Мінеральні ресурси

Основи екології

Мінеральні ресурси, утворені в надрах і на поверхні Землі, із стародавніх часів широко використовувалися людством, тому отримали назву корисні копалини. Перші заходи з охорони корисних копалин почали вживати ще у XVI ст. у Швейцарії, де у 1569 р. був створений перший заповідник з охорони надр. Промислове використання кам'яного вугілля почалось у 1800 р., нафти - у 1857 р., горючого газу - у 1881 р. Крім власне копалин (твердих, рідких, газоподібних), людство використовує хімічні та інші речовини з озер і заток, океанів, поверхні Землі та з атмосфери.

Отже, до мінеральних ресурсів належать природні речовини мінерального походження, які використовуються для одержання енергії та різноманітних матеріалів шляхом їх видобутку і подальшої переробки, а саме:

• будівельні матеріали і сировина для них, які видобуваються з неживої природи;

• різні види палива (вугілля, торф, нафта, природний газ, уран тощо);

• матеріали для виробництва машин, знарядь і предметів побуту (метали, глина, пісок);

• сировина для хімічної промисловості;

• продукти споживання (мінеральна вода, харчова сіль). Переважна більшість корисних копалин утворилася в минулі геологічні епохи, тому нині вони не відтворюються. Певну здатність до відтворення мають торф, відкладення солей в озерах і морських затоках, сучасні донні відкладення річкового піску та гравію. З них лише торф відтворюється за рахунок фотосинтезу і мінеральних речовин води, а деякі донні відкладення - за рахунок трупів рослинних і тваринних організмів. Інші корисні копалини відновлюються за рахунок руйнування гірських порід та перевідкладення утвореного матеріалу. Швидкість відтворення корисних копалин невелика, особливо з урахуванням інтенсивності їх використання. Таким чином, корисні копалини не мають здатності до самовідновлення, як це характерно для організмів, і належать до типових вичерпних ресурсів.

Мінеральні ресурси включають надзвичайно широке коло природних речовин мінерального походження. З їх видобуванням пов'язані різні екологічні ускладнення - від вичерпності окремих родовищ і порушень природних екосистем до серйозних забруднень навколишнього середовища. Незважаючи на розмаїття хімічного складу, фізичної будови, походження, способів видобування і переробки, а також можливих напрямків виробничого використання, всі мінеральні ресурси мають такі спільні риси:

• невідновність практично усіх видів корисних копалин (за винятком торфів, алювіальних наносів, продуктів вивітрювання);

• нерівномірність та обмеженість територіального поширення окремих видів ресурсів - одні їх види можуть бути розміщені практично повсюди, інші (їх переважна більшість) - лише в окремих точках планети;

• стабільність використання у часі. Оскільки у кожному випадку йдеться про видобуток уже сформованих запасів того чи іншого мінерального ресурсу, загальна природна ситуація мало впливає на ритм розробки, а річні та сезонні коливання видобутку сировини визначаються майже виключно економічними чинниками;

• однозначність використання. Незалежно від спрямування подальшої переробки і кінцевого споживання кожен вид мінеральних ресурсів насамперед має бути видобутим, тобто вилученим зі свого природного оточення, і лише тоді він стає предметом праці. Усі наступні етапи комплексного використання цих ресурсів перебувають за межами поняття "мінеральні ресурси" та становлять варіанти утилізації одержаної сировини.

При вивченні мінеральних ресурсів досліджують родовища корисних копалин, які розуміють як ділянку земної кори, де внаслідок тих чи інших геологічних процесів відбулося нагромадження мінеральної сировини, за кількістю, якістю та умовами залягання придатної для промислового використання. Важливе місце в оцінюванні господарського значення конкретних мінеральних ресурсів посідає визначення запасів корисних копалин, тобто кількості мінеральної речовини у надрах на конкретній території (наприклад, у державі, природному чи адміністративному регіоні, господарстві, родовищі тощо). Запаси оцінюють у кілограмах (благородні метали), каратах (дорогоцінні камені), тоннах (руди металів, хімічна сировина) або кубометрах (будівельні матеріали).

Мінеральних ресурсів налічується понад 200 видів. Зважаючи на цю різноманітність, їх поділяють на такі групи:

• горючі корисні копалини (паливні та енергохімічні) - газоподібні (природний газ); рідкі (нафта, конденсат); тверді речовини (вугілля, торф, горючі сланці);

• металеві корисні копалини (рудні) - це чорні метали (залізо, марганець, хром); кольорові метали (алюміній, магній, арсен, мідь, нікель, свинець, титан, цинк); рідкісні метали (берилій, ванадій, вісмут, вольфрам, цезій та ін.); благородні метали (золото, іридій, паладій, платина, срібло); розсіяні метали (германій, селен, талій, телур); рідкісноземельні метали (європій, ітрій, лантан); радіоактивні метали (торій, уран);

• неметалеві корисні копалини (нерудні) - сировина для металургії (вогнетривкі глини, флюсовий каолін, пісок); гірничохімічна сировина (йод, крейда, самородна сірка, апатит); гірничорудна сировина (азбест, графіт, озокерит); сировина будівельна (каолін, вапняк, гіпс, глина, облицювальний камінь тощо);

• води (гідротермальні) - підземні (мінеральні, прісні, промислові, термальні) та поверхневі води (ропа);

• Інертні гази - це компоненти повітря, які мають окрему господарську цінність (аргон, гелій, криптон, неон).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мінеральні ресурси“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Сучасна екологія як система знань про взаємодію природи та суспільства

  • Структура сучасної екології

  • Новітні галузі екології

  • Об'єкти дослідження, методи й основні завдання екології

  • Розділ 2. Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Структура екосистем

  • Харчові взаємовідносини в екосистемах

  • Нехарчові взаємовідносини в екосистемах

  • Екосистемні рівні організації

  • Стабільність та динамічність екосистем

  • Розділ 3. Екологічні фактори

  • Основні характеристики екологічних факторів

  • Класифікація екологічних факторів

  • Вода

  • Температура

  • Кисень

  • Біотичні екологічні фактори

  • Антропогенні фактори

  • Розділ 4. Біосфера як глобальна екосистема

  • Загальна характеристика біосфери

  • Основні властивості і глобальні функції живої речовини

  • Еволюція сучасної біосфери

  • Кругообіги речовини та енергії у біосфері

  • Біогеохімічні цикли у біосфері

  • Кругообіг кисню

  • Кругообіг сірки

  • Антропогенна трансформація біосфери

  • Основні ідеї вчення про ноосферу

  • Основні закони біосферного розвитку

  • Закони екології Коммонера

  • Розділ 5. Природні ресурси і природно-ресурсний потенціал біосфери

  • Загальна характеристика і поділ природних ресурсів

  • Природно-ресурсний потенціал і природокористування

  • Природокористування та ресурсні цикли

  • Поняття екологічного потенціалу

  • Мінеральні ресурси
  • Гірничопромислові ландшафти і рекультивація земель

  • Відходи як вторинні ресурси

  • Земельні ресурси

  • Ґрунти та їх значення в агроекосистемах

  • Основні причини погіршення якості земельних ресурсів

  • Водні ресурси

  • Забруднення Світового океану

  • Водоспоживання та відновлення ресурсів прісної води

  • Міжнародне співробітництво у галузі охорони водних ресурсів

  • Ресурси атмосфери

  • Атмосферне забруднення та його екологічні наслідки

  • Парниковий ефект і глобальне потепління клімату

  • Руйнування озонового шару атмосфери

  • Кислотні опади та їх екологічні наслідки

  • Біологічні ресурси

  • Рослинні ресурси

  • Тваринні ресурси

  • Заходи з охорони і відтворення біологічних ресурсів

  • Розділ 6. Глобальні екологічні проблеми людства

  • Світова енергетична криза та шляхи її подолання

  • Шляхи подолання енергетичної кризи

  • Сонячна енергетика

  • Вітроенергетика

  • Біоенергетика

  • Геотермальна енергетика

  • Приповерхнева геотермія

  • Інші види альтернативної енергетики

  • Енергія морів і океанів

  • Воднева енергетика

  • Характеристика демографічної ситуації

  • Шляхи вирішення демографічної проблеми

  • Проблеми, пов'язані з демографічною проблемою

  • Розділ 7. Основи екології людини

  • Методи дослідження екології людини

  • Аналіз змін компонентів природного середовища та їх вплив на здоров'я людей

  • Негативні зміни ґрунтового і рослинного покриву

  • Забруднення природного середовища різноманітними відходами

  • Якість товарів народного споживання та продуктів харчування

  • Основні екологозалежні захворювання людини

  • Екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Абіотичні екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Вплив біотичних екологічних факторів на здоров'я людини

  • ПІСЛЯМОВА