Землі сільськогосподарського призначення

Оцінка і прогноз якості земель

До екологічно нестійких чинників належать:

• висока розораність території, особливо в умовах складного рельєфу, в т.ч. водозборів малих річок;

• створення на схилових площах рівнинної прямолінійної організації території;

• ерозійні процеси, що перевищують регіональні допустимі норми;

• розораність примережевих схилів, що прилягають до гідрографічної мережі, природних водотоків і залугованих улоговин;

• забрудненість грунтових і поверхневих вод продуктами ерозії та залишками пестицидів і синтетичних мінеральних добрив;

• негативний баланс органічної речовини та біогенних елементів в агроекосистемах.

У першому наближенні, якщо прийняти територію частини ландшафту, яка задіяна в сільськогосподарському виробництві, за ціле, то вона розподіляється на 2 частини: дестабілізуюча ландшафтну ситуацію (рілля) і стабілізуюча (сіножаті й пасовища). Рілля в цьому випадку не повинна займати більше половини сільськогосподарських угідь, тобто гранично допустиме співвідношення між дестабілізуючими і стабілізуючими територіями складає 1:1.

Для агроекологічної оцінки структури земельних угідь конкретного землекористування використовують такі показники:

• 1. Рівень розораності території землекористування.

• 2. Рівень сільськогосподарської освоєності території.

• 3. Рівень розораності сільськогосподарських угідь. .

• 4. Співвідношення еколога дестабілізуючих сільськогосподарських угідь (рілля) до еколога стабілізуючих.

• 5. Коефіцієнт екологічної стабільності сільськогосподарських угідь і території землекористування.

• 6. Коефіцієнт антропогенного . навантаження на земельні ресурси.

• 7. Площі орних земель для оптимізації структури земельних угідь (з врахуванням коефіцієнта екологічної , стабільності землекористування).

• 8. Індекс екологічної невідповідності використання орних земель і перевищення допустимої розораності території.

• Рівень розораності території визначається як співвідношення площі ріллі (відповідно до або після проекту) і загальної площі території землекористування помножене на 100%.

• Рівень сільськогосподарської освоєності території визначається як співвідношення площі сільськогосподарських угідь і загальної площі території землекористування помножене на 100%.

• Рівень розораності сільськогосподарських угідь визначається як співвідношення площі ріллі і площі сільськогосподарських угідь помножене на 100%.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Землі сільськогосподарського призначення“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Землі сільськогосподарського призначення
  • Землі лісового та природно-заповідного фонду

  • Землі водного фонду

  • Основні напрями поліпшення стану земель

  • ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ РОДЮЧОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Агрохімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Агрофізичні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Фізико-хімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ І ПРОГНОЗУ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Оцінка якості та паспортизація сільськогосподарських земель з використанням агроекологічного методу

  • Структура і зміст еколого-агрохімічного паспорта

  • Нормативи основних типових ознак еталонного ґрунту

  • Якісна оцінка ґрунтів методом спеціального бонітування

  • Оцінка гумусного стану земель з використанням балансового методу

  • Методика розрахунку балансу гумусу

  • Розрахунок статей надходження гумусу в ґрунт

  • Прогноз вмісту рухомих форм елементів живлення

  • Прогноз запасів продуктивної вологи в ґрунті

  • ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПІД ВПЛИВОМ ДЕГРАДАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

  • Вітрова ерозія

  • Протиерозійні заходи

  • Вплив техногенного забруднення на стан сільськогосподарських угідь та прогноз їх якості

  • Радіонуклідне забруднення

  • Заходи щодо поліпшення екологічного стану техногенно забруднених земель

  • Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду

  • Критерії та показники оцінки агроекологічного стану кислих та засолених земель

  • Заходи щодо покращення агроекологічного стану меліорованих земель

  • ЗЕМЛІ ВОДНОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями водокористування

  • Якість водних ресурсів і тенденція її зміни

  • Основні напрями поліпшення екологічної ситуації у сфері водокористування

  • ЗЕМЛІ ЛІСОВОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями використання лісових ресурсів та оцінка їх стану

  • Технології створення захисних лісових насаджень

  • Підвищення якості земель лісового фонду

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ ПРИДАТНОСТІ ЗЕМЕЛЬ ДО ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

  • Агроекологічна класифікація земель

  • Оптимізація розміщення сільськогосподарських культур і особливості формування сівозмін