Розділ «48»

— А щодо тебе, мамо, то я збираюся прислухатися до твоєї поради. Ти можеш вдіяти щось, перш ніж я зупиню тебе. Я не можу тобі дозволити вийти із цієї кімнати.

— Рандевальде, що ти таке говориш? — охнула Сигна.

Він ошкірився.

— Якщо я випущу тебе, ти, без сумніву, знайдеш спосіб виправдатися. Ні, я не дам тобі жодного шансу змовитися зі своїми союзниками. Ти помреш тут і зараз. І тільки-но ти помреш, Тайруса переконають дати публічні свідчення, щоб підтвердити твою вину і він скаже все, що я забажаю. Енгвіше?

Він клацнув пальцями своєму Діаболіку.

— Убий її.

Енгвіш і Хезерд не поворухнулись.

Імператор відірвав свій погляд від Сигни. Тайрус, насупившись, теж подивився на Діаболіків.

— Енгвіше! — Імператор нахилився вперед. — Я наказав убити мою матір!

З того місця, де я стояла на колінах, мені було добре видно, як Енгвіш кинув погляд на Сигну. І цей погляд був... запитальним.

Яскраво-блакитні очі Хезерда теж обернулися до неї.

Жоден із них не підкорявся Імператору.

У мене перехопило подих. Чому Хезерд і Енгвіш очікували наказів від Сигни?

Вони не були Діаболіками Імператора.

Вони були її Діаболіками.

Вони служили їй, як і в той день, коли я розмовляла з Імператором і намагалася намовити на Сигну. Енгвіш викинув мене з кімнати, а Хезерд затримав Імператора заради безпеки Сигни.

Вона знала, що ми з Тайрусом у змові проти неї.

Тепер обличчя Сигни скривилося від огиди.

— Рандевальде, як смієш ти сумніватися в мені? Я вибрала тебе поміж інших своїх дітей — я завжди обирала тебе. І сьогодні, незважаючи на твоє віроломство, я знову обираю тебе, цього разу замість свого онука — хлопчика, який міг би перехитрити тебе, лежачи в колисці. Я збиралася принести його тобі на тарілочці, і що ти робиш? Ти повстав проти мене. Усі ці роки я навіть нехтувала власною безпекою, наказавши своїм Діаболікам захищати тебе, а не мене. Бог мій, — вона усміхнулася, коли обличчя Імператора витягнулося від усвідомлення ситуації, у якій він опинився. — Саме так, я не говорила тобі. Вони ніколи не були прив’язані до тебе, Рандевальде. Вони — мої. Але, незважаючи на всі мої жертви, ось така мені нагорода? — вона розвела руками. — Ти наказуєш вбити мене! Я зрозуміла, це кінець. Хезерде, Енгвіше позбудьтеся цього зрадника.

Хезерд наблизився до Імператора і одним рухом кинув його на підлогу. Енгвіш стрибнув, щоб розтрощити найближчий бот безпеки, ухиляючись від променів інших ботів і розбиваючи їх.