• o велике виробництво дає змогу більш ощадливо використовувати сировину, матеріали, паливо, що досягається скороченням видаткових норм сировини і матеріалів на одиницю продукції завдяки застосуванню більш досконалої техніки і технології виробництва. Крім того, на великих підприємствах створюється можливість утилізації відходів і організації виробництва побічних продуктів;
• o великі підприємства мають більші можливості для безпосереднього поєднання науки з виробництвом, тобто створення науково-дослідних лабораторій, потужних конструкторських і технологічних бюро. Витрати на їх утримання становлять невелику частку в собівартості виробів, але вони сприяють науково-технічному прогресу і зростанню ефективності суспільного виробництва.
Однак, надмірне укрупнення не є доцільним з народногосподарської точки зору: існує межа, за якою збільшення масштабів виробництва вже не викликає поліпшення економічних показників. На невеликих спеціалізованих підприємствах може бути зосереджене й унікальне дрібносерійне виробництво.
Як загальні, так і специфічні фактори діють у тісному взаємозв'язку, що слід враховувати при визначенні оптимального розміру підприємств.
Водночас, при економічному обґрунтуванні оптимальних розмірів підприємств треба враховувати такі умови:
• o суспільну потребу в цьому виді продукції;
• o забезпечення виконання вимог науково-технічного прогресу;
• o підвищення ефективності капітальних вкладень;
• o найбільш повне використання всіх наявних ресурсів, зниження собівартості продукції і підвищення рентабельності виробництва;
• o організаційні й економічні межі ефективного господарського управління підприємствами.
В основі процесу концентрації в туризмі лежать ті ж причини, що й в інших галузях економіки, насамперед ефект масштабу виробництва. Окрім цього, можна виділити специфічні фактори, які визначають динамізм і розмаїтість форм концентрації туристичного ринку. Поштовхом до його монополізації служить недовговічність туристичних підприємств (головно готелів) внаслідок ускладненої структури витрат і турагентств їхні часті банкрутства і поглинання стають масовими в періоди економічних криз. Ще один фактор, що випливає з першого - високі комерційні ризики операцій на ринках подорожей.
Туристичні компанії страхують ризики, розширюючи географію свого представництва, а також спектр пропонованих продуктів. Вони виходять на зовнішні ринки країн, що лідирують за відправленнями чи прийомом міжнародних туристичних потоків, відкривають у них свої філії, створюють транснаціональні ланцюги, для більшої стійкості проникають у суміжні сектори туризму. Крім них, прямий інтерес у туризмі часто виявляють фірми інших галузей і сфер економіки: від харчової і текстильної промисловості до чорної металургії, а також банківського сектора. Ці компанії також отримують прибуток від реалізації туристичних продуктів.
Концентрація виробництва в туристичній індустрії здійснюється двома шляхами: внутрішнім і зовнішнім. У першому випадку укрупнення відбувається в межах одиниці, господарювання, унаслідок капіталізації прибутку (внутрішнього зростання). В другому - економічна влада в монополістичному утворенні зосереджується внаслідок співпраці (кооперації) чи об'єднання (злиття) багатьох підприємств.
Фахівці розрізняють три форми об'єднання: інтеграцію, диверсифікованість і конгломерацію:
Інтеграція - це об'єднання технологічно однорідних виробництв (горизонтальна інтеграція) чи виробництв, що утворюють єдиний технологічний ланцюжок, починаючи від обробки сировини і завершуючи випуском готових продуктів (вертикальна інтеграція).
У туризмі, як і в інших галузях, застосовуються різні способи інтеграції: від поглинання конкурента до придбання його контрольного пакета акцій. Широко практикуються перехресне володіння акціями різних компаній, об'єднання зусиль в області менеджменту, укладання договорів про консорціум. Вони роблять інтеграцію більш гнучкою і тому переважають у туристичній індустрії. З цим пов'язана ще одна особливість інтеграції в туризмі. Туристична компанія має більше економічних переваг за рахунок економії від масштабу виробництва, якщо вона розширюється не шляхом нарощування виробництва на своєму єдиному підприємстві, а створює ланцюг одиниць, що господарюють. Такий підхід одночасно відповідає потребам клієнтів. По-перше, ці ланцюги "поєднують" просторово розділені райони, що генерують туристичні потоки, і дестинації, які приймають їх. По-друге, краще виготовляти цілий туристичний продукт вроздріб, що відповідає комплексному його сприйняттю споживачами, ніж концентрувати зусилля на наданні одного виду туристичних послуг.
Інтеграція має кілька різновидів. Найранішою її формою в туризмі, що не втратила актуальності і сьогодні, вважається горизонтальна інтеграція. їй зобов'язані своєю появою перші готельні ланцюги.
Туристичні підприємства, що знаходяться на одній стадії технологічного процесу, тобто випускають однакову продукцію чи надають аналогічні послуги, об'єднуються для того, щоб одержати економію від масштабу виробництва, наростити обсяг постачань чи збуту, обмежити чи усунути конкуренцію. Кожне підприємство окремо або відчуває брак капіталу, виробничих потужностей і маркетингових ресурсів для подальшої самостійної діяльності, або боїться ризикувати, або вбачає в альянсі з іншими підприємствами чималі вигоди для себе.
Економічні переваги, які одержують великі підприємства, стали очевидними з перетворенням туризму в масове явище сучасності. Із зростанням попиту на подорожі здійнялася хвиля горизонтальних об'єднань.
На авіатранспорті горизонтальна інтеграція продиктована, радше, прагненням авіакомпаній втримати клієнтів на гостроконкурентних ринках повітряних перевезень, ніж досягти економії від масштабу виробництва. Вона набуває простих форм: партнерства, обміну ідентифікаційними кодами між авіакомпаніями, спільної рекламної діяльності. Поглинання одним перевізником іншого трапляється рідше, оскільки воно пов'язане з великими капітальними витратами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Концентрація виробництва в економіці туризму“ на сторінці 3. Приємного читання.
