Біотичні екологічні фактори

Основи екології

Життя організмів у природі залежить не тільки від абіотичних факторів, а й впливу інших живих організмів. На різні прояви життєдіяльності організмів постійно діють вищі рослини, які мешкають поряд, також бактерії, гриби і тварини. Таким чином, біотичні фактори - це сукупність взаємних впливів одних живих істот на інші та на середовище мешкання. Виокремлюють такі підгрупи біотичних факторів:

• o Фітогенні фактори - взаємний вплив рослин (як прямий, так і опосередкований).

• o Зоогенні фактори - різноманітний вплив тварин (поїдання, витоптування, запилення, розповсюдження насіння тощо).

• o Мікробогенні фактори - вплив мікроорганізмів і грибів. Вплив грибів іноді виділяють в окрему підгрупу мікогенних факторів.

Усі біотичні фактори зумовлені внутрішньовидовими (внутрішньопопуляційними) та міжвидовими (міжпопуляційними) взаємодіями. Внутрішньовидові фактори - це контакти між членами родини, групи, стада, популяції одного виду, тобто співвідношення статей, розмноження, догляд за потомством, взаємодопомога та захист або, навпаки, виникнення внутрішньовидової конкуренції, відносин домінування та підпорядкування, ієрархії у стаді. Міжвидові фактори - це контакти між особинами та популяціями різних видів, різноманітні харчові зв'язки, поїдання одних організмів іншими, відносини симбіозу і "співробітництва", або хижака та жертви, міжвидова конкуренція, паразитизм тощо. Взаємовідносини між організмами набагато складніші, ніж їхня реакція на різні абіотичні впливи, тому їх важче виміряти. Тільки для деяких біотичних факторів, що стосуються харчових зв'язків та чисельності популяцій, можливе кількісне оцінювання на основі експериментів.

Кожен живий організм постійно відчуває на собі прямий або опосередкований вплив інших істот. Прямий фітогенний вплив передбачає механічні контакти між рослинами, симбіоз, паразитизм, фізіологічний і хімічний вплив. Наприклад, рослини-паразити, висмоктуючи воду, органічні та неорганічні речовини з тіла свого хазяїна, викликають у нього порушення обміну речовин, затримку росту і розвитку. Деякі гриби-паразити (трутовики, іржа, головня та ін.) не тільки відсмоктують поживні речовини у хазяїна, а й отруюють його продуктами своєї життєдіяльності, переносять різні віруси. Механічний вплив проявляється, наприклад, у дії в'юнких рослин (хмелю, ліан): коли вони обвивають стебло рослини-опори, то не лише перешкоджають її росту у товщину, а й сильно здавлюють цю опору, утруднюючи рух по ній поживних речовин, порушуючи розвиток рослини, на котру спираються.

Прямим впливом слід вважати й вплив рослин шляхом виділення різних фізіологічно активних речовин; ця форма впливу називається алелопатією (від грец. allelon - взаємний, pathos - страждання). Серед подібних речовин розрізняють ті, які виділяють вищі рослини, - фітонциди і ті, які виділяють мікроорганізми, - антибіотики. Завдяки фітонцидам рослини не сприйнятливі до деяких захворювань. Фітонциди й антибіотики, що згубно діють на інші організми, у житті їхніх носіїв виконують захисну функцію у боротьбі з іншими видами. Наприклад, листя черемхи виділяють летючі речовини, які вбивають різні види найпростіших і відлякують мух. Мікроби дуже рідко ушкоджують листя таких рослин, як сосна, тополя, евкаліпт, оскільки вони здатні виділяти велику кількість летючих речовин, токсичних для мікроорганізмів.

Завдяки дії хімічних речовин багато рослин не лише вбивають патогенну мікрофлору, відлякують листоїдів та інших шкідників, а й зберігають навколо себе не зайняту іншими рослинами зону, яка називається фітогенним полем. При цьому вплив таких рослин триває і після їх смерті: відмерлі рештки цих рослин у процесі розкладання редуцентами створюють певну біохімічну обстановку, що може впливати на інші організми як сприятливо, так і негативно. Ці рештки у ґрунті можуть затримувати розвиток посівів і знижувати врожай.

У природі доволі часто спостерігаються і позитивні взаємовпливи рослин. Це, наприклад, утворення мікоризи, яка знайдена більш ніж у 2 тис. видів вищих рослин. Подібний тісний симбіотичний зв'язок (співмешкання) надає обом організмам (вищій рослині та грибу) певну користь: мікоризні гриби отримують від вищого симбіонта вуглеводи і вітаміни, а вищий "співмешканець" у свою чергу використовує величезну всмоктувальну поверхню гриба для отримання з ґрунту необхідної вологи і поживних речовин.

За умов опосередкованого впливу відбувається вплив рослин на середовище мешкання (може виражатися у змінах таких факторів, як світло, вологість, ґрунтове живлення тощо). Рослин, котрі визначають специфічність умов місць мешкання рослинних угруповань, називають едифікаторами (від грец. aedificator - будівельник). Наприклад, береза, при оселенні на вирубках хвойних дерев на підзолистих ґрунтах внаслідок своєї едифікаторної діяльності дуже швидко змінює ці ґрунти. Спочатку береза повертає у ґрунт поглинуті мінеральні речовини у вигляді опаду, при цьому активно залучає до кругообігу азот і зольні елементи. У ґрунті посилюються процеси нітрифікації, поліпшується його структура, підвищується біологічна активність, пожвавлюється діяльність ґрунтової флори і фауни. У результаті підзолисті ґрунти хвойних вирубок поступово переходять у дерново-підзолисті, а за умов тривалого існування березняків - навіть у дернові.

Свій едифікаторний вплив береза виявляє не тільки через ґрунтоутворення, її крони також створюють затемнення, що у свою чергу впливає на світловий, водний і температурний режими, на присутність у спільноті організмів, супутніх з березою (паразитів, фітофагів тощо). Все це створює особливий середовищетвірний вплив, який залежить від сили едифікаторної дії, наприклад, сильними едифікаторами є вільха, осина, дуб, ялина, мохи; а з трав'янистих рослин - бобові, злаки, полинь, спориш та ін.

Тварини як зоогенний фактор також сильно впливають на середовище мешкання, внаслідок чого у ньому відбуваються значні зміни. Найпростішим прикладом є роль дощових черв'яків у ґрунтотворних процесах. Комахи-запилювачі у пошуках їжі сідають на квітку, пилок чіпляється до їхнього тіла, вони перелітають на інші квітки та здійснюють таким чином перехресне запилення - у цьому випадку їжа як екологічний фактор здійснює корисний взаємовплив між організмами. Так само впливають тварини, які розповсюджують плоди і насіння. Наприклад, багато ягідних рослин у лісах помірного поясу розповсюджує ведмідь через свої екскременти. Вплив може бути не тільки позитивним: комахи (тля, клопи тощо) не лише висмоктують у рослин поживні речовини, а й переносять збудників деяких захворювань; кроти, які роблять ходи у ґрунті, обривають коріння багатьох рослин, поїдають дощових черв'яків, що призводить до висушування ґрунту. Водночас кроти можуть і позитивно впливати на рослин, якщо знищують кореневих шкідників або їх личинок.

Значним зоогенним фактором у природі є копитні, що впливають на інших організмів як прямо (з'їдання, витоптування), так і опосередковано: ущільнюють ґрунт, вносять у вигляді екскрементів органічні та мінеральні сполуки. Таким чином копитні істотно впливають на увесь процес ґрунтоутворення, а також на водний режим та аерацію підземних органів рослин, на ріст і розвиток наземних їх частин.

Біотичними лімітуючими факторами можуть бути будь-які взаємодії та взаємовпливи видів. Наприклад, за річної кількості опадів більше 750 мм умови для розвитку злакових рослин досить сприятливі, але така сама вологість сприяє й розвитку дерев, які затіняють злаки, що призводить до їх загибелі. У цьому випадку лімітуючим фактором є конкуренція злаків з вищими рослинами. Так само розповсюдження рослин може обмежуватися деякими фітофагами або грибами-паразитами. Розподіл тварин може бути обмежений нестачею їжі, наявністю хижаків або паразитів.

Як уже було вказано, жоден з екологічних факторів не діє поодинці. Кінцевий стан - це завжди результат багатьох взаємодій різних абіотичних та біотичних факторів. Наприклад, посуха може призвести до загибелі птахів, а це зумовить зростання чисельності комах-фітофагів, якими вони харчувалися, що призведе, у свою чергу, до масового ураження рослин, які є їжею інших консументів, і так далі. Майже кожен фактор, який впливає на один вид, опосередковано буде впливати і на інші види через різні взаємозв'язки. Тобто будь-яка реакція продуцентів на зміни умов середовища неминуче через харчову сітку відобразиться і на інших організмах екосистеми.

Відповідно до закону загального зв'язку явищ і процесів, різними взаємодіями у живій природі можуть бути охоплені істоти як дуже близькі (наприклад, дві дочірні клітини), так і далекі - як за приналежністю до різних царств природи та різних трофічних рівнів, так і за просторово-часовим розподілом. Якщо за головний критерій безпосередньої міжвидової взаємодії прийняти вплив чисельності організмів одного виду на чисельність організмів іншого виду, то виявиться, що у природі представлені всі можливі комбінації таких взаємодій (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Класифікація міжвидових взаємовідносин залежно від впливу чисельності одного виду на чисельність іншого

Вплив першого виду на другийВплив другого виду на першийТип взаємодіїПриклади
00НейтралізмВовк і капуста; білка і лось
-0АменсалізмЦіанобактерії і зоогідробіонти; гриби - продуценти антибіотиків і бактерії
+0КоменсалізмЛев і грифи-падальники; акула і риби-прилипали; дуплясті дерева і птахи
--КонкуренціяВівця і кролик; песець і полярна сова; мешканці пташиних базарів
+-Ресурс - експлуататорКапуста і коза; антилопа і лев; тварина-хазяїн і глист-паразит
++МутуалізмЛишайник (гриб + водорість); мікоризи дерев; корова і мікрофлора рубця

Примітка: (0) - відсутність впливу; (-) - негативний вплив, пригнічення; (+) - позитивний вплив, сприяння.

Нехарчові типи взаємовідносин організмів були описані у підрозділі 2.2.2. Але розглянемо їх з погляду біотичних взаємодій як екологічних факторів. Нейтралізм (00) передбачає відсутність відносин або такий їх тип, за якого немає видимих форм прямих взаємодій. Проте нейтралізм лише на перший погляд виглядає як повна відсутність залежності: наприклад, лев не харчується травою, але йому не байдужий стан пасовища, від якого залежить щільність популяції антилоп.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біотичні екологічні фактори“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Сучасна екологія як система знань про взаємодію природи та суспільства

  • Структура сучасної екології

  • Новітні галузі екології

  • Об'єкти дослідження, методи й основні завдання екології

  • Розділ 2. Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Структура екосистем

  • Харчові взаємовідносини в екосистемах

  • Нехарчові взаємовідносини в екосистемах

  • Екосистемні рівні організації

  • Стабільність та динамічність екосистем

  • Розділ 3. Екологічні фактори

  • Основні характеристики екологічних факторів

  • Класифікація екологічних факторів

  • Вода

  • Температура

  • Кисень

  • Біотичні екологічні фактори
  • Антропогенні фактори

  • Розділ 4. Біосфера як глобальна екосистема

  • Загальна характеристика біосфери

  • Основні властивості і глобальні функції живої речовини

  • Еволюція сучасної біосфери

  • Кругообіги речовини та енергії у біосфері

  • Біогеохімічні цикли у біосфері

  • Кругообіг кисню

  • Кругообіг сірки

  • Антропогенна трансформація біосфери

  • Основні ідеї вчення про ноосферу

  • Основні закони біосферного розвитку

  • Закони екології Коммонера

  • Розділ 5. Природні ресурси і природно-ресурсний потенціал біосфери

  • Загальна характеристика і поділ природних ресурсів

  • Природно-ресурсний потенціал і природокористування

  • Природокористування та ресурсні цикли

  • Поняття екологічного потенціалу

  • Мінеральні ресурси

  • Гірничопромислові ландшафти і рекультивація земель

  • Відходи як вторинні ресурси

  • Земельні ресурси

  • Ґрунти та їх значення в агроекосистемах

  • Основні причини погіршення якості земельних ресурсів

  • Водні ресурси

  • Забруднення Світового океану

  • Водоспоживання та відновлення ресурсів прісної води

  • Міжнародне співробітництво у галузі охорони водних ресурсів

  • Ресурси атмосфери

  • Атмосферне забруднення та його екологічні наслідки

  • Парниковий ефект і глобальне потепління клімату

  • Руйнування озонового шару атмосфери

  • Кислотні опади та їх екологічні наслідки

  • Біологічні ресурси

  • Рослинні ресурси

  • Тваринні ресурси

  • Заходи з охорони і відтворення біологічних ресурсів

  • Розділ 6. Глобальні екологічні проблеми людства

  • Світова енергетична криза та шляхи її подолання

  • Шляхи подолання енергетичної кризи

  • Сонячна енергетика

  • Вітроенергетика

  • Біоенергетика

  • Геотермальна енергетика

  • Приповерхнева геотермія

  • Інші види альтернативної енергетики

  • Енергія морів і океанів

  • Воднева енергетика

  • Характеристика демографічної ситуації

  • Шляхи вирішення демографічної проблеми

  • Проблеми, пов'язані з демографічною проблемою

  • Розділ 7. Основи екології людини

  • Методи дослідження екології людини

  • Аналіз змін компонентів природного середовища та їх вплив на здоров'я людей

  • Негативні зміни ґрунтового і рослинного покриву

  • Забруднення природного середовища різноманітними відходами

  • Якість товарів народного споживання та продуктів харчування

  • Основні екологозалежні захворювання людини

  • Екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Абіотичні екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Вплив біотичних екологічних факторів на здоров'я людини

  • ПІСЛЯМОВА