Оцінювання досконалості робочого процесу теплових двигунів проводять у прівнянні з циклом Карно. В такому циклі підведення теплоти від джерела до робочого тіла здійснюється без зміни температури по ізотермі 4-1 (Т1 = const). Відведення теплоти від робочого тіла до іншого джерела з незмінною температурою також здійснюється по ізотермі 2-3 (Т2 = const). Оскільки інші джерела теплоти відсутні, переходи з температурного рівня Т, на рівень Т2 і назад можливі лише по адіабатах, тобто за q1 = const і q2 = const.
Термічний ККД циклу Карно дорівнює:
(3.2)
тобто не залежить від властивостей робочого тіла, а повністю визначається температурами джерел і
.
У реальних умовах охолодження, нагрівання та зміна ентальпії робочого тіла відбувається по кривій за середньої температури нагрітого робочого тіла Tср та середньої температури охолодженого робочого тіла Т'ср. Тобто ККД реального циклу є значно меншим. Теплота втрачає властивість перетворюватися на роботу при пониженні температури гарячого джерела, тобто втрачає свою працездатність.
На рис. 3.7 показано цикли Карно в координатах температура T– ентальпія S за однакової кількості підведеної теплоти, що реалізуються в різних інтервалах температур. Температура холодного джерела однакова й дорівнює температурі навколишнього середовища, тобто
, а температура гарячого джерела різна –
Теплота, що підводиться, у всіх трьох циклах однакова і дорівнює. Теплота, що відводиться, в першому циклі дорівнює
, в другому –
і в третьому –
З графіка видно, що за однакової теплоти, що відводяться теплота, що відводиться різна
У першому циклі, дена корисну роботу перетворюється максимальна кількість теплоти, й приріст ентропії при цьому буде мінімальним. Чим суттєвіше збільшення ентропії при підведенні теплоти до робочого тіла, тим меншим є ККД теплового циклу, тобто менша ефективність підведеної теплоти (менша її працездатність). Отже, за зниження температури гарячого джерела працездатність теплоти зменшується. При визначенні термічного ККД циклу за традиційною формулою ця якість теплоти не враховується.
Рис. 3.7. Цикли Карно за однакової кількості підведеної теплоти, що реалізуються в різних інтервалах температур: T – температура; S – ентальпія
Ексергія це кількість корисної енергії, отриманої з вихідних енергоресурсів за вирахуванням витраченої на її отримання корисної енергії, тобто:
(3.3)
де– температура навколишнього середовища, в яке віддається частина теплоти після здійснення роботи (
).
Через незворотність реальних процесів жодна теплова машина не працює за циклом Карно. Але теоретичні цикли цих машин за досконалістю використання теплоти оцінюються ступенем наближення їх термічного ККД до значення ККД ідеального циклу Карно. Більшість інженерних рішень, що їх використовують для удосконалення теплових двигунів, спрямовані на наближення їх циклу до циклу Карно (регенерація, проміжний підігрів робочого тіла під час підведення теплоти, проміжне його охолоджування під час відведення теплоти тощо). Теоретична кількість теплоти, яка може бути виділена під час спалювання палива, ніколи не використовується за призначенням повністю. Частина її втрачається. У теплових двигунах ці втрати доходять до .
Для аналізу ефективності роботи теплових двигунів використовують його т спловий баланс вигляду:
(3.4)
(3.5)
(3.6)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фізико-хімічні процеси на транспорті, що впливають на навколишнє природне середовище“ на сторінці 2. Приємного читання.
