Ануїтет - особисті інвестиції фізичних осіб, що забезпечують вкладникові певний дохід через регулярні проміжки часу, зазвичай після виходу на пенсію. Це переважно, вкладення засобів у страхові і пенсійні фонди. Страхові компанії і пенсійні фонди випускають боргові зобов'язання, які їх власники зможуть використати в майбутньому. Страхові компанії при страхуванні життя можуть запропонувати одержати гроші за страховим полісом або одноразову виплату, чи ануїтет. Пенсійні фонди забезпечують своїх клієнтів грошовими коштами після виходу на пенсію.
Тимчасово вільні накопичені грошові кошти страхові компанії і пенсійні фонди часто використовують для фінансування капіталовкладень високодохідних фірм і проектів.
Щоб інвестиційний процес справді став чинником розвитку туристичної фірми, її керівництво повинно дотримуватися базових принципів інвестиційної діяльності:
• o визначення граничної ефективності капіталовкладень (необхідність розрахунку оптимального обсягу засобів, що інвестуються в конкретний проект, з тим, щоб ефективність кожної додаткової порції капітальних витрат залишалася позитивною);
• o оптимізації ступеня ризиків інвестицій, який слід оцінити перед початком інвестиційного процесу і корегуватися в ході його здійснення (що раніше буде призупинене інвестування безнадійного проекту, то меншими будуть втрати);
• o поєднання натурально-речових і вартісних оцінок ефективності капіталовкладень (якщо обмежитись вартісними розрахунками можна зазнати унаслідок непередбаченої інфляції);
• o обліку адаптаційних витрат (підготовка і перепідготовка кадрів, набуття досвіду в новому виді діяльності, освоєння і встановлення устаткування, налагодженню нових ділових зв'язків тощо);
• o обліку пов'язаних (взаємопов'язаних) капіталовкладень (принцип мультиплікатора) - необхідно враховувати міжгалузеві, міжоб'єктні і міжпроектні взаємозалежності капітальних витрат (наприклад, вкладення в розширення фірми-туроператора можуть спричинити подальші вкладення в турагентську мережу, в транспорт, зв'язок, допоміжні служби і т. д., що необхідно передбачити заздалегідь);
• o обліку при плануванні інвестицій співвідношення між ціною попиту на передбачуваний до виробництва товар (послугу) і собівартістю їх виробництва (ціна попиту винна істотно перевершувати собівартість, причому ця перевага повинна бути стійкою на весь передбачуваний термін окупності інвестицій);
• o обліку чинника часу при оцінці економічної ефективності і термінів окупності інвестицій за альтернативними проектами (дисконтування). При цьому враховуються інфляційні процеси і ризики, пов'язані з продовженням термінів здійснення та окупності капіталовкладень, а також розглядаються альтернативні варіанти використання засобів, що інвестуються.
Кожний суб'єкт господарювання формує інвестиційний капітал за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел. Внутрішні джерела інвестиційних ресурсів - це грошові кошти, отримані від продажу непотрібної частини активів, також частина отриманого прибутку разом з амортизаційними відрахуваннями. Зовнішні джерела інвестиційних ресурсів підприємство формує за рахунок фізичних і юридичних осіб, даючи їм можливість одержати прибуток на вкладений капітал. Це випуск акцій, облігацій, одержання кредитів і займів.
Капітал, який використовується як інвестиції, завжди є обмеженим ресурсом, тому постає необхідність оцінити його вартість, під якою розуміють середню ціну, яку платить підприємство за залучення капіталу з різних джерел. Іншими словами, вартість капіталу - це дохід, який підприємство має сплатити інвесторам, щоб спонукати їх ризикувати власними грошима. Перш ніж обчислити середню вартість інвестиційного капіталу підприємства, треба визначити структуру джерел його формування та вартість капіталу, одержаного з кожного джерела.
Середньозважена вартість капіталу розраховується за формулою
де ВК - середньозважена вартість інвестованого капіталу; ВКі - вартість капіталу, залученого з 7-го джерела; аі - частка /-го джерела в загальному обсязі інвестицій;
І - кількість джерел, які залучаються для фінансування інвестицій.
Будь-яке сучасне підприємство стикається з проблемою залучення додаткових фінансових коштів на інвестиційні потреби. Способами вирішення цієї проблеми є такі:
• o отримання комерційного кредиту в банку;
• o емісія цінних паперів (акцій, векселів і т. д.);
• o управління капіталом;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Джерела залучення інвестиційних ресурсів“ на сторінці 2. Приємного читання.
