Розділ «46»

Стілґар кивнув і сумно мовив:

— Це лише набуті за життя звички, Муад’Дібе. На Погребній рівнині нас учили зневажати людей із поселень.

Пол зауважив, як Ґурні вивчає Стілґара:

— Скажи, Ґурні, чому сардаукари вигнали з домівок міський люд?

— Старий трюк, Герцогу. Вони сподівалися обтяжити нас біженцями.

— Партизанські війни так давно втратили ефективність, що влада забула, як боротися з ними, — мовив Пол. — Сардаукари зіграли нам на руку. Вони забрали собі трохи міських жінок для розваги, а бойові штандарти прикрасили головами чоловіків, які виступали проти. Таким чином породили палку ненависть серед людей, які в іншому разі дивилися б на прийдешній бій, як на велику незручність… і на можливість поміняти один комплект владарів на інший. Сардаукари привели до нас рекрутів, Стілґаре.

— Здається, у містян і справді є бойовий запал, — погодився Стілґар.

— Їхня ненависть — свіжа й незатьмарена, — вів далі Пол. — Тому ми використаємо їх як штурмові загони.

— Навіть страшно, скільки їх поляже тут, — мовив Ґурні.

Стілґар кивнув на знак згоди.

— Про шанси їх попередили, — відказав Пол. — Вони знають: кожен сардаукар, якого вони вб’ють, — це на одного менше для нас. Бачите, панове, їм є за що вмирати. Містяни з’ясували, що вони — люди. І тепер прокидаються.

Боєць біля телескопа щось приглушено вигукнув. Пол підійшов до розколини й запитав:

— Що тут таке?

— Якийсь рух, Муад’Дібе, — прошипів вартовий. — У тому жахному металевому наметі. Із західного боку Коронної гряди виїхала машина, яка мчала, наче яструб до гнізда куріпки.

— Прибули наші полонені сардаукари, — сказав Пол.

У них щит навколо всього летовища, — повідомив вартовий. — Навіть повітря витанцьовує навколо двору-складу, де вони зберігали прянощі.

— Тепер вони знають, проти кого воюють, — сказав Ґурні. — І нехай харконненівські тварюки тремтять і бояться, адже Атрід досі живий!

Пол звернувся до федайкіна біля телескопа.

— Стеж за флагштоком над імператорським кораблем. Якщо вони піднімуть мій стяг…

— Цього не трапиться, — відрізав Ґурні.