TextBook — Я не приймаю наказів від клятої шпигунки Харконненів.
Юе закляк, а тоді повернувся до Джессіки.
Вона зблідла, але кивнула. Тепер усе стало для неї зрозумілим — розбиті уривки значень, які вона помічала в словах і діях навколо себе протягом останніх днів, можна пояснити. Жінку охопив такий гнів, що, здавалося, він виповнить усе її єство. Їй знадобилися найґрунтовніші уроки Бене Ґессерит, щоб заспокоїти пульс і вирівняти дихання. І навіть тоді вона відчувала, яке полум’я палає в ній.
«Вони завжди кличуть Айдаго, щоб наглядати за жінками!»
Джессіка кинула погляд на Юе. Лікар опустив очі.
— Ви знали про це? — запитала вона.
— Я… чув плітки, міледі, але не хотів обтяжувати вашу ношу ще й цим.
— Хават! — схопилася вона. — Я хочу, щоб до мене негайно привели Зуфіра Хавата.
— Але, міледі…
— Негайно!
«Це точно Хават, — подумала вона. — Якщо такі підозри не було розвіяно негайно, то тільки він міг породити їх».
Айдаго похитав головою і пробурмотів:
— До біса всю цю дурню.
Джессіка поглянула на чашку, яку тримала в руках, і враз вилила її вміст прямо в обличчя Айдаго.
— Зачиніть його в одній із гостьових кімнат у східному крилі, — наказала вона. — Нехай проспиться.
Двоє охоронців засмучено дивилися на неї. Один наважився промовити:
— Може, ми б відвели його кудись в інше місце, міледі. Ми могли б…
— Він має бути тут! — огризнулася Джессіка. — Він же виконує роботу, — у її голосі забриніла гіркота. — Має хист до нагляду за жінками.
Охоронець ковтнув.
— Ви знаєте, де Герцог? — запитала вона.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „17“ на сторінці 4. Приємного читання.