Глибина Стілґарових слів, той факт, що він промовляв їх як до неї, так і до тих, що таємно його підслуховували, змусили Джессіку інакше поглянути на фримена.
«Він має гідність, — подумала вона. — Але де він навчився внутрішньої рівноваги?»
— Закон, що вимагає від нас обирати вождя, справедливий, — сказав Стілґар. — Однак це не означає, що люди завжди потребують саме справедливості. Насправді нам потрібен час, щоб рости та процвітати, поширювати нашу владу на інші землі.
«Яке його походження? — дивувалася Джессіка. — Звідки походить така порода?»
Вона промовила:
— Стілґаре, я тебе недооцінила.
— Я так і припускав.
— Кожен із нас частково недооцінив іншого, — промовила вона.
— Я хотів би покласти цьому край, — сказав фримен. — Я волів би, щоб між нами панувала дружба та… довіра. Хотів би, щоб між нами була взаємоповага, що росте в грудях без вовтузіння сексу.
— Я розумію, — сказала Джессіка.
— Ти віриш мені?
— Я чую щирість твоїх слів.
— У нас, — сказав Стілґар, — Сайядіни, якщо вони не формальні вожді племені, оточені особливою пошаною. Вони вчать. Вони підтримують силу Бога тут, — він поклав долоню собі на груди.
«Тепер я маю розібратися з цією таємницею про Превелебну Матір», — подумала вона й промовила:
— Ти говорив про вашу Превелебну Матір… і я чула слова легенди та пророцтва.
— Сказано, що Бене-Ґессеритка та її нащадок тримають ключ від нашого майбутнього, — відповів Стілґар.
— Ви вірите, що це я?
Вона дивилася на його обличчя, розмірковуючи: «Як легко гинуть молоді пагінці. Адже початок — час великих небезпек».
— Ми не знаємо, — пролунала відповідь.
Джессіка кивнула.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „32“ на сторінці 5. Приємного читання.