• збереженні дикої флори і фауни та їхніх природних місцеперебувань;
• заохоченні співпраці між державами у галузі охорони природи;
• моніторингу і контролі стану вразливих видів та видів, що перебувають під загрозою зникнення;
• допомозі у виданні законодавчих актів та проведенні наукових досліджень з охорони природи.
У 1998 р. під егідою Бернської конвенції було створено так звану "Смарагдову мережу" територій особливого природоохоронного значення на теренах країн - членів конвенції, котрі керуються програмою NATURA-2000 Європейського Союзу. Ця програма також здійснює моніторинг стану видів, що перебувають під загрозою зникнення, та надає допомогу у законодавчій і науковій сферах.
Отже, найважливішою властивістю біологічних ресурсів є здатність живих організмів до самовідновлення і самовідтворення на основі обміну речовин, тому біологічні ресурси належать до відновних ресурсів. На жаль, у наш час інтенсивність їхнього використання людиною значно перевищує природні можливості самовідновлення. Наприклад, головними причинами тотального знищення лісів є розширення сільськогосподарських угідь і використання деревини, забруднення атмосфери і ґрунтів у лісових масивах. Кількість видів дикорослих рослин, які використовуються для виготовлення лікарських препаратів, отримання масел, меду та інших продуктів, також значно скоротилася, а багато видів стали рідкісними та зникаючими. Підраховано, що нині під загрозою зникнення на Землі перебуває близько 20-25 тис. видів рослин.
Те саме стосується і тварин, на які людина впливає як безпосередньо шляхом знищення, так і опосередковано в результаті зміни умов їхнього існування (розорювання великих територій суші, осушення боліт, спорудження гребель і каналів, забруднення довкілля - ґрунтів, рослинності, водойм, повітря). Сьогодні під загрозою зникнення перебуває близько 600 видів птахів і 120 видів ссавців, багато видів риб, земноводних, молюсків, комах. Але ключову роль у збереженні генофонду усіх живих істот планети має відіграти збереження рослинного покриву, який здійснює первинний синтез органічних речовин та є їжею для тварин. Отже, без збереження рослинності неможливо зберегти й тварин.
До 1900 р. на Землі зовсім зникли 65 видів ссавців та 140 видів птахів. Нині приблизно 600 видів хребетних перебувають на межі повного знищення (деякі кити, носороги, черепахи, журавлі, дрофа та багато інших), повністю знищені тури і морська Стеллерова корова. Із 250 тис. видів вищих рослин Землі близько 1/10 перебуває у загрозливому стані. Рідкісними стали сибірські кедри, європейський і далекосхідний тис, кавказьке залізне дерево. Люди стали забувати, що тільки за умов різноманіття природа виявляється дуже високопродуктивною. Не можна передбачити значення для людства того чи іншого виду у майбутньому, тому необхідно прагнути зберегти всі види, які нині існують.
Наукова і практична цінність реліктових і ендемічних тварин та рослин визначається тим, що багато з них є носіями стародавніх генетичних комбінацій, тобто становлять найцінніший генофонд флори і фауни. Багато питань філогенії, систематики, географії рослин і тварин не були б вирішені досить повно, якщо б дослідники не мали у своєму розпорядженні всього різноманіття видів флори і фауни. У природі умови життя диких тварин, стан навколишнього середовища постійно змінюються під впливом багатьох факторів, тому Червона книга будь-якого рівня - міжнародна, окремої країни - не може бути стабільною. Червона книга - сигнал тривоги і збірка даних, що характеризують стан видів тварин і рослин, які потрапили у біду. Вона пропонує також рекомендації з їх відродження, а в деяких випадках - хоча б для збереження у неволі або напіввільному утримуванні у "зоологічних банках" як величезну цінність природи.
Сукупність усіх екосистем біосфери становить екосистемне біорізноманіття планети. Воно величезне. Найбільша цінність екосистемної різноманітності полягає у сукупності зв'язків між елементами екосистем (видами) та абіотичними факторами середовища. Чим більше видове багатство екосистеми, тим вища її інформативність, тим краще збалансовані потоки речовини та енергії, тим злагодженіше працюють механізми її саморегуляції. Екосистеми є найбільш уразливим компонентом біологічної різноманітності планети. Випадіння з екосистеми навіть одного виду порушує систему стійких зв'язків, що складалася віками. Наприклад, вирубуючи ліс, людина використовує для своїх потреб лише деякі органи одного, рідше - кількох видів, а винищує при цьому сотні, а іноді й тисячі видів, супутніх із домінантом.
На щастя, людство вже усвідомило хибність майже всіх своїх попередніх дій. Про це свідчать численні міжнародні угоди і конвенції щодо охорони і збереження біологічних ресурсів планети. А концепція екомережі по-новому організовує збереження біологічного і ландшафтного різноманіття біосфери. Екологічна мережа має стати основним елементом стратегії збалансованого розвитку будь-якої країни, якісно новим підходом до вирішення проблем взаємовідносин людства з природою.
Розділ 6. Глобальні екологічні проблеми людства
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Заходи з охорони і відтворення біологічних ресурсів“ на сторінці 5. Приємного читання.
