Окрім трофічних існують також інші форми залежності одного виду від іншого, які можуть бути як сприятливими, так і не дуже. Учені підрахували, що якщо в екосистемі взаємодіють 1 тис. видів, то лише кількість первинних зв'язків між ними може теоретично досягати 499 500. Але реальні екосистеми багатші на види. Так, в екосистемі лише Азовського моря більше 6 тис. видів. Взаємовідносини між організмами можуть бути різними - від взаємокорисних до взаємошкідливих. Е. Хаскель (1947) запропонував позначати позицію того чи іншого виду при різних формах міжвидових взаємодій, користуючись умовними знаками "+","-" та "0". Знак "+" означає, що один з організмів у цій взаємодії отримує користь; знак "-" свідчить, що організм відчуває пригнічення або потерпає в результаті взаємовідносин з іншим організмом; знак "0" означає, що ці взаємовідносини є однаково байдужими (нейтральними) для обох організмів, які взаємодіють між собою.
Взаємовідносини між різними видами організмів в екосистемах є:
• взаємокорисними, або позитивними для обох (++);
• корисно-шкідливими, або позитивними для одного і негативними для іншого виду (+-);
• корисно-нейтральними, або позитивними для одного і нейтральними для іншого виду (+0);
• взаємошкідливими, або негативними для обох (--);
• взаємонейтральними (00);
• шкідливо-нейтральними, або нейтральними для одного та негативними для іншого виду (0-).
Усі ці типи взаємодій широко представлені у природі (табл. 2.1). Охарактеризуємо кожен з них.
Мутуалізм (++) - це такий тип взаємодії видів, коли обидва "партнери" отримують від неї вигоду. Наприклад, практично всі види дерев у нормальних умовах співмешкають з мікоризними грибами. Міцелій гриба обплутує коріння дерева і виконує роль кореневих волосків, які всмоктують поживний ґрунтовий розчин. Коли ґрунт висихає, і справжні кореневі волоски перестають функціонувати, мікоризна грибниця продовжує виконувати свої функції. Дуже типовий приклад: жуйні тварини, які харчуються клітковиною, не в змозі її перетравлювати без допомоги бактерій, що населяють їхній рубець. Взаємовигідні відносини можуть бути набагато ширшими. Наприклад, рослинний детрит споживають редуценти, а для рослин редуценти корисні тим, що забезпечують виділення з детриту біогенних речовин та підвищують родючість ґрунтів.
Таблиця 2.1. Основні типи біотичних взаємодій в екосистемах
| Мутуалізм (від лат. mutuus - взаємний) | Взаємовідносини із взаємною користю, без елементів паразитування | Запилення квіткових рослин птахами і комахами (ентомофілія) | |||||
| Паразитизм · (від грец. para - поруч, sitos - хліб, їжа) | Відносини, коли організми одного виду живуть за рахунок поживних речовин іншого (хазяїна), що призводить до пригнічення хазяїна, але не до загибелі | Омела та яблуня. Блоха і собака | |||||
| Коменсалізм · (від лат. сит - разом, mensa - стіл, їжа) | Співтрапезування | Взаємозв'язок, за якого організми діляться їжею, споживаючи різні харчові продукти | Копитні та бабаки | ||||
| Нахлібництво | Відносини, коли одні організми доїдають рештки їжі інших | Великі хижаки та дрібніші види | |||||
| Квартирування | Взаємовідносини організмів, які оселяються у помешканнях чи на поверхні тіла інших | Мешкання у норах гризунів або ходах крота інших тварин | |||||
| Конкуренція · (від лат. concurro - стикатися) | Взаємовідносини, що виникають між видами зі схожими потребами у їжі, просторі та ін. · ....... | Лисиця та єнотоподібний собака. Культурні види і бур'яни | |||||
| Аменсалізм (від лат. а- - не, mensa - їжа) | Взаємозв'язок, що не впливає на життєдіяльність одного виду, але пригнічує розвиток інших | Синьо-зелені водорості та інші гідробіонти | |||||
Паразитизм (+-) - це взаємовідносини двох організмів, за яких один з партнерів (паразит) використовує іншого (хазяїна) як середовище проживання або джерело їжі. Наприклад, солітер - черв'як, що живе у кишечнику людини, - є кишковим паразитом. У хазяїна може бути декілька видів паразитів, які локалізуються в різних органах і тканинах. Розрізняють ектопаразитизм, коли паразит мешкає на поверхні тіла хазяїна (воші, кліщі, пухоїди, деякі гриби), та ендопаразитизм, коли паразит мешкає усередині тіла хазяїна (круглі і плоскі черв'яки, найпростіші, гриби).
Хижацтво (+-) - трапляється практично серед усіх типів тварин, від найпростіших і до хордових, а також серед грибів та комахоїдних рослин. Для всіх хижаків характерні спеціалізовані форми поведінки мисливців. Однак і у їхніх жертв в ході еволюції виробляються певні захисні властивості у вигляді анатомічних, фізіологічних, поведінкових та інших особливостей (наприклад, колючки, панцири, отруйні залози, здатність будувати недоступні для хижаків схованки тощо). Розрізняють такі різновиди хижаків: еврифаги, які харчуються найрізноманітнішою тваринною і рослинною їжею (бурий ведмідь, тхір); олігофаги, які віддають перевагу небагатьом видам їжі (їздці, мурахоїди); монофаги, які харчуються лише єдиним видом їжі (деякі морські молюски, сонечко).
Коменсалізм (+0) - тип взаємозв'язку, коли один вид має суттєву вигоду від взаємодії, а для іншого зв'язок є нейтральним, або коли один з них - коменсал - отримує від другого їжу чи іншу користь, не завдаючи шкоди, але й не надаючи ніяких переваг. Термін "коменсалізм" походить від латинського виразу сит mensa ("за одним столом") і спочатку застосовувався для позначення поведінки тварин, які слідують за хижаками і живляться залишками вбитої ними здобичі після того, як хижак насититься. Наприклад, у лева багато коменсалів: гієни, шакали, птахи, які живляться рештками його здобичі. Але в сучасній науці коменсалізм розуміють ширше: він включає інші види взаємодій, під час яких організм-коменсал може отримувати від організму-хазяїна не тільки їжу, а й захист від ворогів, домівку, використовувати його як транспортний засіб чи опору, не заважаючи при цьому хазяїнові.
Коменсальні відносини часто відбуваються між великим організмом - хазяїном - і значно меншим порівняно з ним організмом - коменсалом. На організм-хазяїн така взаємодія не впливає, тоді ж як коменсал, напроти, може демонструвати значні пристосування в будові тіла і поведінці, які полегшують йому участь у коменсальних стосунках. Наприклад, риби-прилипали пересуваються, причепившись до акули чи іншої великої риби; як прилипали, так і риби-лоцмани живляться залишками, що їх залишає після їжі хазяїн.
Інший цікавий приклад харчових коменсальних стосунків демонструють деякі види птахів Нового Світу, які слідують за колонами мандрівних мурашок і ловлять комах, павуків, багатоніжок, дрібних амфібій і плазунів, яких сполохують на своєму шляху мурашки. Самих мурашок ці птахи, як правило, не їдять; багато з них повністю залежать від мурашок у своєму харчуванні, оскільки полювати на комах самі не вміють. Також багато різноманітних видів птахів живляться комахами, яких сполохують при пересуванні великі травоїдні, чи видзьобують черв'яків та інших безхребетних із землі, яку вивертає на поверхню плугом. Коменсалами також є багато нешкідливих видів вошей і бліх, які живляться пір'ям птахів чи відмерлими лусочками шкіри ссавців.
Окремі види коменсальних відносин мають свої власні позначення. Так, пересування одного організму на іншому, наприклад риби-прилипали на акулі чи певних видів кліщів на гнойових жуках, має назву форезія. Інквілінізм - це користування іншим організмом як домівкою, наприклад, рослини-епіфіти (зокрема, більшість орхідей), які ростуть на гілках дерев, але, на відміну від рослин-паразитів, живляться самостійно, не висмоктуючи соків з дерева-хазяїна. Інший приклад інквілінізму демонструють птахи, що гніздяться в дуплах дерев. Метабіоз - це непряма залежність, в межах якої коменсал використовує те, що було вироблено організм ом-хазяїном, але після його смерті. У такий спосіб, наприклад, раки-самітники користуються для захисту свого м'якого тіла порожніми раковинами молюсків.
Коменсальні відносини, які базуються на наданні захисту, демонструє риба-клоун: ховаючись між пекучими щупальцями морських анемон, які їй не завдають шкоди, вона отримує надійний захист від хижаків. Деякі види риб пристосувалися до отрути медуз та ховаються від хижаків між щупальцями медуз. Серед усіх типів зв'язку коменсалізм найбільш різнорідний - охоплює різноманітні відносини, що виявляються як при добуванні їжі, так і при її розподілі, а також при розміщенні у межах спільноти. Кожен із цих видів має додаткові назви (наприклад, співтрапезування, нахлібництво, співробітництво, квартирування та ін.), за допомогою чого підкреслюється позиція видів у даних контактах (рис. 2.4).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нехарчові взаємовідносини в екосистемах“ на сторінці 1. Приємного читання.
