Третя частина – це логіко-статистичні "бізнесові ігри", які проводяться за певними правилами. Головне з них – не можна поширювати дію моделей за межі зони, для якої вони були опрацьовані. Це робить легітимним лише метод інтерполяції. Екстраполяція тут не припустима. Звідси висновок: на підставі статистичних залежностей можна розробляти стратегію (генеральні схеми) і тактику (регіональні програми) захисту грунтового покриву від ерозії, але не можна розробляти проекти протиерозійного упорядкування конкретних територій земної поверхні. Останнє можливе за наявності математичних моделей, які мають фізичний сенс і досить задовільно відображають природу та закономірності ерозійних процесів. Стохастичний характер ерозійних процесів вимагає виконання умови – протиерозійний захист грунтів повинен відповідати певному рівню надійності, імовірності безвідмовної роботи. Тому процес проектування доцільно проводити на підставі прогнозних моделей, які дозволяють кількісно враховувати потенційну небезпеку ерозії. Ступінь небезпеки ерозії визначає рівень надійності протиерозійного захисту, що можна виразити через систему концептуально-функціональних моделей агроландшафтів, в які входить загальна схема (алгоритм) розрахунків, перелік програмних і технічних заходів для безпосереднього забезпечення процесу проектування агроландшафтів.
З урахуванням викладених положень колективом лабораторії охорони грунтів від ерозії ННЦ "Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського" під науково-методичним керівництвом академіка С.Ю. Булигіна розроблені база даних і комплект (атлас) комп'ютерних карт і картосхем: дані щодо змиву грунту 10%-ої забезпеченості, індексу збереження грунтів (ІЗГ), фактичного зменшення потужності гумусного профілю і коефіцієнту реалізації ерозійної небезпеки (КРЕН) (додатки до розділу 4 (4-Г)).
Для кількісної оцінки раціонального використання земельних ресурсів України використаний факторний аналіз на підставі прикладного програмного пакету "Statgrafics". У якості залежних змінних (функцій) визначені: еродованість ріллі (Y1,%), ерозійні фактичні втрати шару грунту за 1965-1995 роки (Y2,%), КРЕН (Y3,%). Одиницею вимірювань і розрахунків визначений адміністративний район з геофізичними координатами районного центру. У якості незалежних змінних (аргументів) було прийнято більш як 30 показників, які характеризують природні і господарські аспекти ерозійних процесів. Факторний аналіз дозволив визначити:
(4.9)
коефіцієнт детермінації : похибка
.
де:
– еродованість ріллі на схилах крутизною 0-2°, %;
– середньозважене значення крутизни орних земель, град.;
– частка ріллі, що розташована на схилах до 2°, %;
– середньозважена довжина лінії стоку, м;
– тоща полезахисних лісосмуг, га;
– зерновий клин, %;
– тоща сінокосів і пасовищ, га.
Це рівняння дозволяє розглянути декілька сценаріїв "бізнесових ігор", тобто варіанти значень Y1 при зміні факторів Х1-Х7. Але доцільно, насамперед, розглянути деякі псевдопротиріччя, які, на перший погляд, мають місце. Наприклад, збільшення площі полезахисних смуг веде до збільшення площі еродованих орних земель. Реально це значить, що сучасна лісосмуга зроблена з істотними помилками (розміщення уздовж схилу тощо), які визначають грубі порушення в технологічному процесі. Вище йшла мова про надзвичайно високу розораність території України – всі землі, що можна було проїхати трактором, практично розорані. А це автоматично вивело малопродуктивні і технологічно збиткові земельні "залишки" під сінокоси і пасовища, що розкриває причини позитивної залежності еродованості ріллі від площі природних кормових угідь. Мала і має місце ще одна особливість технологічного процесу використання орних земель. Практично в усіх регіональних програмах з систем землеробства рекомендується впровадження безполицевих технологій під зернові колосові після просапних культур, а під останні – після культур суцільного посіву (ті ж зернові колосові) рекомендується проводити відвальну оранку. Тут закладена подвійна помилка: здається, що впроваджуються протиерозійні технології, а протиерозійний ефект скоріш від'ємний, бо коли є достатня кількість пожнивних решток, вони заорюються, а коли їх майже немає (при розбитому в пил верхньому шарі грунту) – проводиться безполицевий обробіток.
Перший сиенарій базується тільки на зміні землеустрою господарства. Наприклад, припустимо, що вся рілля розташована тільки на схилах до 2°, тобто Х3=Т00%, Х1=1°. Підставляємо ці значення аргументів в залежність Y1 і зразу значно зменшується еродованість ріллі.
Другий сценарій. Окрім дій за першим сценарієм планується зменшення довжини лінії стоку за рахунок будівництва гідротехнічних споруд, докорінної зміни системи полезахисних смуг, раціонального використання земель, що виводяться з обробітку.
Третій сиенатй передбачає повнооб'ємне стратегічне планування захисту грунтів від ерозії, що вимагає, крім виконання перших двох сценаріїв радикальної зміни технологічного блоку агроландшафтів.
Виконання кожного сценарію пов'язане з певними витратами, які можна легко прорахувати (у тому числі і терміни окупності витрат).
Інші рівняння (Y2 і Υ3) дозволяють зробити істотні доповнення до означених сценаріїв:
(4.10)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПІД ВПЛИВОМ ДЕГРАДАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ“ на сторінці 9. Приємного читання.
