Розрахований обсяг реалізації турпродукту (послуг) узгоджують з ринковим попитом на підставі результатів маркетингових досліджень і розробляють асортиментну структуру турпродукту (послуг). Маркетинговий підхід до вивчення ринкового попиту охоплює і систему цін (тарифів), яка використовується як основа розробки цінової політики. Метою цінової політики є визначення оптимальних цін реалізації турпродукту і послуг на основі маркетингу. На цих етапах розробки стратегії увагу зосереджують на маркетингу, оскільки розмір прибутку залежить від:
• правильності вибору напрямків маршрутів і комплектування пакетів туристичних послуг;
• створення конкурентоспроможних умов продажу своїх туристичних послуг (ціна, якість обслуговування);
• системи надання знижок та ін.
Незважаючи на те, що прибуток є найважливішим економічним показником роботи туристичної організації, він не характеризує ефективність її роботи. Для визначення ефективності роботи організації необхідно зіставити результати (у даному випадку - прибуток) з витратами або ресурсами, які забезпечили ці результати, тобто визначити рентабельність бізнесу. Показники оцінки рентабельності туристичної організації представлені в розділі 4.
Загалом можна зробити такі узагальнені висновки щодо ролі прибутку:
• 1. Прибуток підприємства - база економічного розвитку держави загалом. Механізм перерозподілу прибутку підприємства через податкову систему дає змогу "наповнити" доходну частину державних бюджетів усіх рівнів, що дає можливість державі успішно виконувати покладені на неї функції і втілювати в життя програми розвитку економіки.
• 2. Прибуток підприємства є важливим джерелом задоволення соціальних потреб суспільства. Соціальна роль прибутку проявляється передусім у тому, що засоби, які перераховуються у бюджети різних рівнів у процесі його оподаткування, служать джерелом реалізації різноманітних загальнодержавних і місцевих соціальних програм, які забезпечують "виживання" окремим соціально незахищеним (чи недостатньо захищеним) членам суспільства. Загалом, соціальна роль прибутку проявляється у тому, що він служить джерелом зовнішньої благодійної діяльності підприємства, яка спрямована на фінансування окремих неприбуткових організацій, закладів соціальної сфери, надання матеріальної допомоги окремим категоріям громадян.
• 3. Прибуток є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток: що вищий рівень генерування прибутку у процесі його господарської діяльності, то менша його потреба у залученні фінансових засобів із зовнішніх джерел, то вищий рівень самофінансування його розвитку, забезпечення реалізації стратегічних цілей його розвитку, зміцнення конкурентних позицій на ринку.
• 4. Прибуток є основним механізмом, який захищає підприємство від загрози банкрутства. Підприємство набагато успішніше виходить з кризового становища при високому потенціалі генерування прибутку.
• 5. Прибуток підприємства є критерієм ефективності конкретної виробничої (операційної) діяльності. Індивідуальний рівень прибутку підприємства у порівнянні з середньогалузевим характеризує ступінь уміння (підготовленості, досвіду, ініціативності) менеджерів успішно провадити господарську діяльність за умов ринкової економіки. При цьому капітал переміщується, як правило, у ті сегменти ринку, які характеризуються значним обсягом незадоволеного попиту, що сприяє більш повному задоволенню суспільних та особистих потреб.
• 6. Прибуток є головним джерелом зростання ринкової вартості підприємства. Можливість самозростання вартості капіталу забезпечується шляхом капіталізації частини одержаного підприємством прибутку, тобто його спрямування на приріст цих активів: що вищі суми і рівень капіталізації отриманого підприємством прибутку, то більшою мірою зростає вартість його чистих активів, а, відповідно, і ринкова вартість усього підприємства, яка визначається при його продажі, злитті, поглинанні тощо.
• 7. Основним спонукальним мотивом провадження будь-якого виду бізнесу, його головною кінцевою метою є зростання добробуту власників підприємства. Для менеджерів, які не є власниками фірми, якою вони керують, прибуток - це основне мірило успіху їхньої діяльності. Зростання прибутку підприємства підвищує "ринкову ціну" цих менеджерів, що відображається на рівні їх заробітної плати, і навпаки.
• 8. Прибуток, одержаний від спекулятивних комерційних операцій, є результатом кращої інформованості підприємців про ціни на різноманітних регіональних ринках, вигідні комерційні умови тощо. Як наслідок, спекулятивний прибуток є окупністю підвищеного підприємницького ризику і служить дійовим механізмом вирівнювання рівня цін на окремих регіональних ринках.
• 9. Прибуток, одержаний підприємством завдяки його монопольному становищу на ринку за рахунок встановлення невиправдано високих цін на продукцію, створює активні стимули для переливання капіталу на такі ринки і зростання обсягу пропозицій, що, в підсумку, приводить до природного формування конкурентного середовища на таких ринках і зниження рівня цін на них.
• 10. Прибуток, одержаний підприємцем від "тіньової" діяльності, певною мірою є захисною реакцією підприємців на встановлені державою суворі "правила гри" в економіці, передусім на невиправдано високий рівень оподаткування окремих видів підприємницької діяльності.
Отже, прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку діяльності підприємства, це сума перевищення доходів від його діяльності над сумою видатків, одна з форм його власних нагромаджень.
Прибуток сигналізує про необхідність заходів щодо зменшення собівартості продукції, нарощування обсягів виробництва і реалізації, розширення асортименту продукції, доцільність змін у ціновій політиці. Він є визначальним критерієм ефективності господарювання.
Отже, прибуток як головна рушійна сила ринкової економіки, забезпечує інтереси держави, власників і персоналу підприємств. Тому одним з актуальних завдань сучасного етапу є оволодіння керівниками і фінансовими аналітиками модернізованими методами ефективного управління процесами формування, розподілу і використання прибутку. Грамотне, ефективне управління прибутком передбачає побудову на підприємстві відповідних організаційно-методичних систем його планування, обліку, аналізу і контролю.
Джерела фінансування суб'єктів туристичного бізнесу
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування та розподіл прибутку туристичних підприємств“ на сторінці 9. Приємного читання.
