Тому кількісний показник ерозійної небезпеки повинен враховувати цей суттєвий аспект. В такому контексті досить інформативним показником щодо потенційної ерозійної небезпеки є індекс збереження грунтів (ІЗГ), який визначається із співвідношення потужності (маси) гумусового горизонту (Н, т/га) і імовірних ерозійних втрат (змив грунту 10%-вої забезпеченості, т/га). Він показує, за скільки років можливо втратити гумусовий горизонт (Н), якщо в середньому кожного року буде ерозія на рівні 10%-ої забезпеченості.
Індекс збереження грунтів – кількісний показник ерозійної небезпеки. Для його розрахунку необхідно, по-перше, . мати математичну верифіковану модель ерозії, а по-друге, усі параметри цієї моделі, що характеризують природні фактори ерозії на рівні як мінімум 10%-вої забезпеченості.
Для розрахунку показника небезпеки ерозії можливо запропонувати різні підходи. Усі вони базуються на оцінці рівня антропогенного втручання в природні ландшафти. Показниками щодо антропогенного навантаження можуть бути розораність території, співвідношення ерозійно небезпечних (рілля, сади тощо) і сталих (сінокоси, культурні пасовища, цілина, ліс, тощо) агрофонів щодо еродування грунтів. Передбачається бальна оцінка небезпеки ерозії для кожного показника. Таким чином, в перелік критеріїв оцінки проявлення і небезпеки водної ерозії увійшли:
• а) Оцінка потенційної ерозійної небезпеки:
– 1) Індекс збереження ґрунтів (ІЗГ) як кількість років, потрібних для змиву грунту, визначається із відношення маси гумусового горизонту (Н) до маси імовірних ерозійних втрат грунту 10 %-вої забезпеченості (обидва показника в тоннах на гектар).
– 2) Оцінка ерозійної небезпеки за непрямими показниками (розораність території і інші, наведені в табл. 4.3.).
• б) Оцінка фактичного стану:
– 1) Інтенсивність фактичних середньорічних втрат грунту, т/га.
– 2) Фактична еродованість, що має місце на певній території у розрізі основних категорій земельних ресурсів, %.
– 3) Шар потенційного поверхневого рідкого стоку (ПС), мм за рік.
– 4) Коефіцієнт реалізації ерозійної небезпеки (КРЕН), який розраховується як співвідношення фактичних середньорічних втрат ґрунту до ймовірних ерозійних втрат грунту 10 %-вої забезпеченості.
Нормування параметрів водно-ерозійної небезпеки здійснюється за такими показниками:
• 1) Норма еродованості n=0,1Н, де Н – потужність (маса) верхнього гумусового горизонту повнопрофільного грунту, мм або т/га (табл. 4.1), відповідно до обраних одиниць виміру отримуємо норматив змиву або шару ґрунту (мм) або загальної кількості ґрунту (т/га);
• 2) Коефіцієнт зниження родючості еродованих грунтів, або коефіцієнт еродованості грунтового покриву (Кегп). Відносно повнопрофільного ґрунту він складає: для слабоеродованих ґрунтів – 1,2, середньоеродованих – 1,4, сильноеродованих – 1,6. Для конкретної території Кег„ визначається як середньозважена величина. Наприклад, якщо на конкретній території 70 % ґрунтів нееродовані, 20% – слабоеродовані і 10% середньоеродовані, К = (70×1 + 20×1,2 + 10×1,4): 100 – 1,08 (табл. 4.1);
• 3) Об'єм потенційного рідкого стоку (ПС), мм (табл. 4. 1);
• 4) Коефіцієнт реалізації ерозійної небезпеки (КРЕН). Градація значень КРЕН має сім класів (додатки до розділу 4 (4-Г));
• 5) Індекс збереження ґрунтів (ІЗГ), роки (табл. 4.2);
Таблиця 4.1
Нормативи водно-ерозійних процесів
| 1 | Нормальний | в) норма середньорічної ерозійної втрати грунту: – дерново-підзолисті і ясно-сірі грунти: 1,8-2,4 т/га; – сірі і темно-сірі грунти: 2- 2,5т/га; – чорноземні грунти: 2,6-4,5 т/га; – тем но-каштанові і каштанові : 2,0-2,5 т/га; б) фактична еродованість істотно не впливає на родючість грунтів, Κ"™< 1,05; в) ПС < 5,0 мм | Загальноприйняті технології вирощування сільськогосподарських культур та іншого використання земельних ресурсів без додаткового протиерозійного упорядкування території. |
| 2 | Задовільний | а) Щорічні ерозійні втрати грунту перебільшують "норму" в 1,5-3 рази; б) Кет в межах від 1,05 до 1,10; в) 5,1• <ПС < 8. | Критичний аналіз технологій використання земельних ресурсів. Виявлення і усунення грубих помилок у технологічному процесі. Зниження сільськогосподарського навантаження на ландшафти (зменшення площі ріллі, мінімалізація технологій τοπίο). |
| 3 | Передкризовий | а) Щорічні ерозійні втрати грунту перебільшують "норму" в 3-5 разів; б) Кет в межах від 1,11 до 1,15; в) 8,1 < ПС < 15,0. | Розробка генеральної схеми протиерозійних заходів. Невідкладний перехід на екологічно "чисті" технології. Агроландшафтне протиерозійне упорядкування на підставі розроблених інженерними метолами проектів. |
| 4 | Кризовий | а) Щорічні ерозійні втрати грунту перебільшують "норму" в 5-7 разів; б) КСт в межах від 1,15 до 1Д0; г) 15,1 < ПС < 25. | Різке скорочення ріллі (не менш ніж на 40-50%). Зміна спеціалізації сільського господарства, формування кормової бази за рахунок природних кормових угідь. Повсюдне суцільне заліснення малорозвинених сильно деградованих та малопродуктивних земель. Систематичний всебічний контроль за використанням земель, налагоджування оперативного кризового моніторингу. |
| 5 | Катастро фічний | а) Щорічні ерозійні втрати грунту перебільшують "норму" більш, ніж у 7 разів; б) КСТ > 1Д0; г) ПС > 25,1 | Планування спеціальної меліорації і рекультивації земель. Скорочення ріллі більш, ніж на 50%. Оголошення території зоною екологічного лиха, що потребує державних заходів відповідно до чинного законодавства. |
6) Група непрямих показників. Оцінка ерозійної небезпеки на підставі непрямих показників проводиться шляхом ранжування фактичних даних за критеріями, наведеними в табл. 4.3 та виведення для конкретної території сумарного бала ерозійної небезпеки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПІД ВПЛИВОМ ДЕГРАДАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ“ на сторінці 2. Приємного читання.
