О.Н. Соколовського" у вигляді прикладної комп'ютерної програми з необхідними базами даних, які дозволять прогнозувати ерозію на території України. Алгоритм розрахунків більш детально представлений в методичних вказівках "Прогноз эрозии почв для целей проектирования почвозащитно устроенных агроландшафтов в Лесостепи и северной Степи Левобережной Украины".
Фізичне моделювання ерозійних процесів і спостереження за ними у відповідних природних умовах дозволяє зробити кількісні судження щодо адекватності математичних моделей реальним процесам та навпаки. Такий шлях сприяє поглибленому дослідженню природи ерозійних процесів. При цьому, в деякій мірі, виконується один з фундаментальних принципів пошуку істини в природознавстві – принцип додатковості, який сформульований і обгрунтований генієм 20-го століття Нільсом Бором. Тому цей момент, безумовно, не можна оминути, коли мова йде про математичні моделі ерозії, які повинні виконувати роль розрахункового інструменту проектування протиерозійного упорядкування агроландшафтів як інженерного процесу.
Гідромеханічну модель ерозії фактично можна вважати теоретичною, бо вона може бути описана інтегральною залежністю відношення швидкості потоку води по поверхні грунту до критичної розмиваючої швидкості. Але певна перевірка її на адекватність і проведення процедури верифікації необхідні. Для цього був виконаний комплекс робіт по вимірюванню інтенсивності ерозії методом стічних майданчиків, натурних замірів рівчаків за С.С. Соболевим"! Як приклад наводяться результати серії активних експериментів з використанням симуляторів зливової ерозії і фізичного імітаційного моделювання ерозії від водного потоку без урахування кінетичної енергії дощових крапель. В табл. 4.4 наведені результати фізичного моделювання зливової ерозії дощувальною установкою, яка виготовлена фахівцями ННЦ "Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського" і працює на принципі закиду цівки води на висоту більше 7 метрів з наступним вільним падінням крапель, що дозволяє одержати модельний дощ, спектр і енергія крапель якого наближаються до природних. Моделювання зливової ерозії виконувалось в полі чорного пару з попереднім визначенням усіх параметрів, які входять до гідромеханічної моделі ерозії.
Таблиця 4.4
Порівняння прогнозних даних змиву чорнозему звичайного малогумусного слабоеродованого важкосуглинкового (gX2T) з результатами фізичного моделювання ерозії (середнє з 3-х повторень)[1]
| 1. | З полицевою оранкою | 3,0 | 71 | 1,9 | 0,27 | 0,35 | 0,0101 | 0,055 | 2,85 |
| 2. | З глибоким плоскорізним обробітком | 2,5 | 78 | 2,9 | 0,17 | 0,49 | 0,0116 | 0,064 | 1,38 |
| 3. | Щільова технологія | 2,5 | 72 | 2,5 | 0,36 | 0,54 | 0,0118 | 0,066 | 2,15 |
| 4. | Поверхнева технологія | 6,5 | 71 | 2,2 | 0,35 | 0,54 | 0,0118 | 0,066 | 2,15 |
У подальших дослідженнях використовувався імітатор зливової ерозії "Ера-2", який дозволяє створювати зливи, що за основними параметрами (плювіографічні характеристики, крупність, спектр, швидкість і енергія крапель) наближаються до природних. Крупність крапель визначалася методом забарвленого фільтрувального паперу, швидкість падіння крапель – методом лазерної зйомки в НВО "Радуга". Створювалась злива 10%-ої забезпеченості для Лівобережного Лісостепу з ерозійно небезпечним шаром 56 мм і середньою інтенсивністю 1,4 мм/хв. Максимальна інтенсивність зливи дорівнювала 4 мм/хв.
Моделювання зливової ерозії виконувалося в полі чорного пару за тиждень після сильної природної зливи шаром 71 мм і середньої інтенсивності 1 мм/хв. Розбіжності між варіантами досліду по змиву грунту при моделюванні були неістотними і знаходились у межах похибки. В середньому змив грунту дорівнював 7 т/га. Прогнозний змив на базі гідромеханічної моделі ерозії для різних варіантів також істотно не відрізнявся. В середньому він дорівнював 3,5 т/га.
Розбіжності між фактичними і розрахунковими даними обумовлені впливом потужної кірки, що була сформована природною зливою. Тому зразки грунту для визначення необхідно було брати саме з неї, а не із шару 0-20 см, як це було зроблено. Окремі результати фізичного моделювання ерозії імітатором "Ера-2" на різних агрофонах наведені в таблиці 4.5.
Таблиця 4.5
Порівняння прогнозних даних змиву грунту з даними, що отримані при фізичному моделюванні (середнє з 4-х)[2]
| Багаторічні бобово- злакові трави. Проективне покриття 100% | 4,05 | 20 | 0,2 | 0,2 |
| Озима пшениця повної зрілості. Проективне покриття 95% | 4,05 | 10 | 0,4 | 0,8 |
| Теж + контурні боріздки у міжряддях до 10-15 см | 4,05 | 40 | 0,1 | 0 |
При моделюванні ерозії методом напуску води краплями дощу без енергії середній фактичний змив дорівнював 2,54 т/га грунту. Прогнозні величини змиву наведені в таблиці 4.6. Істотних розбіжностей також немає.
Таблиця 4.6
Значення прогнозного змиву грунту від водного потоку
| 1 | 0,000333 | 0,50 | 500 | 0,0007 | 3,75 |
| 2 | 0,39 | 500 | 0,0006 | 3,57 | |
| 3 | 0,81 | 500 | 0,0009 | 3,56 |
Дані про фактичний змив є базовими для процедури верифікації математичних моделей ерозії, а останні, в свою чергу, дозволяють більш точно інтерпретувати перші. Це судження можна прокоментувати на прикладі аналізу результатів обліку ерозійних втрат грунту, що отримані методом стокових майданчиків. За даними С.Ю. Булигіна (2001) у 1977 році в умовах стаціонарного польового досліду на схилі 3-5°ПС експозиції (грунт – чорнозем звичайний малогумусний слабоеродований) був зафіксований стік повеневих вод на рівні 10%-ої забезпеченості для Лівобережного Північного Степу. На контрольному варіанті (полицева оранка) в полі чорного пару він дорівнював 35,2 мм; інтенсивність сніготанення – 4 мм на годину. Сніготанення почалося в результаті швидкого наростання позитивних температур з одночасним випаданням дощу. Довжина стокового майданчика (Х2) дорівнювала 250 метрів. Значення d – 0,001 м. Зафіксований фактичний змив у розмірі 5,1 т/га. Прогнозне (розрахункове) значення змиву грунту склало 7,6 т/га. У 1988 році ці значення відповідно склали 1,2 і 4,8 т/га. На перший погляд прогнозні значення змиву істотно завищують результати: у першому випадку в 1,5, а в другому – в 4 рази. Але спостереження за умовами проходження стоку свідчать, що значна його частина пройшла по льодяній кірці. Особливо це стосується 1988 року, коли денна тепла сонячна погода змінювалася приморозками вночі. Тому не можна говорити про істотні розбіжності між розрахунковими і фізичними значеннями змиву грунту – значення Першого; вказують на потенційну величину останнього. Спроба формалізації усіх умов сніготанення призведе до того, що теоретична модель ерозії перетвориться в емпіричну. Без сумнівів, для кількісного обгрунтування протиерозійного упорядкування агроландшафту важливіше знати мінімальну величину змиву, ніж враховувати усі можливі умови сніготанення.
Через це, є підстави стверджувати, що модифікована гідромеханічна модель, яка базується на певному рівні вивченості природи ерозійних процесів, з теоретичного боку достатньо опрацьована для того, щоб на її основі проводити кількісну оцінку ерозійної небезпеки при різних рівнях протиерозійного захисту.
На сьогодні існує значний пласт фактичної інформації про розвиток ерозії на землях України, який умовно можна розподілити на три частини. Перша частина – це інформація про фактичну еродованість. В певній мірі ці дані носять офіційний характер і використовуються в багатьох Нормативних актах. Як приклад Можна навести дані з вищезгаданих методичних рекомендацій (табл. 4.7).
Таблиця 4.7
Поширення еродованих земель на схилах різної крутизни (% від загальної площі схилів) і втрати грунту на них т/га
| слабо | середньо | сильно | всього | |||
| 0-1 | 83,75 | 15,16 | 1,02 | 0,07 | 16,25 | 1,07 |
| 1-3 | 35,59 | 52,62 | 10,86 | 0,57 | 64,05 | 8,20 |
| 3-5 | 16,29 | 59,92 | 20,71 | 3,05 | 83,68 | 10,01 |
| 5-7 ' | 3,91 | 32,60 | 57,79 | 5,70 | 96,09 | 22,10 |
| 7-10 | - | 14,94 | 63,83 | 21,23 | 100,0 | 30,80 |
| 10-12 | - | 4,56 | 51,92 | 21,23 | 100,0 | 38,90 |
| > 12 | - | 58,45 | 41,45 | 100,0 | 39,20 |
Як видно з таблиці 4.7, схили крутизною понад 3 градуси еродовані більше як на 80%, а змив грунту становить понад 10 т/га. Така кількість грунту не може бути компенсована шляхом грунтоутворювального процесу. Дослідження Інституту механізації та електрифікації сільського господарства показали, що проведення Обробітку грунту їй схилах понад 3 градуси призводить до збільшення витрат пального на 30-40%. Але саме ця інформація викликає найбільші сумніви. Πό-перше, вона складена на підставі довгострокового грунтового обстеження 57-61-х років XX століття, дані якого не відображають сучасний стан грунтів. По-друге, виникають досить обгрунтовані сумніви відносно адекватності методики визначення ступеня еродованості. По-третє, планування протиерозійних заходів на підставі цих даних – це боротьба з наслідками. Загальновідомо, що профілактика завжди ефективніша за лікування.
Друга частина – це інформація про фактори ерозії (природні і господарчо обумовлені): параметри опадів, вітру, рельєфу, залісненість тощо. Цей потік інформації досить важко систематизувати і аналізувати для виявлення найбільш важливих факторів, що визначають небезпеку ерозії і ступінь її реалізації. Підсумком цієї роботи мають бути певні логіко-статистичні моделі, які можуть використовуватись як розрахункова база для формування стратегічних напрямків захисту грунтів від ерозії з обгрунтуванням відповідної інвестиційної політики і ґрунтоохоронного законодавства. Як ї в будь-якій комплексній проблемі є доречним опрацювання декількох сценаріїв системних заходів, які визначаються вимогами до надійності протиерозійного захисту, фондо- і ресурсоозброєності, терміну окупності витрат тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПІД ВПЛИВОМ ДЕГРАДАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ“ на сторінці 8. Приємного читання.
