Ззаг = 1,5+3,0+4,0+8,4+6,4+9,3+14,5+30,0 = 77,1 (га).
27. Площі загінок, для випасання худоби виробничих груп визначаємо за залежністю:
де 8зі — площа загінки для і-тої виробничої групи худоби, га; т — кількість тварин у виробничій групі, голів; с]д0б — добова потреба пасовищної трави на одну голову, кг; к — тривалість стравлювання в загінці (оптимальна 1-2, максимальна — 5 днів); У — урожайність пасовища за конкретне випасання, т/га.
Оскільки після кожного стравлювання урожайність отави знижується, тому площі загінок кожен раз коригують. Наприклад, при урожайності пасовища 120 ц/га (12 т/га) тваринами може бути спожито: за першим стравлювання — 6 т/га, за другим — 4, за третім — 2 т/га.
Для нашого прикладу площі загінок при першому стравлювання трави дорівнюватимуть:
= 30 х 2,45 х 5/1000 х 6 = 0,06 (га); 832 = 30 х 5 х 5/1000 х 6 = 0,13 (га);
$33 = 40 х 5 х 5/1000 х 6 = 0,17 (га); $34 = 50 х 8,3 х 5/1000 х 6 = 0,34 (га);
$35 = 35 х 9,1 х 5/1000 х 6 = 0,27 (га); $36 = 45 х 10,3 х 5/1000 х 6 = 0,39 (га);
$37 = 60 х 12 х 5/1000 х 6 = 0,60 (га); $38 = 30 х 43 х 5/1000 х 6 = 1,08 (га);
28. Далі складаємо річний баланс кормів (табл. 143), розрахунки якого потрібні агрономічній службі для постановки завдань з виробництва кормів. Він є основою для формування структури посівних площ як у цілому по господарству, так і, особливо, розрахунку стану кормового клину.
Річна потреба становить суму потреби кормів для тварин на осінньо-зимовий і весняно-літній періоди.
При складанні балансу крім фактичної річної потреби худоби в кормах необхідно враховувати ще й страховий фонд та втрати кормів при зберіганні. Страховий фонд — це кількість кормів, що можуть бути використані в період несприятливих кліматичних умов або період неврожаю. Слід зазначити, що для страхового фонду можуть бути використані лише ті корми, які зберігаються рік і більше. Його формують у розмірі 10 % від річної потреби для грубих та концентрованих і 15-20% — для соковитих кормів.
Річний баланс кормів для ферми з вирощування ремонтного молодняку
Примітки: 1 — страховий фонд для соковитих кормів — 20 %; 2 — страховий фонд для грубих і концентрованих кормів — 10 %; 3 — втрати при зберіганні грубих і соковитих кормів (окрім коренеплодів) передбачаються в межах 5 %; 4 — втрати при зберіганні коренеплодів передбачаються в межах 25 %; 5 — втрати при зберіганні концентрованих кормів передбачаються в межах 1,5 %; 6 — потреба в земельних угіддях для пасовищних трав визначалася при розрахунку площі пасовищ (8заг).
Для кормів, що будуть вироблені в господарстві необхідно планувати певні втрати їх при зберіганні. Вони завжди диференційовані у кожному господарстві і по роках та залежать від умов зберігання.
Щоб розрахувати потребу земельних угідь, необхідно кількість запланованих для виробництва кормів поділити на врожайність відповідних кормових культур. При визначенні потреби земельних площ для заготівлі силосу і сінажу, слід зробити перерахунок необхідної кількості даних кормів на зелену масу шляхом перемноження на коефіцієнти 1,2-1,25 (для силосу) та 1,35 (для сінажу).
29. Після цього розраховуємо потребу підстилки для всього поголів'я ферми на добу і на осінньо-зимовий та весняно-літній періоди (табл. 144).
Потреба підстилки для поголів'я ферми
з/п | Виробничі групи | Поголів'я у виробничій групі, гол. | Добова норма на одну тварину, кг | Добова потреба на все поголів'я, кг | Середньорічне поголів'я, гол. | Потреба на період, ц | |
осінньо зимовий (210) | весняно-літній (155) | ||||||
1 | Телята, що випоюються незбираним молоком | 30 | 1,5 | 45 | 30,6 | 96,4 | 35,6 |
2 | Телята-молочники | 30 | 1,5 | 45 | 29,8 | 93,9 | 34,7 |
3 | Молодняк І періоду вирощування | 40 | 3 | 120 | 39,1 | 246,3 | 91,0 |
4 | Молодняк II періоду вирощування | 50 | 3 | 150 | 48,4 | 304,9 | 127,6 |
5 | Ремонтні телиці | 35 | 3 | 105 | 33,1 | 208,5 | 77,0 |
6 | Нетелі І половини тільності | 45 | 3 | 135 | 41,9 | 264,0 | 97,4 |
7 | Нетелі II половини тільності | 60 | 3 | 180 | 55,9 | 352,2 | 130,0 |
8 | Перевірювані первістки | 30 | 5 | 150 | 25,9 | 272,0 | 100,4 |
Всього | 320 | - | 930 | 304,7 | 1838,2 | 693,7 |
Оскільки у нашому прикладі зона розташування господарства — лісостеп, то в якості підстилки використаємо солому.
Добову потребу підстилки беремо з ВНТП-АПК-01.05 або з інших нормативних документів чи рекомендацій. Спосіб утримання худоби всіх виробничих груп при проектуванні був вибраний безприв'язний на глибокій підстилці, а літом на пасовищі, тому для нашого прикладу норма внесення підстилки складе: — корови — 5 кг, молодняк — 3 кг, телята — 1,5 кг. Необхідно пам'ятати, що у весняно-літній період добова норма підстилки повинна вноситись через день.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія виробництва молока і яловичини» автора Костенко В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 7. МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У СКОТАРСТВІ“ на сторінці 10. Приємного читання.