Технології створення захисних лісових насаджень

Оцінка і прогноз якості земель

Таким чином, в цілях механізації слід прагнути до неповного розчленування, якщо його не можна уникнути зовсім.

Повне розчленування виникає при великих вигинах горизонталей по всій довжині схилу, не дозволяючи забезпечити обробіток з належним радіусом кривизни його напрямку, а також при необхідності розміщення польової дороги по вододілу для зв'язку з усім орним масивом (див. рис. 6.6, 6.7).

Для схилів даної групи характерна різна крутизна на їх окремих частинах: вона зменшується до вододілу і зростає до основи. Тому поєднання лісових смуг та напрямку обробітку з горизонталями на всьому схилі (без коригуючих смуг) – неможливо. В такому випадку необхідно повніше враховувати рельєф в нижніх, найбільш ерозійнонебезпечних частинах схилів, а відхилення від горизонталей допускати у вододілів, де ерозійна небезпека значно менше.

Особливості розміщення лісових смуг по видам поздовжнього профілю полягають в тому, що на нижніх частинах поздовжньо- ввігнутих схилів нерідко може бути допущений більший кут відхилення проектованих лісових смуг від горизонталей, ніж на поздовжньо-прямих і поздовжньо-опуклих. Це обумовлюється тим, що в прогинах поздовжньо-увігнутих схилів змив грунту різко скорочується і нерідко спостерігається навіть зворотний процес – акумуляція твердого стоку з утворенням шлейфів.

Проектування лісових смуг на поперечно-опуклому, поздовжньо-прямому схилі з непаралельними горизонталями

Рис. 6.6. Проектування лісових смуг на поперечно-опуклому, поздовжньо-прямому схилі з непаралельними горизонталями

На рис. 6.6 представлений схил з прямим профілем по вододілу із заходу на схід. Крутизна зростає – зближуються кінці горизонталей – на північ і південь на поперечних схилах (до гідрографічної мережі). У зв'язку з неможливістю виконання контурного обробітку по горизонталях з допустимими радіусами схил розчленовується на дві частини дорогою по вододілу. Запроектована система лісових смуг, яка разом з дорогою визначила загальний вигляд організації території схилу. Створено п'ять робочих ділянок з допустимими радіусами напрямку обробітку та однорідними екологічними умовами в кожному з них. Має місце відхиленім від горизонталей лісових смуг і загонів обробітку (на рис. 6.6 показані суцільними лініями паралельно лісовим смугам). Однак відхилення допущено головним чином в приводороздільній частині схилу в допустимих межах.

На рис. 6.7 показано схил поздовжньо-ввігнутого профілю, який визначив інший характер організації території, ніж у попередньому випадку. Лісова смуга СД розміщена на перегині місцевості, яка виділила дві робочі ділянки з більшою крутизною і дві з меншою.

Проектування лісових смуг на поперечно-опуклому, поздовжньо-ввігнутому схилі з непаралельними горизонталями

Рис. 6.7. Проектування лісових смуг на поперечно-опуклому, поздовжньо-ввігнутому схилі з непаралельними горизонталями

Радіус кривизни лісової смуги СД (Reo) становить 160 м і центр кривої О знаходиться в межах 1 і 2 робочих ділянок. Отже, наскрізний контурний обробіток без клинів на обох ділянках, розпочатий від лісової смути СД, з допустимими радіусами нездійсненний. Тому схил розчленований на дві частини. На схід від лісової смуги СД на пологій частині схилу, де його крутизна переважно до 1°, лісові смуги Та напрямок обробітку можуть бути прямолінійними в будь-якому напрямку. Базисною (направляючою) лінією є лісова смуга EF. На перегині схилу близько лісової смуги СД може бути значна крутизна. У зв'язку з цим на території 3 та 4 робочої ділянки частина площі обробляється контурно. На рис. 6.7 ця частина відокремлена суцільною лінією cd.

На рис. 6.8 показаний схил з поздовжньо-опуклим профілем із заходу на схід до балки. Загальний вид організації території схожий з попереднім випадком, представленим на рис. 6.7. Однак опуклий профіль визначив іншу організацію верхньої і нижньої частин схилу.

Контурна лісова смуга СД розміщена на перегині місцевості від меншої до більшої крутості.

На нижній, більш крутій частині, у зв'язку із зростаючим радіусом напрямку обробітку (від 280 м і більше), немає необхідності розчленовувати схил: третя робоча ділянка має наскрізний контурний обробіток вздовж лісосмуги СД.

Проектування лісових смуг на поперечно-поздовжньо- опуклому схилі з непаралельними горизонталями

Рис. 6.8. Проектування лісових смуг на поперечно-поздовжньо- опуклому схилі з непаралельними горизонталями

Робочий ухил близький до нуля. На захід від лісової смуги СД, в напрямку до вододілу, крутизна схилу коливається від 0° до 3°, Обробіток передбачається прямолінійним і контурним.

Контурний виконується вгору по схилу на таку відстань, скільки дозволяє радіус крутизни лісової смуги СД. У нашому випадку – при русі агрегатів до центру від лісової смуги на 200 м, тобто до довжини сd, радіус кривизни якої 80 м. Від лінії сd в 1 і 2 робочих ділянках, де крутизна не перевищує 0,5°, передбачається прямолінійний обробіток. Базисною межею є лісова смуга з дорогою, які запроектовані в даному випадку з меліоративних і господарських міркувань.

Проектування лісових смуг на поперечно-увігнутих схилах. Поперечно-увігнуті схили так само, як і поперечно-опуклі, бувають з паралельними і непаралельними горизонталями (з крутизною поперечних схилів, яка зменшується від вододілів до їх основи) з усіма вадами поздовжнього профілю. При проектуванні лісових смуг та напрямків обробітку грунту по горизонталях слід мати на увазі, що якщо на поперечно-опуклих схилах радіуси їх кривизни до основи схилів збільшуються, то на всіх поперечно-увігнутих схилах вони зменшуються.

Відповідно ускладнюється і обробіток ґрунту біля основи схилів. 1 якщо на поперечно-опуклих схилах їх розчленування частіше виникає у верхніх частинах, то на поперечно-увігнутих в нижніх частинах – біля основи схилів. Проектування лісових смуг і контурного обробітку ґрунту на схилах з паралельними горизонталями (за всіма видами поздовжнього профілю) проілюстровані на рис. 6.9, 6.10.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології створення захисних лісових насаджень“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Землі сільськогосподарського призначення

  • Землі лісового та природно-заповідного фонду

  • Землі водного фонду

  • Основні напрями поліпшення стану земель

  • ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ РОДЮЧОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Агрохімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Агрофізичні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Фізико-хімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ І ПРОГНОЗУ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Оцінка якості та паспортизація сільськогосподарських земель з використанням агроекологічного методу

  • Структура і зміст еколого-агрохімічного паспорта

  • Нормативи основних типових ознак еталонного ґрунту

  • Якісна оцінка ґрунтів методом спеціального бонітування

  • Оцінка гумусного стану земель з використанням балансового методу

  • Методика розрахунку балансу гумусу

  • Розрахунок статей надходження гумусу в ґрунт

  • Прогноз вмісту рухомих форм елементів живлення

  • Прогноз запасів продуктивної вологи в ґрунті

  • ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПІД ВПЛИВОМ ДЕГРАДАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

  • Вітрова ерозія

  • Протиерозійні заходи

  • Вплив техногенного забруднення на стан сільськогосподарських угідь та прогноз їх якості

  • Радіонуклідне забруднення

  • Заходи щодо поліпшення екологічного стану техногенно забруднених земель

  • Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду

  • Критерії та показники оцінки агроекологічного стану кислих та засолених земель

  • Заходи щодо покращення агроекологічного стану меліорованих земель

  • ЗЕМЛІ ВОДНОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями водокористування

  • Якість водних ресурсів і тенденція її зміни

  • Основні напрями поліпшення екологічної ситуації у сфері водокористування

  • ЗЕМЛІ ЛІСОВОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями використання лісових ресурсів та оцінка їх стану

  • Технології створення захисних лісових насаджень
  • Підвищення якості земель лісового фонду

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ ПРИДАТНОСТІ ЗЕМЕЛЬ ДО ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

  • Агроекологічна класифікація земель

  • Оптимізація розміщення сільськогосподарських культур і особливості формування сівозмін