Агрохімічні параметри родючості земель та їх оцінка

Оцінка і прогноз якості земель

де:

ІБ – показник інтенсивності балансу речовини, %;

Н – надходження поживних речовин у грунт, кг/га д.р.;

В – їх втрати, кг/га д.р.

Доведено, що екологічно безпечна величина ІБ по відношенню до азоту на дерново-підзолистих і сірих лісових грунтах складає 105- 110%, на чорноземах – 70-100 %.

Таблиця 2.11

Екологічно безпечні нормативи інтенсивності балансу фосфору та калію в залежності від їх вмісту в грунті

Рівень вмісту поживних речовин у ґрунтіІнтенсивність балансу, %
фосфору (P2O5)калію (К2O)
Дуже низький280150
Низький250130
Середній200110
Підвищений15090
Високий10070
Дуже високий8050

Орієнтовно-оптимальні з екологічної точки зору показники ІБ фосфору і калію, залежно від їх вмісту в цих грунтах, наведені в таблиці 2.11.

Вказані нормативи забезпечують високу продуктивність землеробства, розширене відтворення родючості грунтів, екологічну чистоту агроценозів і сільськогосподарської продукції.

Таблиця 2.12

Середньозважені агрохімічні показники ґрунтів України[1]

ОбластьПоказник вмісту
P2O5K2O
мг/!00 ггрунту
Волинська11,59,56,2
Житомирська11,79,45,9
Закарпатська8,512,95,1
Івано-Франківська8,714,65,6
Львівська10,412,25,6
Рівненська14,510,35,9
Чернігівська12,79,75,8
По Поліссю11,810,35,8
Вінницька9,211,15,8
Київська10,08,45,8
Полтавська12,414,46,1
Сумська10,88,15,9
Тернопільська10,810,76,1
Харківська10,212,85,8
Хмельницька8,96,55,7
Черкаська13,210,56,1
Чернівецька7,115,25,9
По Лісостепу10,610,65,9
Республіка Крим7.712,8Нейтральні
Дніпропетровська10,211,6"
Донецька10,717,7"
Запорізька11,117,0"
Кіровоградська9,114,1"
Луганська9,311,5"
Миколаївська9,516,7"
Одеська9,513,5"
Херсонська11,39,0"
По Степу9,813,8"

Поживний режим ґрунтів в значній мірі залежить від системи ведення землеробства та антропогенного навантаження. У табл. 2.12 подано середньозважені агрохімічні показники грунтів України за даними п'ятого туру обстежень.

За вмістом рухомого фосфору uрунти України завдяки систематичному застосуванню добрив на протязі 60-80 років минулого століття зрівнялись і навіть в Поліссі його вміст перевищував вміст у грунтах Степу і Лісостепу (відповідно 11,8; 9,8; 10,6 мг / 100 г грунту). Проте треба підкреслити, що означені величини характеризуються як середні і значно відстають від оптимальних (15-18 мг/ 100 г), а також тих, що досягнуті на окультурених грунтах (окремі господарства України і майже суцільно у грунтах Західної і Центральної Європи). Відносно рухомого калію диференціація його вмісту за грунтово-кліматичними зонами більш помітна. Як і слід чекати, найбільш забезпечені калієм важкі за гранулометричним складом грунти Степу, але знову ж таки його вміст не досягає оптимальних величин (20-25 мг / 100 г uрунту).

Враховуючи, що останніми роками мінеральні добрива залишались поза увагою господарників, значно посилився дефіцит балансу поживних речовин і наведені дані не зовсім об'єктивно відображають реальний вміст поживних елементів у грунтах. Те саме треба віднести й до кислотності грунтів, параметри якої імовірно погіршились, особливо в Поліссі, що загалом потребує, як мінімум, відновлення досягнутих у 80-х роках XX століття рівнів застосування добрив і меліорантів.

Незважаючи на те, що грунтовий покрив України представлений на 67,7 % чорноземами, які вважаються достатньо родючими від природи, в дійсності вони не забезпечують високих і стійких врожаїв сільськогосподарських культур. Лімітуючим фактором залишається низька забезпеченість їх рухомими поживними речовинами. За даними суцільного агрохімічного обстеження земель сільськогосподарського призначення грунти характеризуються середнім вмістом рухомих форм азоту. Для покращення азотного режиму грунтів потрібно щорічно вносити з добривами в середньому 70 кг азоту на 1 га орної землі, що забезпечить рівнозначний кругообіг азоту в агроценозі. Азотні добрива забезпечують найвищі прирости врожаїв усіх культур у різних грунтово-кліматичних зонах за умови достатнього зволоження грунту. Фактично під урожай 2011 р. було внесено з мінеральними добривами 25 кг/га азоту. Забезпеченість грунтів фосфором значно гірша, ніж азотом. За даними агрохімічної паспортизації полів площі орних земель з низьким та середнім вмістом рухомого фосфору складають понад 50 %. Дефіцит його у грунтах знижує продуктивність землеробства. Для покращення фосфатного режиму грунтів потрібно вносити, щорічно з добривами 30 кг Р2О5 на 1 га орної землі, що забезпечить рівнозначний баланс його в агроценозі та ведення стійкого і високопродуктивного землеробства. Фактично під урожай 2011 р. внесено 14 кг/га Р2О5. Забезпеченість грунтів калієм значно краща, ніж азотом і фосфором. Площі орних земель з низьким та середнім вмістом обмінного калію складають 31 %. Переважно ґрунти Полісся мають низьку забезпеченість калієм, особливо піщаного і супіщаного гранулометричного складу. Ґрунти Степу та південна частина Лісостепу характеризуються підвищеним та високим його вмістом. Для покращення калійного режиму опідзолених та дерново- підзолистих грунтів потрібно застосовувати калійні добрива в середньому у дозі 45 кг К20 на 1 га орної землі.

Враховуючи, що рівень застосування мінеральних добрив на сучасному етапі дуже низький, а врожай формується переважно за рахунок природної родючості грунтів, то відбуваються деградаційні процеси – збіднення їх на рухомі поживні речовини. Діагностичні критерії ступеня агрохімічної деградації грунтів наведені в таблиці 2.13.

Низький рівень застосування органічних і мінеральних добрив обумовлює від'ємний баланс поживних речовин у землеробстві. Якщо баланс поживних речовин за період 1986-1990 pp. був позитивний

Таблиця 2.13

Діагностичні критерії виснаження грунтів на елементи живлення

Ступінь деградації ґрунтів, недобір урожаю, %
Показникислабкий,середній,сильний,повний,
до 1010-5050-9090-100
Азот сполук, що легко гідролізуються, (мг/кг ґрунту) за:
Корнфілдом150-100100-5050-25<25
Рухомі фосфати (мг/100 г грунту) за:
Кірсановим50-2525-1515-5<5
Чириковим50-20 і 20-1010-5<5
Обмінний калій (мг/100 г ґрунту) за:
Кірсановим80-4040-2020-10<10
Чириковим40-2020-1010-5<5

по фосфору (24,9 кг/га) і майже рівноважний по азоту і калію, то в 1996-2000 pp. уже від'ємний за усіма елементами живлення (76,7 кг/га) (табл. 2.14.).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Агрохімічні параметри родючості земель та їх оцінка“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Землі сільськогосподарського призначення

  • Землі лісового та природно-заповідного фонду

  • Землі водного фонду

  • Основні напрями поліпшення стану земель

  • ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ РОДЮЧОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Агрохімічні параметри родючості земель та їх оцінка
  • Агрофізичні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Фізико-хімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ І ПРОГНОЗУ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Оцінка якості та паспортизація сільськогосподарських земель з використанням агроекологічного методу

  • Структура і зміст еколого-агрохімічного паспорта

  • Нормативи основних типових ознак еталонного ґрунту

  • Якісна оцінка ґрунтів методом спеціального бонітування

  • Оцінка гумусного стану земель з використанням балансового методу

  • Методика розрахунку балансу гумусу

  • Розрахунок статей надходження гумусу в ґрунт

  • Прогноз вмісту рухомих форм елементів живлення

  • Прогноз запасів продуктивної вологи в ґрунті

  • ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПІД ВПЛИВОМ ДЕГРАДАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

  • Вітрова ерозія

  • Протиерозійні заходи

  • Вплив техногенного забруднення на стан сільськогосподарських угідь та прогноз їх якості

  • Радіонуклідне забруднення

  • Заходи щодо поліпшення екологічного стану техногенно забруднених земель

  • Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду

  • Критерії та показники оцінки агроекологічного стану кислих та засолених земель

  • Заходи щодо покращення агроекологічного стану меліорованих земель

  • ЗЕМЛІ ВОДНОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями водокористування

  • Якість водних ресурсів і тенденція її зміни

  • Основні напрями поліпшення екологічної ситуації у сфері водокористування

  • ЗЕМЛІ ЛІСОВОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями використання лісових ресурсів та оцінка їх стану

  • Технології створення захисних лісових насаджень

  • Підвищення якості земель лісового фонду

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ ПРИДАТНОСТІ ЗЕМЕЛЬ ДО ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

  • Агроекологічна класифікація земель

  • Оптимізація розміщення сільськогосподарських культур і особливості формування сівозмін