Розділ «33»

Він обережно став навпроти Джаміса, подумки повторюючи літанію Бене Ґессерит проти страху. «Страх убиває розум…» Вона подіяла, наче холодний душ. Юнак відчув, як м’язи розслабилися, заспокоїлися і приготувалися.

— Я омию свого ножа твоєю кров’ю, — гарчав Джаміс. Посередині останнього слова він кинувся вперед.

Помітивши той рух, Джессіка ледь потамувала крик.

Там, куди вдарив чоловік, не було нічого, крім повітря, а Пол уже стояв позаду Джаміса, замахнувшись на підставлену до нього спину.

«Зараз, Поле! Зараз!» — подумки кричала Джессіка.

Рух Пола був витриманим, прекрасним і плавним, але надто повільним — Джаміс устиг повернутися, позадкувати й відійти праворуч.

Пол відскочив, низько схилившись.

— Спершу ти маєш знайти мою кров, — мовив він.

У рухах сина Джессіка впізнавала координацію бійця зі щитом, і вона збагнула, яким же двосічним мечем був той хист. Реакція хлопця завдяки молодості й тренуванням сягнула такого рівня, якого ці люди ніколи не бачили. Однак нападати його також учили, й ті навички завжди потребували проникнення за щитовий бар’єр. Щит відіб’є надто швидкий удар, приймалися лише повільні оманливі рухи. Щоб проникнути за щит, потрібні були хитрощі й контроль.

«Чи помічає це Пол? — запитала вона себе. — Мусить!»

Джаміс напав знову. Його чорнильні очі виблискували, а тіло скидалося на жовту пляму під світлокулями.

І знову Пол відскочив, щоб надто повільно напасти.

І знову.

І знову.

Щоразу контрудар Пола запізнювався на мить.

А тоді Джессіка помітила те, що, як вона сподівалася, не бачив Джаміс. Захисні реакції Пола були сліпуче швидкими, але він щоразу рухався під певним кутом, неначе мав при собі щит, який мав би відбити частину Джамісового удару.

— Твій син грається з тим бідним дурнем? — запитав Стілґар. І водночас махнув їй, перш ніж вона встигла відповісти. — Вибач, ти маєш мовчати.

Дві постаті одна за одною кружляли скелястою підлогою. Джаміс простягнув руку з ножем уперед. Пол присів, тримаючи зброю нижче.

І знову Джаміс стрибнув, цього разу повернувшись управо, куди відхилився Пол.

Замість того щоб сховатися, Пол зустрів його випад ударом свого леза. А тоді юнак відступив, повернувши ліворуч і дякуючи Чані за попередження.