Канадське законодавство визначає поняття "юридичної особи із широкою участю" (widely held legal entity) як корпорацію, у якій ніхто не може контролювати більше ніж 20 % акцій, що беруть участь в голосуванні. Великі банки (відповідно до закону, це банки з капіталом більше 8 млрд CAD) можуть бути тільки юридичною особою із широкою участю. Закон прямо встановлює норму, відповідно до якої ніхто – а ні канадська, а ні іноземна фізична або юридична особа не може бути контролюючим акціонером великого банку. Таким чином, з одного боку, як канадські, так і іноземні власники банків поставлені в однакове становище, а з іншого боку – забезпечується самостійність системо утворюючих банків: вони не можуть стати підлеглою частиною якої-небудь більшої структури.
Варто підкреслити, що законодавство перешкоджає не самому поглинанню канадських банків іноземними установами (формально ніякого протекціонізму немає), а підпорядкуванню діяльності системо утворюючих банків іншим, зовнішнім інтересам, і не важливо, будь то інтереси вітчизняних або іноземних акціонерів.
Покращення інвестиційного клімату неможливе без створення ефективної системи розкриття інформації. Підвищення ефективності цієї системи має здійснюватися за трьома основними напрямами: - поліпшення правового середовища для системи розкриття інформації, забезпечення прозорості українських емітентів, цінні папери яких перебувають у публічному обігу, та доступності інформації, що ними розкривається, для більш широкого кола інвесторів; - удосконалення механізму контролю (нагляду) за виконанням вимог щодо розкриття інформації, притягнення до відповідальності за їх порушення; - використання сучасних технологій для підвищення ефективності збирання, опрацювання, аналізу та публічного розкриття інформації.
Узагальнюючи визначені пріоритети економічної політики держави, слід погодитись із вітчизняним дослідником М. Дідіківським [19, с. 57-58], який вважає, що основними цілями зовнішньоекономічної політики держави є: – створення сприятливих організаційно-правових і економічних умов для суб'єктів економіки у проведенні зовнішньої економічної діяльності; – забезпечення раціонального входження економіки країни у міжнародний розподіл праці (пошук власного місця у світогосподарській структурі); – реалізація конкурентних переваг країни; – підвищення конкурентоспроможності економіки на основі структурної перебудови та модернізації виробництва; - раціоналізація експортно-імпортних операцій; – розвиток експортоорієнтованого сектора й експортного потенціалу; - досягнення зовнішньоекономічної рівноваги.
Суттєвим внеском у розвиток ЗЕД стане формування кращих економічних і правових умов зовнішньоекономічної діяльності для суб'єктів економіки. Наявні механізми контролю і нагляду вимагають свого удосконалення для повнішого виконання всіх вимог, надання інформації щодо їх порушення та притягнення до відповідальності. Україна хоче знайти свою позицію у загальній господарській структурі світу, що можливо при дослідженні міжнародного розподілу попиту й пропозиції з метою раціональної інтеграції вітчизняної економіки. Модернізація виробництва і структурна перебудова забезпечить конкурентоспроможність українських підприємств і господарств, сприятиме розвитку експорту.
З огляду на основні цілі економічної політики держави у сфері ЗЕД доцільним є визначення основних функції економічної політики держави у процесі управління політикою ЗЕД.
До даних функції слід віднести дві основні:
• 1. Функція державного регулювання (регулююча функція), спрямована на забезпечення рівності всіх суб'єктів господарювання, має внутрішньо національний вплив. Кордони держави визначають межі її державної влади. У сфері зовнішньої економіки ця функція має на меті координацію дій та інтересів певної держави з її партнерами. Таким чином, цей ресурс дозволяє досягти взаємної вигоди споживачам української металургійної галузі та її конкурентам. Отже, на світовій арені внутрішня функція держави із забезпечення рівних можливостей має зовнішньоекономічну місію. Вона сприяє зростанню ефективності національної експортної галузі в межах держави і відстоює її' інтереси на світових ринках. На практиці дана функція набуває форм укладання міжнародних договорів і представництва в різних організаціях.
• 2. Функція відстоювання інтересів національного виробництва (захист національного виробника) у сфері експорту й імпорту. Зокрема, у зовнішній торгівлі вона сприяє створенню відповідного балансу між національними і міжнародними реаліями у галузі економічних відносин. Причому напрями і зміст цієї політики змінюються відповідно до змін внутрішніх умов.
Важливим з точки зору управління економічною політикою є визначення взаємозв'язку регулюючих функцій держави та методів і цілей їх реалізації. Даний взаємозв'язок показано в табл. 2.2.
Узагальнюючи аналіз функцій держави, можна зробити такий висновок стосовно їх змістової спрямованості: функцією держави у процесі формування і реалізації економічної політики є створення гнучкої (такої, що оперативно адаптується) системи регулювання і дерегулювання, що забезпечує інтереси національної економіки. З цього приводу Л. Ерхард зазначав: "...у завдання держави не входить безпосереднє втручання у ринкові відносини, в усякому разі до тих пір, поки цього не зажадає сам ринок" [22, с. 143].
Проте комплексний аналіз соціально-економічної ситуації в країні дозволив констатувати, що формування ринкового механізму далеке від завершеного і, відповідно, відсутні класичні інструменти державного регулювання внутрішньої економічної динаміки а також забезпечення стабільності, що невіддільно від завдання стимулювання ЗЕД.
Із урахуванням структури українського виробничого потенціалу та геополітичного становища, стратегічною концепцією управлінської програми, що забезпечуватиме в перспективі внутрішню стабільність і зовнішньоекономічну стійкість, має стати пріоритетна орієнтованість вітчизняної економіки на експорт.
Таблиця 2.2. Взаємозв'язок регулюючих функцій держави, методів і цілей їх реалізації
| Функція | Метод реалізації | Ціль |
| 1. Створення рівних умов господарювання та конкуренції | Законодавче впорядкування взаємовідносин в економіці, встановлення одноманітності правил економічної поведінки Заміна позасудових відносин влади і бізнесу їх відповідальністю, визначених законом і судом | Економічний порядок замість адміністративного хаосу |
| 2. Забезпечення внутрішньої економічної стабілізації | Державні замовлення (закупівлі) Компенсаційна кредитно-грошова політика · Бюджетно-податкове і митне заохочення експорту · Контроль за механізмом і практикою ціноутворення | Вирівнювання внутрішньої позитивної динаміки економіки |
| 3. Соціальна функція | Стимулювання ЗЕД як мультиплікатора створення робочих місць, розвитку і збільшення попиту Перенесення на бізнес разом із лібералізацією значної частки соціальної відповідальності | Вирішення проблем зайнятості Розвиток і зміцнення соціальної відповідальності бізнесу |
| 4. Захист національного виробника | Державна політика адаптації національних умов до міжнародних економічних відносин Стимулювання експорту товарів (послуг) та імпорту капіталів | Перетворення протекціонізму 3 політики захисту переважно слабкого на політику стимулювання і підтримки переважно сильного |
| 5. Валютне регулювання | Курсоутворення Правила використання організаційно-фінансових можливостей зовнішньоекономічних відносин | Лібералізація курсоутворення і організаційно-фінансових відносин |
| 6. Забезпечення безпеки бізнесу | Захист власника Участь держави у міжнародних економічних і фінансових організаціях | Встановлення між державою та бізнесом взаємозацікавлених і взаємовідповідальних відносин Формування безпечного бізнесу, відповідальності перед суспільством |
Забезпеченню безпеки бізнесу повинна сприяти передбачена в програмі реалізація принципу взаємовигоди у відносинах держави і підприємців у формі державних замовлень, орендних і концесійних угод, спільного підприємництва, загальних інвестиційних проектів, надання державних гарантій, поглиблення співробітництва в рамках спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, створення підприємницьких союзів й об'єднань.
Здійснення зазначених заходів, окрім суто економічного ефекту, сприяло б встановленню нормального партнерства, структуризації і легітимації суспільних інтересів. Останнє припускає також подолання подвійних стандартів у політиці декларування експортерами реальних фінансових результатів своєї діяльності. Держава повинна спонукати до цього підприємців своїми управлінськими діями у сфері оптимізації оподатковування і виконання своїх фіскальних зобов'язань, наприклад, у частині повернення ПДВ підприємствам-експортерам.
Висновки до глави 2
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правове регулювання економічної політики держави в сфері зовнішньоекономічної діяльності“ на сторінці 3. Приємного читання.
