• o залучення державних пільгових кредитів;
• o залучення іноземних інвестицій.
Найпростішим і надійнішим способом, на перший погляд, видається отримання позики в банку. Проте практика фінансового менеджменту свідчить, що для довгострокових проектів залучення кредитів може бути навіть небезпечним. Будь-яка кредитна угода обов'язково передбачає жорстку схему платежів, що забезпечують повернення основної суми боргу і відсотків за кредитом, водночас для нових, тим більше, венчурних, проектів дотримання календарного графіка виплат в перші роки може бути нездійсненним завданням. Тому для таких проектів ефективнішим джерелом фінансування може стати акціонерний капітал.
Акціонерний капітал має більше переваг порівняно з позикою в банку. Нове підприємство в перші роки діяльності може взагалі не виплачувати дивіденди, реінвестуючи їх у розвиток фірми, що сприяє прискореному зміцненню позицій фірми на ринку і підвищенню курсу її акцій.
Інша форма емісії цінних паперів - ф'ючерсні контракти, .метою яких є страхування операцій з різними термінами платежів за товари і послуги. Сенс торгівлі ф'ючерсами полягає в тому, щоб купити ф'ючерсний контракт дешевше, а продати якомога дорожче. Виграш або програш за кожною операцією існує у формі маржі (М) і визначається за формулою
де Це - базова ціна контракту протягом торгової сесії або дня торгівлі; Цт - поточна ціна контракту з операції.
Наприклад, у нової туристичної фірми з хорошим потенціалом можливостей з надання послуг на початковому етапі її діяльності виникають серйозні проблеми із залученням додаткових фінансових коштів. Тоді вона випускає в продаж ф'ючерсні контракти із зобов'язанням з надання туристичних або рекреаційних послуг у терміни, вказані в контракті. При цьому виграють обидві сторони: фірма отримує оборотні кошти, якщо їй бракує, а покупець страхується від коливань валютного курсу, отже, від зміни вартості турпродукта.
Недоліки емісії цінних паперів теж вельми відчутні. Згідно з чинним законодавством, підприємства не всіх організаційно-правових форм можуть проводити емісію акцій. Так, товариства з обмеженою відповідальністю можуть випускати облігації і не можуть випускати акцій. Акціонерні товариства, своєю чергою, уповноважені випускати акції, але тільки за наявності відповідної ліцензії, передбаченої законодавством для банків і кредитних установ, страхових або інвестиційних інститутів.
Крім того, різного роду акціонерні товариства, страхові компанії, фонди втратили довіру споживачів, а тому залучення засобів емісією цінних паперів для маловідомих турфірм є ризикованим кроком, здатним, навпаки, призвести до збитків на перших етапах їх розвитку.
Ефективність діяльності підприємства значною мірою залежить від фінансового менеджменту, який можна визначити як систему раціонального та ефективного використання капіталу, як механізм управління фінансовими ресурсами. Фінансовий менеджмент спрямований на збільшення фінансових ресурсів інвестицій і нарощування обсягу капіталу. Кваліфікація фінансового менеджера визначається не стільки рівнем його освіти, скільки практичними навиками, інформованістю і налагодженими діловими зв'язками.
Фінансовий менеджмент як форма підприємницької діяльності має своє середовище функціонування. Таким середовищем є фінансовий ринок.
Фінансовий ринок - це сфера прояву економічних відносин між продавцями і покупцями фінансових (грошових) ресурсів та інвестиційних цінностей (тобто інструментів утворення фінансових ресурсів). Фінансовий ринок складається з системи ринків: валютного, фондового (цінних паперів) і позикових капіталів.
Звичайно ж, жодне підприємство, не відмовилося б отримати державний пільговий кредит. Проте такі кредити держава надає лише на реалізацію проектів загальнодержавного значення, а отже, вони практично недоступні для більшості турфірм.
Ще один дуже привабливий напрям залучення додаткових фінансових коштів - іноземні інвестиції. Проте, за останніми даними, приплив іноземного капіталу в Україну дуже невеликий. Зарубіжних інвесторів лякає економічна і політична нестабільність в країні, що різко підвищує інвестиційні ризики.
Постала необхідність у побудові навиків ринкової поведінки і культури роботи з портфелями цінних паперів з урахуванням світового досвіду.
Портфель цінних паперів (інвестиційний портфель) - це сукупність зібраних воєдино різних інвестиційних цінностей, які слугують інструментом для досягнення конкретної інвестиційної мети вкладника. Стандартними цілями інвестування в цінні папери є такі:
• o отримання відсотка;
• o збереження капіталу;
• o забезпечення приросту капіталу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Джерела залучення інвестиційних ресурсів“ на сторінці 3. Приємного читання.
