Найважливішим документом для технолога є технологічна карта процесу (табл. 148), яка дає змогу аналізувати процес з позицій його оптимізації в засобах виробництва і затратах праці. Вона об'єднує всі основні операції після їх оптимізації і показує обсяг виробництва. У технологічній карті подається детальна картина спроектованого технологічного процесу, його часових, трудових і енергетичних характеристик. Для цього проводиться розрахунок потреби в машинах, обладнанні, затрат часу і праці відповідно до запланованого обсягу виробництва з метою визначення кількості і завантаженості машин, обладнання і трудових ресурсів впродовж доби та року.
Марки, показники потужності і продуктивності енергетичних засобів, механізмів та спеціальних машин і обладнання, які необхідні при розробленні технологічної карти процесу вирощування ремонтного молодняку, можна вибрати після аналізу матеріалів навчальних посібників та довідників з механізації (Карташов Л.П., Аверкієв О.О., Чугунок А.І. та ін., 1987; Кукта Г.М., Колесник А.Л., Кукта С.Г., 1990; Ревенко Манько В.М., Зарайська С.С. та ін., 1994). Орієнтовний перелік технологічних операцій процесу може бути таким: мічення телят; транспортування силосу до приміщень; роздавання силосу; навантаження сінажу у кормороздавач; транспортування сінажу до приміщень; роздавання сінажу; навантаження сіна у кормороздавач; транспортування сіна до приміщень; роздавання сіна; навантаження трави у кормороздавач; транспортування трави до приміщень; роздавання трави; навантаження коренеплодів; миття коренеплодів; подрібнення коренеплодів; роздавання коренеплодів; подрібнення концентрованих кормів; навантаження концентрованих кормів; транспортування концентрованих кормів до приміщень; навантаження мінеральних добавок; транспортування мінеральних добавок; доїння тварин; напування тварин; навантаження підстилки; транспортування підстилки; внесення підстилки; прибирання гною; видалення гною; транспортування гною; випасання тварин; визначення маси тварин; визначення якісних показників молока; осіменіння тварин; бонітування тварин; виконання профілактичних і лікувальних заходів; обслуговування механізмів та обладнання.
Як приклад розглянемо розрахунок операції "навантаження силосу на транспортні засоби". Так, кратність виконання операції за добу — 2 рази. При включенні силосу до раціонів тільки впродовж осінньо-зимового періоду (210 днів) кратність виконання операції за рік становитиме 420 разів. Маса силосу вимірюється в центнерах. Обсяг виробництва за добу — 46,89 ц, беремо з добової потреби в силосі для тварин усіх виробничих груп (табл. 137). Обсяг виробництва за період дорівнює потребі в силосі для всього поголів'я ферми за осінньо-зимовий період (табл. 139) і становить 9451,3 ц. Для виконання цієї операції необхідно підібрати енергетичні і спеціальні засоби механізації. Зі спеціальних засобів механізації зупинимось на грейферному навантажувачі ПГ-0,2А, який можна застосовувати не тільки для навантаження силосу, а й інших кормів та гною. Грейферний навантажувач ПГ-0,2А навішується на трактор Т-25А, який використовується як енергетичний засіб механізації. Враховуючи обсяг виконуваних робіт нам необхідний лише 1 енергетичний і 1 спеціальний засіб механізації. Тривалість виконання операції за добу визначаємо шляхом ділення обсягу виробництва за добу на загальну продуктивність всього спеціального обладнання (46,89 ц : (1 засіб х 40 т/год.) = 0,12 год. Оскільки 1 година = 60 хвилинам, то тривалість виконання операції складатиме 0,12x60 = 7 хв.). Тривалість виконання операції за період визначаємо шляхом ділення обсягу виробництва за період на загальну продуктивність всього спеціального обладнання (9451,3 ц : (1 засіб х 40 т/год.) = 23,63 год. або 23 години 38 хвилин). Для виконання операції необхідний 1 тракторист-машиніст 1-У розряду.
Витрати праці за добу і період визначаються, як добуток тривалості виконання операції на кількість персоналу, який її виконує. За добу цей показник становить 0 год. 7 хв., а за період 23 год. 38 хв.
Як видно з графи 23 табл. 146, сума затрат праці на все поголів'я худоби по всіх виробничих періодах за календарний рік орієнтовно складає 7824 люд.-год. Ця цифра необхідна для визначення одного з основних економічних показників, які свідчать про ефективність розробленого технологічного процесу — затрат праці на 1 ц приросту тварин.
Заключним етапом моделювання технологічного процесу є економічне обгрунтування розробленого варіанту процесу.
У завданні на проектування ставилася мета визначити витрати кормів (МДж обмінної енергії) та праці (люд.-год.) на одиницю продукції, тому, що саме за цими показниками економічної ефективності можна провести оцінку (визначити переваги та недоліки) розробленого технологічного процесу.
Для того, щоб визначити витрати кормів на одиницю продукції, потрібно витрати кормів на все поголів'я по виробничих періодах (фазах) за рік поділити на валовий приріст маси всієї худоби (валовий надій первісток). Витрати кормів на приріст маси тіла дорівнюють сумі витрат кормів на приріст по всіх виробничих групах. Відповідно до табл. 145 загальні витрати кормів складають 509,9 + 678,7 + 1434,6 + 2149,6 + 751,7 + 1061,0 + 1956,4 + 147,7 = 8689,6 тис. МДж. Валовий приріст маси відповідно до розрахунків у табл. 145 складає 631,4 ц. Таким чином витрати кормів на 1 ц приросту дорівнюють:
8689,6 тис. МДж : 631,4 ц приросту = 13762,4 МДж обмінної енергії.
Валове виробництво молока на фермі становить 1400,1 ц, а витрати кормів на надій первісток — 1148,1 тис. МДж обмінної енергії (дані з табл. 145). Таким чином, витрати кормів на 1 ц молока складуть:
1148,1 тис. МДж : 1400,1 ц молока = 820 МДж обмінної енергії.
Щоб визначити затрати праці на одиницю продукції, потрібно затрати праці на все поголів'я худоби за рік поділити на валовий приріст маси всієї худоби: 7819 люд.-год. : 631,4 ц приросту = 12,38 люд.-год.
Для більш детальної оцінки економічної ефективності змодельованого технологічного процесу розраховуємо загальний обсяг виробництва продукції по фермі (табл. 149).
Розрахунок річного виробництва валової продукції на фермі з вирощування ремонтного молодняку
Примітки: 1 — рух поголів'я (всього надійшло); 2 — рух поголів'я (всього вибракувало); 3 — рух поголів'я (надійшло первісток мінус 3 % телят, які могли загинути); 4 — рух поголів'я (надійшло первісток).
Вартість одиниці кожного виду продукції (графа 6) була взята за цінами III-IV кварталів 2012 року.
Для порівняння результатів проведеного розрахунку технологічного процесу наводимо аналіз практичної діяльності нательних спецгоспів у Росії за період 1980-1984 pp. (Клейменов М.І., Клейменов В.М., Клейменов A.M.. 1989), який показав, що в 105 господарствах, які продали 121,9 тис. нетелей і первісток та при цьому одержали 516,5 тис. ц приросту маси середні витрати на 1 ц приросту складають: кормів — 11,70 ц корм. од., праці — 22,6 люд.-год.
2. Моделювання технологічного процесу ферми з виробництва молока і його економічна оцінка
Мета заняття. Вивчити основні технологічні вимоги до організації потоково-фазового виробництва молока. Набути практичні навички розроблення моделі і проведення робочих розрахунків технологічного процесу молочної ферми та його економічної оцінки.
Наочні приладдя та обладнання. Індивідуальні завдання для розроблення моделі і проведення робочих розрахунків молочної ферми, ВНТП-
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія виробництва молока і яловичини» автора Костенко В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 7. МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У СКОТАРСТВІ“ на сторінці 13. Приємного читання.