У мене виникла дивна здогадка, що ґрунтувалася на моєму досвіді битв і вбивств. Відволікальний удар з одного боку часто відкриває слабкості з іншого боку супротивника.
— Чи, можливо, ви хочете, спрямувати увагу в одному напрямку, щоб ніхто не подивився в інший бік.
На його обличчі промайнув дивний вираз: він звузив свої світлі очі, погляд став більш жорстким, різкі риси обличчя стали помітнішими. На мить я уявила, який він матиме вигляд, коли стане дорослим. Він нагадав мені когось, але я не могла зрозуміти, кого саме.
— Моя Вельмишановна Панно Імпірінс, — дуже м’яко мовив він, — якої ви цікавої думки про мене. — Його аватар занадто наблизився до мого, і невідривно дивився на мене. — Можливо, деякі з близьких вам людей повинні перейняти вашу тактику.
Ця заява привернула мою увагу й у мене в горлі застрягло запитання. Що він хотів цим сказати? Це був натяк? Попередження? Але я не насмілилася запитати. Донія б не спитала, а якщо я була неправа...
Я не змогла продовжити розмову. У цю мить до нас підійшли кілька аватарів. Вони опустилися на коліна перед оголеним юнаком, притискаючи кісточки його пальців до своїх щік. До мене долетіли їх глузливі слова:
— Ваше Високопреосвященство, ви удостоїли нас честю, вшанувавши своїм візитом!
— Яке чудове вбрання ви обрали для свого аватара!
— Така тонка тканина!
Раптом я усвідомила, кого він мені нагадував. Він був схожий на свого дядька — Імператора.
Переді мною стояв голий і безсоромний Тайрус Домітріан. Тайрус, Спадкоємець Прімуса... Юнак, який одного дня успадкує трон.
Навіть я знала про Тайруса. Мати-Засновниця і Сенатор фон Імпірінс щовечора сміялися, обговорюючи його останні витівки. Він був ганьбою Імперії через своє абсолютне безумство. У цьому стані він імовірно не усвідомлював, що голий, а зважаючи на його соціальний статус, ніхто не наважувався вказати йому на це.
Ніхто, крім мене.
Я відімкнула гарнітуру, з жахом усвідомивши, що я накоїла.
Ще довго після того, як я вийшла із системи, усередині вирував жах. Я хотіла більше дізнатися про зіпсуту молодь Вельмишановного панства, щоб мати змогу краще захистити Сайдонію. Натомість я привернула до неї увагу сумнозвісного безумця, у якого було достатньо влади, щоб її знищити.
3
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діаболік» автора С. Дж. Кінкейд на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2“ на сторінці 6. Приємного читання.