Розділ «28»

— Я віддав би перевагу Раббановій крові, що текла б перед моїми ногами, — він подивився на Туека. — Гадаєш, цей день настане?

— Я не відповідаю за те, як ти зустрінеш завтрашній день, Ґурні Галлеку. Я лише можу допомогти тобі зустріти день сьогоднішній.

— Тоді я приймаю твою допомогу й залишатимуся з тобою, доки ти не скажеш, що настав час помститися за твого батька та всіх, хто…

— Послухай мене, вояче, — сказав Туек. Він перегнувся через стіл, плечі піднялися до вух, а очі сповнилися рішучістю. Обличчя контрабандиста раптово стало схожим на вивітрений камінь. — Воду мого батька я викуплю власним клинком.

Галлек зиркнув на Туека у відповідь. Цієї миті контрабандист нагадував йому Герцога Лето: лідер, сміливий, упевнений у власній позиції та майбутньому курсі. Він скидався на Герцога, яким той був до… Арракіса.

— Ти хочеш, щоб мій клинок був поряд із твоїм? — запитав Галлек.

Туек, заспокоївшись, знову сів і мовчки вивчав Галлека.

— Ти гадаєш, що я вояк? — із притиском запитав Галлек.

— Ти єдиний із Герцогових полководців, хто врятувався, — сказав Туек. — Твій ворог переважав кількістю, а ти відступав, але бився… Ти боровся з ним так, як ми боремося з Арракісом.

— Тобто?

— Ми тут живемо в покорі, Ґурні Галлеку, — сказав Туек. — Наш ворог — Арракіс.

— Б’ємо ворогів по черзі, так виходить?

— Так.

— Так чинять фримени?

— Можливо.

— Ти сказав, що життя серед фрименів може видатися мені надто непривітним. Це тому, що вони живуть у відкритій пустелі?

— Хто знає, де живуть фримени? Для нас Центральне плато — безлюдна місцина. Але я хотів би детальніше обговорити…

— Мені казали, що Гільдія рідко веде свої меланжеві ліхтери над пустелею, — промовив Галлек. — Але також ходять чутки, що, якщо все ж таки летіти пустелею і знати, де шукати, можна побачити острівки зелені.

— Чутки! — насмішкувато кинув Туек. — Ти хочеш обирати між нами та фрименами? У нас є засоби безпеки, наша власна січ витесана в скелі, у нас є таємні водні резервуари. Ми ведемо життя цивілізованих людей. А фримени — лише кілька галасливих ватаг, яких ми наймаємо для пошуку прянощів.

— Але вони здатні вбивати Харконненів.