг або вжиття санкцій. Саме завдяки цьому показнику можна оцінити рівень розвитку країни, її дохід. Міжнародні структури поширюють найбільш різноманітну інформацію про групи держав у глобальній економіці. Багато держав мають в них членство;
політичну – найважливіша складова іміджу держави, що забезпечує політичну стабільність, здійснення владних повноважень, вироблення курсу, який би поділяли найширші верстви суспільства;
дипломатичну – це складова, яка забезпечує належне ведення переговорів, підписання міжнародних угод, вивчення основних тенденцій і перспектив розвитку як регіональних, так і глобальних міжнародних відносин. Вона спрямована на практичну реалізацію зовнішньої політики, захист національних інтересів у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб за кордоном.
Призначенням дипломатії є представлення країни на міжнародній арені та забезпечення політичної стабільності у зовнішніх відносинах. Взагалі, держава як суб'єкт міжнародного права, практично не могла б виконувати свої функції без встановлення і розвитку відносин із іншими суб'єктами міжнародного права. Для того, щоб реально здійснювати ці відносини, особливо у зовнішній сфері, потрібна система відповідних органів. Адже саме систематизовані органи, функції між якими чітко поділені, можуть забезпечити діяльність цілісної системи. Вищі державні органи, наділені відповідною компетенцією у сфері міжнародних відносин, можна поділити на два види: закордонні та внутрішньодержавні. Будь-які рішення, що приймаються ними з питань зовнішньополітичної діяльності, покладають на державу відповідні обов'язки щодо інших країн і міжнародних організацій. В систему внутрішньодержавних органів, які беруть участь у дипломатичному процесі, входять: парламент країни, глава держави, глава уряду, уряд, міністерство закордонних справ;
мас-медіа – це інформаційні потоки, які розраховані на велику, гетерогенну аудиторію, як правило, розділену просторовими і часовими бар'єрами. Це донесення інформації про свою державу через ЗМІ, телебачення та радіомовлення, а зараз - особливо через Інтернет;
соціальну – полягає в задоволенні потреб людей у житлі, праці, підтримці здоров'я, в соціальних гарантіях і теж певною мірою формує імідж держави;
культурну – спрямована на задоволення культурних потреб населення, залучення його до творів світової художньої культури, створення умов щодо самореалізації особи у творчості й аматорстві.
Представлення країни на міжнародній арені як культурної, освіченої й талановитої нації.
Усі ці складові допомагають кожній країні створити власний імідж. Політичну, економічну, культурну, соціальну складові держава віддзеркалює в засобах масової інформації, зокрема в газетах, на телебаченні та в Інтернеті. Саме ефективна праця ЗМІ допомагає сформувати думку про державу.
Щодо дипломатичної складової слід зазначити, що дипломатичні представництва та консульства за кордоном є постійно діючими установами держави, основними завданнями яких є представництво країни в державі перебування і підтримання офіційних міждержавних відносин, захист інтересів своєї держави, прав та інтересів її громадян і юридичних осіб за кордоном.
Як бачимо, імідж країни - багатопланове і масштабне явище. На процес його формування впливає цілий ряд чинників. У широкому розумінні, чинник, який формує імідж будь-якої країни – це такі істотні характеристики, що стосуються певної сфери і впливають на процес формування іміджу конкретної держави.
Виділимо серед різноманіття чинників декілька груп, які безпосередньо можуть впливати на формування позитивного іміджу нашої держави (табл. 5.1).
Таблиця 5.1. Чинники, що формують імідж країни
| Чинники | Складова | |
| 1 | 2 | |
| Історичні | - почуття, настрої, шо відображають сприйняття і оцінку минулого Тут іміджеву стратегію доцільно формувати на акцентуванні значного історичного вкладу України у розбудови сучасної Європи, зокрема, можливими напрямами можуть бути: "Трипілля – колиска європейської цивілізації", "Київська Русь як культурний та освітянський центр тогочасної Європи". | |
| Цивілізаційні | інтелектуально-освітній рівень населення; рівень розвитку освітніх і культурних установ; рівень розробки і впровадження досягнень науково-технічного прогресу; рівень розвитку культури, досягнення культури і мистецтва; ступінь релігійності суспільства (які релігії сповідуються, кількість віруючих); рівень розвитку масової культури (літератури, музики, кіноематографу, спорту') | |
| Економічні | структура економіки країни; тенденції економічного розвитку країни; рівень інвестиційної активності; економічна політика уряду; активність реалізації економічних реформ; рівень інфляції; конвертованість національної валюти; система оподаткування (обсяг податкової бази, система пільг) | |
| Політичні | авторитетність влади; імідж політичних лідерів країни на міжнародній арені; наявність виборності влади; розподіл політичних симпатій населення щодо результатів останніх виборів глави держави і парламентських виборів; загальна оцінка стабільності органів законодавчої і виконавчої влади; вплив опозиції на політичну обстановку в країні, на управління країною; вплив різних етнічних і релігійних груп, стан міжнаціональних відносин; корумпованість структур влади; напрям зовнішньої політики країни | |
| Природно- географічні | географічне положення: Україна має два моря та два гірських масиви, які за продуманої протекціоністської політики держави можуть стати потужними туристичними центрами; близькість (віддаленість) країни до центрів світової цивілізації та найважливіших транспортних комунікацій; кліматичні умови; характер домінуючого рельєфу (наприклад, гірський, степовий або пустинний ландшафт); наявність морських і річкових комунікацій; наявність корисних копалини, ресурсно-сировинна забезпеченість країни; рівень екологічної забрудненості. · У цьому ракурсі доцільно сформувати декілька іміджевих стратегій, зокрема: “Карпати - друга Швейцарія”, “Незаймана природа Карпат”, “Доступний відпочинок у моря”, “Україна - центр Європи” тощо; · Важливим аспектом практичної реалізації даного чинника є ініціативи щодо проведення в Карпатах зимових олімпійських ігор 2022 року | |
| Соціальні | соціальні умови проживання населення країни (густота населення, рівень життя, прожитковий мінімум тощо); частка малозабезпеченого населення; соціальна стабільність (рівень соціальної напруженості); рівень безробіття; наявність соціальних конфліктів (акції протесту, демонстрації тощо); рівень розвитку соціальної сфери (освіти, охорони здоров'я, житлово- комунального господарства тощо); рівень злочинності з урахуванням тяжкості злочинів | |
| Соціально- психологічні, менталітет | - сукупність життєвих настанов і моделей поведінки, емоцій і настроїв, яка спирається на глибинні сфери, властиві даному суспільству і культурній традиції. · Тут варто звернути увагу на тих видатних українців, які долучилися до значних звершень світового масштабу, особливо тих, хто за своїм корінням с українець, а творив у іншій державі | |
| Символіка і емблематика | - група специфічних для кожної країни понять з її історії, культури і побуту, а також із її традиційної емблематики | |
Джерело: Розроблено автором.
Запропонована класифікація може використовуватись як для детального аналізу іміджу країни, що вже склався, так і для розробки практичних рекомендацій щодо його зміни. Для характеристики всіх груп чинників необхідні знання з різних дисциплін: від психології до географії, від економіки до політології.
Таким чином зрозуміло, що побудова стійкого позитивного іміджу держави задля покращення її конкурентних позицій на міжнародних ринках - процес тривалий і кропіткий. Також існує багато поглядів на те, як саме цей процес має відбуватися, які методи й інструменти застосовуватися. В той же час експерти з даного питання одноголосно погоджуються з тим фактом, що вдало розроблений і запроваджений національний бренд принесе вигоди для конкурентоспроможності держави. При чому не просто покращить її конкурентні позиції, а й створить певний механізм захисту цих позицій, тому що позитивний імідж - це перш за все довіра і лояльність споживачів до продукції даної країни. Навіть у випадку негативних подій, такий механізм дозволяє зберегти свої позиції за рахунок довіри споживачів.
До основних недоліків державної політики у сфері іміджевої діяльності можна віднести велику залежність інформаційних служб від політичної влади. Існує критично низький рівень узгодженості дій органів влади, окремих політичних партій, політиків і громадських організацій щодо формування міжнародного іміджу України. Бар'єром на цьому шляху залишається відсутність спеціального нормативного акту, який би визначав неприпустимість участі українських політиків та інших публічних діячів у антинаціональних пропагандистських акціях зарубіжних ЗМІ. Дається також взнаки вкрай низька представленість нашої держави у зовнішньому інформаційному просторі.
Підвищення іміджу України в світі неможливе без стабілізації демократії та належного політико-правового захисту основних прав і свобод громадян, запровадження й дотримання принципу верховенства закону. До останнього часу також негативне враження на міжнародну спільноту справляла наявність численних лобістських програм, які тільки формально мають на меті імідж України, а на практиці є формою реклами певних фінансово-промислових груп. Це повною мірою стосується і появи оплачених матеріалів про Україну в закордонній пресі. Інший аспект проблеми полягає в явному засиллі російських ЗМІ у вітчизняному інформаційному просторі.
Одним із важливих аспектів загального сприйняття й оцінки інституту будь-якої держави є враження, яке вона справляє, або, як нині прийнято говорити, який імідж країна має на міжнародній арені та наскільки вона користується повагою своїх власних громадян.
Метою роботи над формуванням іміджу України та її влади є створення максимально сприятливих суб'єктивних (тих, що залежать від особистого сприйняття, настроїв і переконань, а не від якості й ефективності зусиль влади в конкретній галузі) умов для залучення щонайбільших обсягів різноманітних ресурсів (кадрових, фінансових, економічних, інноваційних та ін.) до розвитку країни, її соціальної, економічної, культурної інфраструктури. Україна має стати бажаною з усіх точок зору – для ведення бізнесу, вкладання коштів, проведення міжнародних і міждержавних переговорів, відпочинку, апробації та повноцінної реалізації міжнародних програм, проектів тощо. Україна також має активніше, можливо, навіть агресивніше, виконувати функції лідера регіону.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРІОРИТЕТНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ“ на сторінці 2. Приємного читання.
