Економічний потенціал країни: поняття та особливості

Державне управління в економічній сфері

Така послідовність розвитку спостерігається при трактуванні терміну "економічний потенціал", який є сукупною спроможністю економіки держави відтворювати виробничо-економічну діяльність, що стає метою при врахуванні всіх елементів продуктивних чинників. Радянським енциклопедичним словником "економічний потенціал" визначався як соціальна категорія, що тісно пов'язана із національним багатством [8, с. 1044].

Більшість вітчизняних і зарубіжних економістів в цілому однаково трактують економічний потенціал держави. Проте можна виділити певні особливості. Так, вітчизняний дослідник С.В. Мочерний вказує на економічний потенціал країни, який визначається сукупністю характеристик усіх елементів продуктивних чинників без визначення чіткої мети або завдань, на шляху досягнення яких вони можуть бути потенційним матеріалом [7, с. 55]. Потім вчений додає, що економічний потенціал держави є сукупною характеристикою рівня економічної продуктивності й могутності. Цю своєрідну діалектичну взаємодію формують потенціали різноманітних продуктивних сил. Техніко- економічні, організаційно-економічні відносини, відносини власності та господарського механізму відповідають тим чи іншим цілям і завданням, поставленим перед економічною системою країни.

Тут можна помітити формування взаємозв'язків між економічним потенціалом країни та її виробничою функцією. Це хоч і важлива його характеристика, проте не єдина. На цьому наголошує Ю. Ніколенко, який відзначає, що "...економічний потенціал виражає здатність держави забезпечити той або інший рівень виробництва й добробуту суспільства" [9, с. 28].

Із наукових досліджень Р.Б. Маяковського витікає, що економічний потенціал можна звести до набутої і реалізованої праці, яка проводилась у минулому і втілилась у матеріальних речах. Він також логічно довів, що необхідно розрізняти економічний потенціал і результати його використання. Таким чином, потенціал економіки реалізується у сукупності вже існуючих і перспективних джерел, що є основними, а також засобів і складових потенціалу всієї економічної системи, що використовуються чи можуть використовуватись у майбутньому з метою економічного прогресу країни і соціальної стабілізації [10, с. 28].

Час від часу поняття економічного потенціалу країни замінюється на близькі по своїй суті терміни "інвестиції", "ресурси", "інвестиційні ресурси", "кількість зайнятих" тощо. Це спостерігається у багатьох згаданих визначеннях, але при цьому увага акцентується на ресурсі, тоді як специфіка потенціалу країни може загубитись. Слід звернути увагу на значну відмінність-такого трактування від таких наявних економічних категорій як: "матеріально-технічна база", "національне багатство", "ресурс" тощо.

Фактичний обсяг і структура виробництва матеріальних благ окреслює величину економічного потенціалу, тому суспільство стає багатшим, якщо спостерігається збільшення обсягів виробництва. Інші умови можуть не змінюватись, але вкрай необхідно збільшувати саму можливість повного використання наявних матеріальних ресурсів при стабільній потребі у них, розширювати виробництво й таким чином підвищувати добробут народу.

Економічний потенціал держави можна трактувати близько до офіційного формального визначення, коли враховуються не наявні на даний момент обсяги виробництва матеріальних благ, а той їх рівень, який національне виробництво може досягти при існуючому техніко- технологічному забезпеченні, повному використанні) всіх матеріально- технічних засобів, виробничих і трудових ресурсів суспільства.

Виходячи зі суті даного визначення, можна зробити висновок, що зміст економічного потенціалу країни складають два компоненти: об'єктивний, що є сукупністю різноманітних ресурсів, задіяних і незадіяних у виробництві з певних причин, тобто таких, що мають можливість брати у ньому участь, і суб'єктивний, який стосується можливості працівників або колективів використовувати ресурси та створювати максимальний обсяг матеріальних благ і послуг. Також слід враховувати можливості управлінського апарату підприємства, організації, галузі, господарської системи в цілому до оптимального використання наявних ресурсів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічний потенціал країни: поняття та особливості“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ"

  • Генезис наукового уявлення про зміст і сутність економічної політики держави

  • Основи державного управління в економічній сфері

  • Цілі, мета і завдання державного управління в економічній сфері

  • Системи державного регулювання економічної політики

  • Світовий досвід формування моделей економічної політики

  • Висновки до глави 1

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

  • Економічний потенціал країни: поняття та особливості
  • Види економічного потенціалу країни

  • Правове регулювання економічної політики держави в сфері зовнішньоекономічної діяльності

  • Висновки до глави 2

  • ВПЛИВ ВНУТРІШНЬОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

  • Пріоритетні напрями державної політики у сфері управління земельними ресурсами

  • Державне управління водними ресурсами

  • Державне управління лісовими ресурсами

  • Державне управління мінерально-сировинним комплексом

  • Державна політика розвитку людського потенціалу

  • Висновки до глави 3

  • ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

  • Державне управління ринком сировинних товарів

  • Державне управління ринком сільськогосподарських товарів

  • Державне управління ринком інтелектуальної продукції

  • Ринок капіталів і можливості доступу до інвестиційних ресурсів

  • Висновки до глави 4

  • ПРІОРИТЕТНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

  • Інтеграційні можливості України

  • Критерії оцінки добробуту населення, його показники

  • Формування державної політики, спрямованої на забезпечення достойного рівня добробуту населення країни

  • Висновки до глави 5