TextBook — Гуп! Гуп! Гуп! Гуп!
Звук долинав зі скелі, яка лишилася позаду.
— Гупало, — прошипів Пол.
Бемкання все лунало й лунало, й було надзвичайно складно не піддатися нав’язаному ним ритму.
— Гуп… гуп… гуп… гуп…
Вони рухалися осяяною місяцем западиною, яку розривало гучне бемкання. Вгору й униз поміж дюнами: крок… ковзнути… пауза… крок… По зернистому піску, що котився під ногами: ковзнути… пауза… крок…
І весь час їхні вуха чекали на особливе шипіння.
Коли той звук з’явився, то спершу він був таким тихим, що маскувався під шаркання їхніх власних ніг. Однак він наростав… ставав гучнішим і гучнішим… десь із заходу.
— Гуп… гуп… гуп… гуп… — виспівувало гупало.
Шипіння виповнило ніч позаду них. Вони озирнулися й побачили рухомий вал — хробака.
— Рухайся, — прошепотів Пол. — Не озирайся.
Тріскуча лють вибухнула в пітьмі скель, полишених ними. Спала ціла лавина галасу.
— Рухайся, — повторив Пол.
Він бачив, що вони вже сягнули тієї невидимої точки, коли дві скелі — одна попереду, а інша позаду — були рівновіддаленими.
А позаду ніч розривали люті, шалені удари об скелі.
Вони йшли далі й далі… М’язи охопив механічний біль, що розтягнувся до нескінченності, але Пол бачив, що омріяна гряда попереду зростала.
Джессіка йшла крізь порожнечу в повному зосередженні, розуміючи, що тільки сила волі змушує її пересувати ноги. Сухість випікала горло, а звуки позаду відкидали всю надію спинитися і ковтнути з водокишені дистикоста.
— Гуп… гуп…
Лють із новою силою впала на далекий кряж, потопивши поклик гупала.
Тиша!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „29“ на сторінці 3. Приємного читання.