Поліпшення акустичних показників автомобілів досягається за рахунок скорочення шуму від первинних джерел (двигун, системи впуску повітря і випуску відпрацьованих газів, агрегати трансмісії, шини та ін.) і пасивних елементів (кузов, його внутрішнє оздоблення, ходова частина, а також елементи з'єднання між кузовом і ходовою частиною), які передають акустичну і вібраційну енергію.
Зменшення шуму двигуна досягається застосуванням в його конструкції нетрадиційних рішень, широким використанням у вузлах і деталях пластмаси, гуми, кераміки, алюмінію та інших композиційних матеріалів.
Зменшення шуму в системі випуску відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згорання забезпечують глушниками випуску з двома-трьома ступенями глушіння шуму. Вони містять попередній і основний глушник шуму. На легкових автомобілях встановлюють глушники-нейтралізатори відпрацьованих газів.
Для зниження шуму від агрегатів трансмісії на вантажних автомобілях конструктори застосовують нові технологічні рішення щодо підвищення точності виготовлення зубчастих зачеплень, синхронізаторів, карданних з'єднань та інших елементів. Важливе значення в трансмісії, з точки зору генерації шуму, має марка мастила для її агрегатів. Щоб знизити рівень шуму від ходової частини автомобіля, застосовують гумові та пластмасові деталі в ресорах, амортизаторах, рульовому управлінні і інших вузлах ходової частини.
Враховуючи те, що шум шин автомобіля вносить суттєвий
внесок у загальний рівень зовнішнього та внутрішнього шуму автотранспортних засобів, а на високих швидкостях руху стає домінуючим, постає питання про розробку нормативних документів, що регламентують рівні шуму шин, як елемента конструкції автомобіля.
Для зниження аеродинамічного шуму, що створює зовнішня поверхня кузова автомобіля при контакті з набігаючими потоками повітря, потрібно проводити розробки нових форм кузовів автомобілів, на вантажних автомобілях застосовувати обтічники, на вантажних автопоїздах встановлювати тенти між тягачем і напівпричепом для створення закритого буферного простору.
Останнім часом розвивається новий напрямок боротьби з шумом – акустичний тюнінг. Це дообладнання внутрішнього простору салону автомобіля для захисту від шуму в салоні авто. При цьому встановлюються панелі шумоізоляції на двері, кришки капота і багажника, додатково закріплюються елементи оббивки салону, панелі приладів, сидіння та ін. Для цієї ж мети наносяться на елементи конструкції вібропоглинаючі та антикорозійні пасти.
Для зниження автодорожнього шуму створюють дорожні покриття із звукопоглинальними властивостями. Наприклад, в таких країнах, як Голландія, Бельгія, Німеччина, Великобританія використовується дорожнє покриття, що удвічі знижує рівень шуму від автомобільних шин. Воно складається з суміші асфальту, кварцу, базальту та наноситься з утворенням мікроскопічних внутрішніх порожнеч. Створене таким чином пористе покриття має ефект поглинання звукових хвиль.
Одним з найголовніших методів зменшення шуму рухомого складу залізничного транспорту є максимально можливе зменшення нерівності коліс і рейок. Для цього важливим є недопущення хвилеподібного зношування залізничного полотна, застосування дискових гальм для зменшення утворення нерівностей на бандажі коліс. Дослідження показують можливість зниження рівня шуму вантажних вагонів з допомогою дискових гальм до 5 дБА. Можливе також застосування деяких типів колодкових гальм, в яких чавунні колодки замінюються на гальмівні колодки з композитних матеріалів. Така заміна сприяє зменшенню шуму кочення, завдяки тому, що на поверхні колеса утворюється менше хвилястих нерівностей.
Зменшення шуму залізниці домагаються також за рахунок збільшення демпфування коліс або рейок. Демпфування – це гасіння коливань у динамічній системі внаслідок розсіювання енергії за допомогою спеціальних пристроїв – демпферів. Досвід свідчить, що це дозволяє зменшувати скрегіт коліс при проході кривих ділянок колії. Однак при коченні коліс на прямолінійній ділянці, або криволінійній ділянці великого радіусу, це не призводить до значного зниження шуму.
Інший метод зменшення шуму залізничних вагонів – влаштування акустичних екранів на кузові у вигляді фартухів, що прикривають ходову частину. Проте досвід показує, що ефект від цього є переважно незначний. Зниження шуму складає в середньому до 2 дБА. Складність влаштування фартухів полягає в тому, що зазвичай їх не можна зробити досить низькими для повного екранування шуму коліс через жорсткі обмеження встановленого габариту рухомого складу для запобігання зіткнень з різними колійними пристроями.
Ще одне можливе рішенням зменшення шуму є влаштування лінійних акустичних екранів уздовж залізничного полотна. Проте встановлення таких екранів у безпосередній близькості до колії має недоліки. Зазвичай, акустичні екрани ефективні лише тоді, коли їх висота перевищує довжину звукової хвилі, що поширюється в напрямку екрану. За співвідношенням можливих висот та довжин звукової хвилі можна вважати, що екрани будуть ефективні лише в діапазоні верхніх частот спектру шуму взаємодії колеса і рейки і лише в тому випадку, коли кожна залізнична колія буде огороджена акустичними екранами з двох сторін.
Для зменшення негативного впливу авіаційного шуму в деяких країнах обмежують експлуатацію аеропортів у певні години доби. Наприклад, в міжнародному аеропорту Женева (Швейцарія) за рахунок схвалення Федерального Управління цивільної авіації введено обмеження на злети і посадки в нічний час з 22-00 до 6-00 для всіх видів повітряного сполучення.
Відомі також приклади часткових обмежень на злети і посадки в нічний час доби. При цьому дозволяються певні види операцій вночі, виходячи з типу або класу повітряного судна. Наприклад, у міжнародному аеропорту Палм Біч у Флориді
заборонені злети за розкладом повітряних суден, що створюють шум вище певного рівня у період з 22-00 до 7-00.
Відома практика введення обмежень на загальну кількість операцій, виконуваних у певний період часу. Наприклад, в лондонському міжнародному аеропорту Хітроу дозволяється 3650 операцій повітряних суден в нічні години весь літній період, в той час як в аеропорту Гетвік в той же період часу дозволяється виконання лише 4300 операцій.
Обмеження експлуатації повітряних суден у певні години доби вважається найбільш суворим видом боротьби з шумом в галузі. Ці обмеження можуть мати значні економічні наслідки для повітряного транспорту, особливо в тих випадках, коли повітряні перевезення пов'язані зі злетами і посадками в аеропортах, що знаходяться в різних часових поясах.
Одним із способів зниження шуму авіатранспорту є застосування правила периметра. Цим правилом користуються для обмеження дальності польотів, здійснюваних при вильоті з даного аеропорту. Наприклад, в аеропорту Джона Вейна в Каліфорнії введено обмеження, згідно з якими там дозволені польоти з дальністю, яка не перевищує 500 миль.
Дальність польоту може впливати на рівень створюваного шуму різними шляхами. Вона може визначати пропускну спроможність аеропорту. В загальному випадку менше число операцій призводить до зменшення загального шуму. При обмеженні дальності польоту максимальна злітна маса повітряного судна менше, оскільки вона визначається в основному запасами потрібного палива. Менша злітна маса дозволяє зменшувати необхідну підйомну силу, що, в свою чергу, дозволяє зменшувати розміри контуру шуму, створюваного повітряним судном на земній поверхні. Типи повітряних суден, що необхідні для виконання польотів на меншу дальність, як правило, створюють менший рівень шуму ніж типи суден, що використовуються для великих дальностей польоту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Заходи щодо зниження шуму на транспорті“ на сторінці 2. Приємного читання.
