Розділ «9»

— Ох! — сказала Беатріс. — Ну що ж, у такому разі він, мабуть, дуже змінився.

Вона відвернулась від мене і, запхнувши руки до кишень, свистом покликала Джеспера, а тоді задивилася на будинок, що височів над нами.

— То західним крилом ви не користуєтесь, — промовила вона.

— Ні, — відповіла я. — Ні, наша кімната розташована у східному. Там усе облаштували.

— Невже? — здивувалась Беатріс. — Я й не знала. Цікаво, чому так.

— Це була ідея Максима, — пояснила я. — Здається, йому там подобається більше.

Беатріс не відповіла, вона продовжувала дивитися на вікна й насвистувати.

— Ви знайшли спільну мову з місіс Денверз? — раптом поцікавилась вона.

Я нахилилася й почала гладити Джеспера по голові, пестячи його вуха.

— Я мало з нею бачилась, — відказала я. — Вона мене дещо лякає. Мені ще ніколи не доводилося зустрічати таких, як вона.

— Так я й думала, — мовила Беатріс. Джеспер поглянув на мене своїми великими очима, слухняними, навіть сором’язливими. Я поцілувала його шовковисте тім’я й торкнулася долонею чорного носа. — Її не варто боятися, але в будь-якому разі не дозволяйте їй це помітити. Звісно, я ніколи не мала з нею справи, але не думаю, що мені цього хотілося б. Так чи інакше, до мене вона завжди ставилася дуже ввічливо.

Я продовжувала пестити Джеспера.

— Вона поводиться з вами дружньо? — поцікавилась Беатріс.

— Ні, — відповіла я. — Не надто.

Беатріс знову заходилася насвистувати й потерла голову Джеспера ступнею.

— На вашому місці я б не спілкувалася з нею більше, ніж це необхідно, — сказала вона.

— Так, — промовила я. — Але вона дуже вправно хазяйнує, мені не доводиться в це втручатись.

— О, не думаю, що вона б заперечувала, — зауважила Беатріс. Минулого вечора це саме сказав Максим, і мені видалося дивним, що вони обоє дотримувалися однакової думки. Мені ж здавалося, що втручання — це саме те, чого місіс Денверз не хотілось.

— Гадаю, з часом вона змириться, — сказала Беатріс, — однак спершу вам може бути доволі скрутно. Звісно, вона скажено ревнує. Я боялась, що так воно й буде.

— Чому? — запитала я, дивлячись на неї. — Чому вона ревнує? Не схоже, щоб Максим був від неї в особливому захваті.