Показники віку, маси тіла та продуктивності беремо з плану вирощування телиць, а добовий надій — із циклограми (табл. 118), де вони заплановані.
При визначенні норм годівлі можна користуватися матеріалами (додатків З, У) або довідників з нормування годівлі великої рогатої худоби.
20. Розробляємо таблицю встановленої поживності кормів (табл. 121), які будуть використовуватися у розрахунках, оскільки для того щоб розробити раціони, що забезпечать заплановану продуктивність тварин необхідно знати фактичну, а не довідникову поживну цінність кормів. У господарствах для цього відбирають середні проби кормів, які відправляють у спеціальні лабораторії, де проводять аналізи і визначають їх фактичну поживну цінність. Результати таких аналізів і використовують у подальшому при розробці раціонів. За умов виконання завдань за матеріалами, наданими викладачем або курсового проекту поживну цінність кормів можна брати з матеріалів довідників "Теорія і практика нормованої годівлі великої рогатої худоби" (2012), "Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных" (Калашников А.П. та ін., 1985), або іншого подібного.
21. Враховуючи, відповідно до завдання на проектування, зону розміщення господарства (лісостеп), можливу структуру кормових культур, її зміни і тип годівлі (сіно-силосно-сінажний, влітку пасовище), розробляємо помісячні орієнтовні раціони за 24-ма показниками для всіх виробничих груп на осінньо-зимовий і весняно-літній періоди. У прикладі подано по одному раціоні на період за 10-ма показниками (табл. 122...137).
Розробляючи раціони необхідно якомога точніше наближати показники вмісту енергії та поживних речовин у них до значень відповідних норм годівлі.
Для більш повної оцінки забезпеченості вирощуваного молодняку елементами живлення після кожного раціону необхідно робити його аналіз і на основі цього робити висновки про його відповідність біологічній потребі тварин. Аналіз раціонів слід робити за такими показниками:
Потреба тварин в енергії та елементах живлення
- енергетична цінність 1 кг сухої речовини, МДж обмінної енергії;
- кількість перетравного протеїну на 1 МДж обмінної енергії, г;
- вміст сирої клітковини в сухій речовині, %;
- цукрово-протеїнове відношення;
- відношення Ca до P в раціоні.
22. Розробивши раціони визначаємо їх структуру (табл. 138 ).
Поживність кормів, що використовуються в розрахунках
23. Встановлюємо добову потребу кормів для поголів'я по виробничих групах в осінньо-зимовий і весняно-літній періоди (табл. 139, 140).
24. Визначаємо загальну потребу (на рік або виробничий цикл) кормів для всього поголів'я ферми на осінньо-зимовий і весняно-літній період (табл. 141, 142).
Одержані дані необхідні для визначення потреби сховищ для грубих, соковитих і концентрованих кормів, а також для розрахунків річного балансу кормів.
25. Розраховуємо площу пасовищ для виробничих груп худоби.
Площу пасовищ для кожної виробничої групи визначаємо за залежністю:
де 8; — площа пасовища для виробничої групи худоби, га; т — кількість тварин у виробничій групі, голів; цяоб — добова потреба пасовищної трави на одну голову, кг; К — тривалість пасовищного періоду, днів; ас — коефіцієнт, що враховує коливання урожайності по роках (1,1...1,3); ап — коефіцієнт, що враховує необхідність перезалуження певної частини площі пасовища (1,25...1,30); У — урожайність пасовища за весь період випасання, т/га. Для нашого прикладу це буде дорівнювати:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія виробництва молока і яловичини» автора Костенко В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 7. МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У СКОТАРСТВІ“ на сторінці 7. Приємного читання.