Місце розташування лісомеліоративних насаджень визначається проектами землеустрою з контурно-меліоративною організацією території, а створюють їх за локальним робочим (техно- робочим) проектом.
Комплекс лісомеліоративних насаджень ефективно виконує захисні функції протягом десятків років. Під захистом лісових насаджень, які забезпечують жорстку структуру організації території, підвищуються грунтозахисна ефективність агротехнічних протиерозійних заходів і врожайність сільськогосподарських культур, зростає їхня ґрунтозахисна роль.
На землях із ухилом понад 1° усі полезахисні лісосмуги на довгих межах полів повинні бути водорегулюючими і проектуватися впоперек схилу або під допустимим ухилом, який не розмивається.
Водорегулюючі лісосмуги є багатофункціональними. Вони виконують функції із зниження розмивної енергії стоків талих і зливових вод на схилах, снігозатримання, нагромадження грунтової вологи, поліпшення мікроклімату на полях, захисту грунтів від дефляції, а рослинності від посух та суховіїв. Водорегулюючі лісосмуги повинні мати ажурну чи продувну конструкцію з обов'язковою наявністю низькорослих чагарникових насаджень.
Оптимальні параметри системи водорегулювальних лісових насаджень обгрунтовують у робочому (техно-робочому) проекті протиерозійних заходів у поєднанні з проектом землеустрою або в його рамках. Розміщення водорегулюючих і вітроломних лісосмуг та інших лісових насаджень визначають при розробці протиерозійної організації території.
Найвищий ефект дає завершена система полезахисних лісосмуг. Виходячи з того, що вплив кожної із них на вітрові потоки поширюється на відстань 25-30-кратної висоти дерев, поздовжні смуги розміщують на глибоких чорноземах через 550-600 м, звичайних – 450-500, темно-каштанових – 300-400 і на грунтах солонцювато-каштанових – 250-300 м. Відстань між поперечними смугами повинна бути 1,2-1,5 км. При такому розташуванні полезахисні лісосмуги становитимуть у Лісостепу 2-2,5%, а в Степу – 3-4% площі орних земель.
В основу розробки робочих проектів створення лісомеліоративних насаджень покладені наступні основні такі:
• проектування систем насаджень, що забезпечують повний захист території від суховіїв, водної і вітрової ерозії з першочерговою закладкою їх на найбільш небезпечних в ерозійному відношенні ділянках рельєфу;
• необхідність повного взаємоузгодження систем насаджень з агротехнічними, гідротехнічними, лукомеліоративними й іншими захисно-меліоративними заходами;
• оптимізація проектних рішень;
• залучення в господарський обіг земель, непридатних для сільськогосподарського використання;
• достатньо повне регулювання стоку за допомогою насаджень, особливо по основним водопровідним елементам рельєфу;
• створення насаджень, яким властива висока життєздатність, тривалий термін ефективної експлуатації і максимальна захисна дія (відповідний підбір порід, формування оптимальної структури і конструкції), застосування найбільш якісної агротехніки їх вирощування;
• здійснення в необхідному обсязі лісівничих і лісогосподарських заходів, спрямованих на поліпшення існуючих насаджень.
Робочі проекти створення лісомеліоративних насаджень розробляються на всю територію відповідного господарства чи на його певну частину на період, здійснення якого (по лісосадильних роботах) передбачається завершити в найближчі 2-3 роки.
Розробка робочих проектів включає:
• вибір об'єкта проектування;
• складання технічного завдання на проектування;
• підготовчі роботи;
• польове обстеження (вишукування);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології створення захисних лісових насаджень“ на сторінці 8. Приємного читання.
