TextBook — Так прикро, що ми не можемо поговорити, моя люба леді Джессіко, — мовив Барон. — Однак я в курсі ваших здібностей. — Він зиркнув на ментата. — Чи не так, Пітере?
— Так, бароне, — відказав чоловік.
Він розмовляв тенором, і голос той уразив її холодом до самих основ. Вона ніколи не чула такого крижаного тону. Кожен, хто отримав підготовку Бене Ґессерит, чув у тому голосі: «Вбивця!»
— У мене для Пітера є сюрприз, — сказав Барон. — Він гадає, що прийшов сюди забрати свою нагороду — вас, леді Джессіко. Але я хочу показати, що насправді він хоче не вас.
— Ви граєтеся зі мною, бароне? — запитав Пітер і посміхнувся.
Побачивши той посміх, Джессіка запитала себе, чому Барон не відскочив, щоб захиститися від Пітера. А тоді вона підправила себе. Барон не міг прочитати той посміх. Він не проходив підготовки.
— Багато в чому Пітер дуже наївний, — сказав Барон. — Він ніяк не хоче визнати, якою ж смертоносною істотою ви є, леді Джессіко. Я б йому показав, та це лише марний ризик. — Барон посміхнувся Пітерові, обличчя якого перетворилося на застиглу маску чекання. — Я знаю, чого Пітер хоче насправді. Насправді він хоче влади.
— Ви обіцяли, що я отримаю цю жінку, — зауважив Пітер. Тенор утратив частину холодного спокою.
Джессіка чула загрозливі нотки в його голосі й здригнулася всередині. «Як же Барон зміг перетворити ментата на таку тварюку?»
— Я пропоную тобі вибір, Пітере, — мовив Барон.
— Який вибір?
Барон клацнув товстими пальцями.
— Жінка і вигнання з Імперії або Арракійське герцогство Атрідів, де ти правитимеш від мого імені.
Джессіка бачила, як павучі очі Барона вивчають Пітера.
— Ти станеш герцогом в усьому, крім імені, — вів далі Барон.
«Отже, мій Лето мертвий?» — запитувала себе Джессіка. У глибині її свідомості зродився мовчазний крик.
Барон зосередився на ментаті.
— Збагни ж себе, Пітере. Ти хочеш її, бо вона — жінка Герцога, символ його влади — прекрасна, корисна, чудово вишколена для своєї ролі. Але ж ціле герцогство, Пітере! Це більше, ніж символ, це реальність. З ним ти матимеш купу жінок… і навіть більше.
— Ви не насміхаєтеся з Пітера?
Барон повернувся з танцювальною легкістю, яку йому дарували силові підвіски.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „19“ на сторінці 3. Приємного читання.