Шляхи подолання енергетичної кризи

Основи екології

Сталий розвиток суспільства можливий лише за умови подолання глобальної енергетичної кризи. На сьогодні є принаймні два головні шляхи. Перший - це енергозбереження, а другий - упровадження і використання нетрадиційних (альтернативних) та відновних джерел енергії (ВДЕ).

Енергозбереження - це розробка систем, які більш ефективно використовують енергію, тобто забезпечують такий самий або навіть вищий рівень опалення, освітлення, транспортних послуг тощо при менших енергозатратах. Зазвичай 60-80 % споживаної енергії не перетворюється на корисну працю, а губиться у вигляді тепла. Енергозбереження передбачає значне зниження цих втрат. Можливості енергозбереження вже широко використовуються у всьому світі. Це, наприклад, скорочення витрат автомобільного пального, упровадження нових технологій у виробничий процес та ін. Широко застосовується такий напрямок енергозбереження, як поліпшення термоізоляції приміщень, що знижує енерговитрати на опалення та охолодження.

Так само в усьому світі відбувається усвідомлена заміна традиційних електричних ламп флуоресцентними. У перших коефіцієнт корисної дії становить всього 5 %, а 95 % енергії губиться у вигляді тепла, а у флуоресцентних електричних лампах ККД дорівнює майже 95 %.

І нарешті, дуже перспективний напрям енергозбереження - когенерація. Електрику зазвичай виробляють на електростанціях, де 60-70 % енергії палива втрачається у вигляді тепла. На опалення витрачається додаткове паливо, Когенерація - це розміщення електрогенератора разом з його джерелом енергії безпосередньо у кожній будівлі. Якщо при цьому використовувати тепло, яке виділяється при отриманні електрики, для опалення та гарячого водопостачання, можна заощаджувати до 30 % і більше палива. Отже, когенерація - це комбіноване виробництво теплоти та електроенергії, що має високу ефективність.

Ефективність когенерації добре відома з практики експлуатації традиційних ТЕЦ, які є одним з технічних застосувань технології когенерації. З успішним розвитком газотурбінних і газо-поршневих двигунів як приводів електрогенераторів з'явилася можливість упровадження інших технічних рішень у когенераційних технологіях з коефіцієнтом використання палива БОРО %. Усі інформаційні джерела вказують на суттєві технічні, економічні, екологічні і соціальні переваги когенерації порівняно з роздільним виробництвом теплової та електричної енергії. Крім того, в умовах ринку децентралізація генеруючих станцій збільшує енергетичну безпеку та незалежність регіонів і окремих підприємств, а також посилює конкуренцію в електроенергетиці.

Згідно з Кіотським протоколом 1997 р. уряди промислово розвинутих країн взяли на себе зобов'язання зі скорочення викидів парникових та інших шкідливих газів у довкілля. Найліпшим засобом досягнення цієї мети є когенерація, тому у багатьох країнах розвиток і впровадження когенераційних технологій при генеруванні електроенергії регулюються на державному рівні. Комбіноване виробництво теплової та електричної енергії дає змогу суттєво, до 20-30 %, зменшити витрати палива порівнянно з їх роздільним виробництвом. Якщо за допомогою когенераційних потужностей компенсувати відпрацьовані потужності теплових електростанцій, то на кожній тисячі мегават можна економити понад 1,5 млн т умовного палива (у. п.) на рік. Комбіноване виробництво теплової та електричної енергії дозволяє зменшити викиди парникових газів до 500 кг на кожну МВт/год виробленої електроенергії. На ту ж 1000 МВт когенераційних потужностей це дає зменшення викидів біля 5 млн т на рік.

Нині найефективнішою технологією виробництва електричної і теплової енергії з органічного палива є когенерація і тригенерація. Когенераційні установки на базі газопоршневих двигунів мають найвищу ефективність перетворення енергії палива у електрику. Наприклад, для сучасних установок виробництва General Electric Jenbacher (світовий лідер у виробництві газопоршневих двигунів і електростанцій), електричний ККД становить 43 %, а з урахуванням утилізації тепла коефіцієнт використання палива досягає 90 %. Це дає змогу звести до мінімуму паливну складову v собівартості виробленої електроенергії і, відповідно, кінцевої продукції.

Пристрій когенераційної установки виконується, як правило, на базі газової кабіни, газодизельного або газопоршневого двигуна і складається із силового агрегату, мікротурбіни або відповідного двигуна, генератора, теплообмінника і системи управління (рис. 6.1). У газотурбінних установках основна кількість тепла відбирається із системи вихлопу. У газопоршневих і газо-дизельних установках відбір теплової енергії відбувається від масляного радіатора, а також від системи охолодження двигуна. Надмірне тепло може також направлятися в холодильні машини для виробництва холоду, з подальшою реалізацією в системах кондиціонування. Подібна технологія називається тригенерацією.

Схема роботи когенераційної установки

Рис. 6.1. Схема роботи когенераційної установки

Наприклад, на молокопереробних підприємствах використовують когенераційні технології і технології тригенерації для власного комбінованого виробництва дешевої електроенергії і теплової енергії при спалюванні природного газу з максимальною ефективністю у когенераційних газопоршневих установках, а також перетворюють теплову енергію у холодоносій для використання у технологічних виробничих процесах молокозаводу.

Для електро і теплопостачання житлових, адміністративних та виробничих будівель застосовують сучасні модульні, повністю автоматизовані когенераційні установки в контейнерному виконанні (рис 6.2). Контейнер містить все необхідне обладнання, завдяки чому він повністю готовий до експлуатації, значно скорочується час на монтаж і підключення до зовнішніх систем. Контейнер використовують як окремо розташовану, прибудовану чи дахову будівлю.

Контейнерне виконання модульної когенераційної установки

Рис. 6.2. Контейнерне виконання модульної когенераційної установки

Отже, конкретними і незаперечними перевагами власної когенераційної електростанції е такі:

• більш ефективне використання дорогого палива (загальний коефіцієнт використання палива в установках досягає 90 %);

• можливість одержання дешевої електроенергії для споживачів підприємства;

• одержання необхідної кількості дешевого теплоносія для технології тригенерації;

• зниження рівнів викидів шкідливих речовин і парникових газів;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шляхи подолання енергетичної кризи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Сучасна екологія як система знань про взаємодію природи та суспільства

  • Структура сучасної екології

  • Новітні галузі екології

  • Об'єкти дослідження, методи й основні завдання екології

  • Розділ 2. Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Структура екосистем

  • Харчові взаємовідносини в екосистемах

  • Нехарчові взаємовідносини в екосистемах

  • Екосистемні рівні організації

  • Стабільність та динамічність екосистем

  • Розділ 3. Екологічні фактори

  • Основні характеристики екологічних факторів

  • Класифікація екологічних факторів

  • Вода

  • Температура

  • Кисень

  • Біотичні екологічні фактори

  • Антропогенні фактори

  • Розділ 4. Біосфера як глобальна екосистема

  • Загальна характеристика біосфери

  • Основні властивості і глобальні функції живої речовини

  • Еволюція сучасної біосфери

  • Кругообіги речовини та енергії у біосфері

  • Біогеохімічні цикли у біосфері

  • Кругообіг кисню

  • Кругообіг сірки

  • Антропогенна трансформація біосфери

  • Основні ідеї вчення про ноосферу

  • Основні закони біосферного розвитку

  • Закони екології Коммонера

  • Розділ 5. Природні ресурси і природно-ресурсний потенціал біосфери

  • Загальна характеристика і поділ природних ресурсів

  • Природно-ресурсний потенціал і природокористування

  • Природокористування та ресурсні цикли

  • Поняття екологічного потенціалу

  • Мінеральні ресурси

  • Гірничопромислові ландшафти і рекультивація земель

  • Відходи як вторинні ресурси

  • Земельні ресурси

  • Ґрунти та їх значення в агроекосистемах

  • Основні причини погіршення якості земельних ресурсів

  • Водні ресурси

  • Забруднення Світового океану

  • Водоспоживання та відновлення ресурсів прісної води

  • Міжнародне співробітництво у галузі охорони водних ресурсів

  • Ресурси атмосфери

  • Атмосферне забруднення та його екологічні наслідки

  • Парниковий ефект і глобальне потепління клімату

  • Руйнування озонового шару атмосфери

  • Кислотні опади та їх екологічні наслідки

  • Біологічні ресурси

  • Рослинні ресурси

  • Тваринні ресурси

  • Заходи з охорони і відтворення біологічних ресурсів

  • Розділ 6. Глобальні екологічні проблеми людства

  • Світова енергетична криза та шляхи її подолання

  • Шляхи подолання енергетичної кризи
  • Сонячна енергетика

  • Вітроенергетика

  • Біоенергетика

  • Геотермальна енергетика

  • Приповерхнева геотермія

  • Інші види альтернативної енергетики

  • Енергія морів і океанів

  • Воднева енергетика

  • Характеристика демографічної ситуації

  • Шляхи вирішення демографічної проблеми

  • Проблеми, пов'язані з демографічною проблемою

  • Розділ 7. Основи екології людини

  • Методи дослідження екології людини

  • Аналіз змін компонентів природного середовища та їх вплив на здоров'я людей

  • Негативні зміни ґрунтового і рослинного покриву

  • Забруднення природного середовища різноманітними відходами

  • Якість товарів народного споживання та продуктів харчування

  • Основні екологозалежні захворювання людини

  • Екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Абіотичні екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Вплив біотичних екологічних факторів на здоров'я людини

  • ПІСЛЯМОВА