Водоспоживання та відновлення ресурсів прісної води

Основи екології

Коли водні ресурси (або водні об'єкти) використовуються для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод тощо, йдеться про таке поняття, як водокористування. Відповідно галузі господарства, які користуються водою, але безпосередньо не використовують воду як продукт, називаються водокористувачами. Іншим дуже важливим поняттям є водоспоживання, тобто використання води підприємствами в основному для технічних і господарсько-побутових цілей. Відповідно і галузі, які використовують воду безпосередньо як продукт, є водоспоживачами. Наприклад, водокористувачами є гідроенергетика, водний транспорт, рибне господарство; водоспоживачами - водопостачання, зрошення.

Проблема виснаження водних ресурсів пов'язана з двома групами причин: по-перше, з безперервним збільшенням водозабору для господарських та побутових потреб (кількісне виснаження); по-друге, із постійним зростанням забруднення води (якісне виснаження). Найбільш небезпечні промислові стоки, серед яких основними забруднювачами є нафта і нафтопродукти, а також детергенти - токсичні синтетичні речовини, дуже стійкі до біологічного розкладу. Інші інгредієнти - це важкі метали, радіоактивні елементи, отрутохімікати, пестициди тощо.

У наш час чверть населення Землі постійно відчуває нестачу питної води. Прісна вода становить лише 3 % від її загальних запасів, при цьому 3/4 з неї - це крига Арктики та Антарктиди, 1/5 - підземні води; лише 1 % циркулює в річках та озерах. Загальне споживання прісних вод зростає з року в рік у всіх регіонах світу. Якщо на початку минулого сторіччя людство споживало 400 км3 води на рік, то зараз йому щорічно необхідно вже близько 4000 км3, або приблизно 10 % об'єму світового річкового стоку.

Одним з найбільших споживачів прісної води є сільське господарство (особливо землеробство). Так, на вирощування 1 т цукрових буряків витрачається 130-160 м3 води, 1 т пшениці - 800-1200, 1 т бавовни-сирцю - 4000-5000, рису - 5000- 7000 м3. Щодо зрошення, то лише три країни - Китай, Індію та Пакистан - займають більше 2/3 всієї зрошувальної площі Азії та витрачають майже 1000 км3 води.

Багато води споживає і промисловість. На виробництво 1 т бавовняної тканини витрачається близько 250 м3 води, 1 т аміаку - близько 1000 м3. До найбільших споживачів води належать також теплові електростанції. На потреби промисловості та енергетики витрачається у середньому 760 км3 води (більше витрачається лише на зрошення). Наприклад, кольорова металургія для виплавляння 1 т нікелю потребує 4000 м3 води. У комунально-побутовому водоспоживанні сумарний об'єм води, що споживається населенням, перевищує 250 км3 на рік. Але лише 4 % населення світу користуються водою у достатній кількості, тобто 300-400 л на добу, а для 2/3 населення, яке проживає здебільшого в Африці та Азії, питоме споживання води у десять разів менше. У країнах, що розвиваються, кожен третій мешканець потерпає від нестачі питної води, майже 80 % усіх хвороб і третина смертельних випадків викликані споживанням забрудненої води.

Величезні обсяги води витрачаються на спорудження водосховищ. Усього у світі їх споруджено більше 30 тис. загальним об'ємом близько 6 тис. км3 і площею 400 тис. км2, що відповідає територіям таких держав, як Норвегія чи Парагвай. З поверхні водосховищ випаровується до 240 км9 води. Для такого континенту, як, наприклад, Африканський, цей вид витрачання води в другим після зрошення і у п'ять разів перевищує промислове водоспоживання. Крім цього, створення штучних водойм впливає на природу не тільки прилеглих, а й віддалених регіонів, а саме:

• o Затоплюються і підтоплюються величезні площі сільськогосподарських земель і лісів. Ширина зони підтоплення може досягати десятків кілометрів. Наслідками цього є заболочування, засолення ґрунтів, підтоплення будинків і споруд, погіршення санітарного стану місцевості тощо.

• o Коливання рівня води, вітрове хвилювання та берегові течії зумовлюють розмивання і обрушення берегів, тобто відбувається переформування берегів (абразія) і дна водосховища. Ці процеси призводять до відступу берегів на десятки і сотні метрів, зміни глибин, замулення та зміни об'єму і площі водосховища.

• o Створення водосховищ спричинює необхідність переселення значної кількості людей та перенесення господарських об'єктів, що пов'язано з великими витратами матеріальних ресурсів.

• o Перерозподіл водосховищами річкового стоку у часі і за територією порушує умови існування, живлення, пересування і розмноження риб.

• o Водосховища помітно змінюють місцевий метеорологічний режим: навесні охолоджують прибережні території, а у другій половині теплого періоду підвищують температуру. У районах великих водосховищ дещо збільшуються кількість опадів, швидкість і повторюваність вітрів.

• o Постійне і глибоке (понад 2 м) затоплення території призводить до повної загибелі наземної рослинності, яка раніше там існувала.

• o Під час заповнення водосховищ (яке іноді триває кілька років) помітно знижується чисельність багатьох видів тварин внаслідок загибелі молоді та знищення місць мешкання тварин.

На сьогодні багато різноманітних методів і засобів боротьби і запобігання якісному і кількісному виснаженню водних ресурсів, їх умовно можна об'єднати у три групи.

Профілактичні (запобіжні) заходи спрямовані на запобігання або обмеження забруднення, засмічення і виснаження вод.

Вони насамперед передбачають: а) розробку схем комплексного використання та охорони водних ресурсів на певній території; б) раціональне розміщення об'єктів - водокористувачів; в) розробку нових та вдосконалення наявних технологій виробництва.

Діагностичні заходи, як правило, спрямовані на виявлення складу та обсягів можливого забруднення (виснаження) водних ресурсів і включають: а) нормування водопостачання і водовідведення; б) нормування гранично допустимих концентрацій різних речовин у водах питного, рибогосподарського та іншого призначення; в) контроль за скиданням стічних вод та екологічним станом водних об'єктів і прилеглих територій.

Процедурні заходи застосовуються тоді, коли водні об'єкти вже забруднені або виснажені, і тому спрямовуються на усунення існуючого забруднення. До цієї групи заходів належать: а) організація безстічного виробництва; б) застосування зворотного водопостачання; в) заміна водного охолодження повітряним; г) очищення снігових і зливних вод; д) накладання штрафних санкцій за забруднення, засмічення і виснаження вод аж до закриття підприємств - джерел забруднення.

Серед технічних засобів захисту водного середовища від забруднення, засмічення і виснаження можна виділити такі основні:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Водоспоживання та відновлення ресурсів прісної води“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Сучасна екологія як система знань про взаємодію природи та суспільства

  • Структура сучасної екології

  • Новітні галузі екології

  • Об'єкти дослідження, методи й основні завдання екології

  • Розділ 2. Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Структура екосистем

  • Харчові взаємовідносини в екосистемах

  • Нехарчові взаємовідносини в екосистемах

  • Екосистемні рівні організації

  • Стабільність та динамічність екосистем

  • Розділ 3. Екологічні фактори

  • Основні характеристики екологічних факторів

  • Класифікація екологічних факторів

  • Вода

  • Температура

  • Кисень

  • Біотичні екологічні фактори

  • Антропогенні фактори

  • Розділ 4. Біосфера як глобальна екосистема

  • Загальна характеристика біосфери

  • Основні властивості і глобальні функції живої речовини

  • Еволюція сучасної біосфери

  • Кругообіги речовини та енергії у біосфері

  • Біогеохімічні цикли у біосфері

  • Кругообіг кисню

  • Кругообіг сірки

  • Антропогенна трансформація біосфери

  • Основні ідеї вчення про ноосферу

  • Основні закони біосферного розвитку

  • Закони екології Коммонера

  • Розділ 5. Природні ресурси і природно-ресурсний потенціал біосфери

  • Загальна характеристика і поділ природних ресурсів

  • Природно-ресурсний потенціал і природокористування

  • Природокористування та ресурсні цикли

  • Поняття екологічного потенціалу

  • Мінеральні ресурси

  • Гірничопромислові ландшафти і рекультивація земель

  • Відходи як вторинні ресурси

  • Земельні ресурси

  • Ґрунти та їх значення в агроекосистемах

  • Основні причини погіршення якості земельних ресурсів

  • Водні ресурси

  • Забруднення Світового океану

  • Водоспоживання та відновлення ресурсів прісної води
  • Міжнародне співробітництво у галузі охорони водних ресурсів

  • Ресурси атмосфери

  • Атмосферне забруднення та його екологічні наслідки

  • Парниковий ефект і глобальне потепління клімату

  • Руйнування озонового шару атмосфери

  • Кислотні опади та їх екологічні наслідки

  • Біологічні ресурси

  • Рослинні ресурси

  • Тваринні ресурси

  • Заходи з охорони і відтворення біологічних ресурсів

  • Розділ 6. Глобальні екологічні проблеми людства

  • Світова енергетична криза та шляхи її подолання

  • Шляхи подолання енергетичної кризи

  • Сонячна енергетика

  • Вітроенергетика

  • Біоенергетика

  • Геотермальна енергетика

  • Приповерхнева геотермія

  • Інші види альтернативної енергетики

  • Енергія морів і океанів

  • Воднева енергетика

  • Характеристика демографічної ситуації

  • Шляхи вирішення демографічної проблеми

  • Проблеми, пов'язані з демографічною проблемою

  • Розділ 7. Основи екології людини

  • Методи дослідження екології людини

  • Аналіз змін компонентів природного середовища та їх вплив на здоров'я людей

  • Негативні зміни ґрунтового і рослинного покриву

  • Забруднення природного середовища різноманітними відходами

  • Якість товарів народного споживання та продуктів харчування

  • Основні екологозалежні захворювання людини

  • Екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Абіотичні екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Вплив біотичних екологічних факторів на здоров'я людини

  • ПІСЛЯМОВА