Рослинні ресурси

Основи екології

Рослинні ресурси - це всі рослинні організми (вищі рослини, гриби, мохи, лишайники, водорості), які ростуть на територіях і акваторіях та використовуються або можуть бути використані для різних потреб суспільства. Серед них особливе господарське значення мають лісові ресурси.

Ліси займають близько третини поверхні земної кулі. Деревина є універсальною сировиною, з якої може бути виготовлено більш ніж 15-20 тис. різноманітних виробів. Відомо також гідрокліматичне, ґрунто- та полезахисне значення лісу. Крім того, дуже важливими є санітарно-гігієнічна, бальнеологічна та рекреаційна функції лісів. Лісам притаманний найвищий рівень утворення біомаси - сьогодні вони створюють близько 92 % біомаси суші. Ліси цінні ще й тим, що є відновними ресурсами і виробляють приблизно дві третини органічної речовини, яка створюється на Землі.

Лісовими ресурсами є деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів. До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів (здатність зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо), що використовуються для задоволення суспільних потреб.

Лісові ресурси світу налічують близько 4 млрд га, а промислові запаси деревини становлять до 50 млрд м3. Більша частина лісів сконцентрована у двох лісових поясах - північному, з переважанням хвойних порід (пролягає через Канаду, США, Скандинавію і Росію), та південному, з листяними породами дерев (території Центральної та Південної Америки, екваторіальної Африки, Південної та Південно-Східної Азії). Ліси вкривають близько 38 % європейської території, а приблизно 80 % європейських лісових ресурсів знаходиться в Росії. Найбільші площі лісів збереглися в Азії та Південній Америці, найменші - в Австралії та Європі. Оскільки розміри континентів неоднакові, важливо враховувати їхню лісистість, тобто відношення лісовкритої площі до загальної площі. За цим показником перше місце у світі посідає Південна Америка. За таким показником, як запаси деревини, виділяють країни Азії, Південної й Північної Америки - Канаду, Бразилію, Росію і США. Майже відсутні ліси у Бахрейні, Катарі, Лівії та ін.

Для раціонального використання лісових ресурсів необхідно комплексно переробляти сировину, не вирубувати ліси в обсязі, що перевищує їхній приріст, проводити лісовідновлювальні роботи. Ліси називають "легенями" планети, вони відіграють величезну роль у житті всього людства: відновлюють кисень в атмосфері, зберігають ґрунтові води, запобігають руйнуванню ґрунту. Суцільна вирубка тропічних лісів Амазонії призводить до руйнування цих "легень". Збереження лісів необхідне у тому числі і для здоров'я людства.

У поняття "лісові ресурси" входить не лише деревина, а й живиця, пробка, гриби, плоди, ягоди, горіхи, лікарські рослини, мисливські, промислові ресурси і т. ін., а також корисні властивості лісу (водоохоронні, кліматорегулюючі, протиерозійні, оздоровчі тощо). Деревну зелень хвойних порід використовують для виготовлення вітамінного борошна, хвойного екстракту, хвойної пасти та іншої продукції. Важливе економічне і соціальне значення мають ресурси недеревної рослинності та лісової фауни, з яких комплексні лісові підприємства виготовляють цінні харчові продукти.

Світові лісові ресурси безжалісно вирубуються під ріллю і плантації, під будівництво, до того ж деревина широко використовується на дрова і деревообробну продукцію. У результаті знеліснення набуло загрозливих масштабів: загальна площа лісів у світі щорічно зменшується мінімум на 25 млн га. Останнім часом відбувається катастрофічно швидке зведення тропічних лісів. За останні 200 років площа лісів скоротилася мінімум удвічі; щороку знищується у середньому 125 тис. км2 лісів, що дорівнює території таких країн, як Австрія і Швейцарія, разом узяті.

Головними причинами знищення лісів є розширення сільськогосподарських угідь і використання деревини. Ліси також вирубуються під будівництво ліній електропередач і зв'язку. Крім країн, що розвиваються, у яких ліси вирубують задля використання деревини як палива і одержання орних земель, скорочуються і деградують від забруднення атмосфери і ґрунтів лісові масиви у високорозвинених країнах. Відбувається масове усихання верхівок дерев унаслідок їхнього ураження кислотними дощами, тому найбільш розвинуті і водночас малозабезпечені лісом країни вже впроваджують у життя програми щодо збереження і поліпшення лісових угідь. Так, у Японії і Австралії, а також у деяких західноєвропейських країнах площі під лісами залишаються стабільними, а виснаження деревостанів останніми роками не спостерігається.

Лісові ресурси - це сукупність матеріальних благ лісу, які можна використати без шкоди навколишньому середовищу з найбільшою господарською ефективністю. Всю різноманітність лісових ресурсів залежно від їх призначення та особливостей використання об'єднують у такі групи:

• сировинні ресурси деревного походження - деревина, деревна зелень, кора;

• ресурси недеревного походження - гриби, ягоди, плоди, горіхи, лікарські ресурси, кормові і технічні ресурси недеревної рослинності тощо;

• ресурси тваринного походження - корисна та шкідлива лісова фауна, яйця, мед, роги диких копитних та ін.;

• багатосторонні корисні функції лісу та його позитивний вплив на природне середовище.

До складу лісового комплексу входять три галузі промисловості: лісова, деревообробна та целюлозно-паперова. У лісовій промисловості найбільш розвинутими є лісозаготівельне та лісохімічне виробництва. Лісозаготівельне виробництво забезпечує заготівлю круглих лісоматеріалів, виробництво технологічної тріски і транспортування їх на кінцеві пункти споживання, заготівлю та вивезення осмолу і деревної зелені. Лісохімічне виробництво у складі лісової промисловості забезпечує переробку осмолу на каніфоль, скипидар, а деревної зелені - на вітамінне борошно, екстракт, пасту, віск та інші продукти, заготівлю та переробку живиці.

До галузей лісового комплексу належить лісове господарство, основним завданням якого є відтворення високопродуктивних лісів, їх захист і охорона. Лісове господарство має обмаль вузькоспеціалізованих підприємств, які б займалися тільки лісовирощуванням, охороною та захистом лісу. Більшість підприємств лісового господарства комплексні. Крім лісовирощування, вони займаються лісоексплуатацією та переробкою деревини на товари широкого вжитку. Як правило, у країнах, що розвиваються, деревообробні підприємства лісового господарства характеризуються низьким рівнем технічного розвитку і неефективним використанням сировинних ресурсів.

Вплив антропогенних факторів на ліси проявляється як прямо (знищення при вирубці, будівництві, створенні водосховищ, відкритих розробках корисних копалин, пожежах тощо), так і опосередковано - внаслідок зміни екологічних умов (при зрошенні, осушенні, засоленні ґрунтів, забрудненні середовища шкідливими хімічними речовинами тощо). У господарсько освоєних лісах порушуються природні лісорослинні умови, відбувається зміна всіх компонентів та зв'язків у екосистемах. Порушується температурний режим, на 5-10 % знижується відносна вологість, підвищується швидкість вітру. При вирубці з лісових ґрунтів виноситься величезна кількість азоту, фосфору, кальцію, формуються одновікові, одновидові деревостої, розвиваються лісові монокультури. При створенні завалів із сухих дерев підвищується пожежна небезпека. Отже, сучасні тенденції характеризуються погіршенням в цілому ґрунтово-кліматичних умов, які стають все більш несприятливими для розвитку високостовбурних порід дерев.

Наприклад, у Європі в доземлеробський період ліси вкривали від 70 до 80 % території. Лише за час, коли людина почала активно використовувати викопне паливо, тобто з 1850 по 1980 р., площі лісів на планеті скоротилися на 15 %. Ліси Землі також значно потерпають від пожеж, які у 97 % випадків відбуваються з вини людей. Потреби людства вже перевищили можливості лісів. За останні півстоліття світова площа лісів істотно скоротилася, і найбільших втрат зазнали країни, що розвиваються. У 2050 р. передбачається скорочення лісів на душу населення з теперішніх 0,56 до 0,38 га1. Ця цифра враховує як зростання населення, так і перетворення частини лісів на орні землі. У багатьох випадках зросли світові потреби у продуктах лісівництва - папері, лісоматеріалах, дровах, і вони вже перевищують можливості сталої лісозаготівлі.

У більшості європейських країн кількість лісів, на які ніяким чином не впливала діяльність людини, становить менше 1 %, за винятком Росії та північних країн (північна частина Швеції, Фінляндії і Норвегії). Близько 7 % територій лісових угідь в Європі перебуває під охороною, а близько 3 % є заповідними територіями, що суворо охороняються.

Термін знеліснення (внаслідок вирубки лісів), який з'явився лише в останні десятиріччя, зараз вживається так само широко, як і "спустелення" або "деградація ґрунтів". За визначенням ЮНЕП, знеліснення - повне знищення лісової рослинності та переведення земель у інший тип господарського використання. Серед екологічних наслідків знеліснення головними є такі:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рослинні ресурси“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Сучасна екологія як система знань про взаємодію природи та суспільства

  • Структура сучасної екології

  • Новітні галузі екології

  • Об'єкти дослідження, методи й основні завдання екології

  • Розділ 2. Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Структура екосистем

  • Харчові взаємовідносини в екосистемах

  • Нехарчові взаємовідносини в екосистемах

  • Екосистемні рівні організації

  • Стабільність та динамічність екосистем

  • Розділ 3. Екологічні фактори

  • Основні характеристики екологічних факторів

  • Класифікація екологічних факторів

  • Вода

  • Температура

  • Кисень

  • Біотичні екологічні фактори

  • Антропогенні фактори

  • Розділ 4. Біосфера як глобальна екосистема

  • Загальна характеристика біосфери

  • Основні властивості і глобальні функції живої речовини

  • Еволюція сучасної біосфери

  • Кругообіги речовини та енергії у біосфері

  • Біогеохімічні цикли у біосфері

  • Кругообіг кисню

  • Кругообіг сірки

  • Антропогенна трансформація біосфери

  • Основні ідеї вчення про ноосферу

  • Основні закони біосферного розвитку

  • Закони екології Коммонера

  • Розділ 5. Природні ресурси і природно-ресурсний потенціал біосфери

  • Загальна характеристика і поділ природних ресурсів

  • Природно-ресурсний потенціал і природокористування

  • Природокористування та ресурсні цикли

  • Поняття екологічного потенціалу

  • Мінеральні ресурси

  • Гірничопромислові ландшафти і рекультивація земель

  • Відходи як вторинні ресурси

  • Земельні ресурси

  • Ґрунти та їх значення в агроекосистемах

  • Основні причини погіршення якості земельних ресурсів

  • Водні ресурси

  • Забруднення Світового океану

  • Водоспоживання та відновлення ресурсів прісної води

  • Міжнародне співробітництво у галузі охорони водних ресурсів

  • Ресурси атмосфери

  • Атмосферне забруднення та його екологічні наслідки

  • Парниковий ефект і глобальне потепління клімату

  • Руйнування озонового шару атмосфери

  • Кислотні опади та їх екологічні наслідки

  • Біологічні ресурси

  • Рослинні ресурси
  • Тваринні ресурси

  • Заходи з охорони і відтворення біологічних ресурсів

  • Розділ 6. Глобальні екологічні проблеми людства

  • Світова енергетична криза та шляхи її подолання

  • Шляхи подолання енергетичної кризи

  • Сонячна енергетика

  • Вітроенергетика

  • Біоенергетика

  • Геотермальна енергетика

  • Приповерхнева геотермія

  • Інші види альтернативної енергетики

  • Енергія морів і океанів

  • Воднева енергетика

  • Характеристика демографічної ситуації

  • Шляхи вирішення демографічної проблеми

  • Проблеми, пов'язані з демографічною проблемою

  • Розділ 7. Основи екології людини

  • Методи дослідження екології людини

  • Аналіз змін компонентів природного середовища та їх вплив на здоров'я людей

  • Негативні зміни ґрунтового і рослинного покриву

  • Забруднення природного середовища різноманітними відходами

  • Якість товарів народного споживання та продуктів харчування

  • Основні екологозалежні захворювання людини

  • Екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Абіотичні екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Вплив біотичних екологічних факторів на здоров'я людини

  • ПІСЛЯМОВА